13 - 14 травня ц.р. у м. Красічин на Підкарпатті відбулася 33-тя міжнародна конференція "Європа Карпат". У ньому взяли участь парламентарі, представники органів місцевого самоврядування та науковці з країн Карпатського регіону, Польщі, України, Словаччини, Чехії, Литви, Угорщини, Румунії, Молдови, а також Швеції, Греції, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки. Учасники конференції обговорили, серед іншого, війну в Україні та трансформацію і відбудову цієї країни, розвиток комунікацій у Центральній Європі та Стратегічну інвестиційну програму. Співорганізаторами зустрічі виступили Канцелярія Сейму, Канцелярія Прем'єр-міністра, Перемишльське культурне товариство та Інститут польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака. Конференцію супроводжували дві виставки, розгорнуті у залах Красичинського замку, та презентація результатів міжнародного конкурсу та переможців у рамках проекту "Цифрова Карпатська Європа", організованого у співпраці з Канцелярією Прем'єр-міністра.

Після завершення першого дня конференції відбулося засідання Клубів Карпатської Європи, на якому було обговорено програму дій та обрано президію у складі: Марек Кухцінський - голова, члени: від Польщі: Барбара Бартуш, Єжи Квєцінський, Владислав Ортиль, Мацей Шимановський, від Словаччини: Ян Худацький, Павло Макала, від України: Михайло Харий, Маркіян Мальський, від Угорщини: Річард Горчік.

Конференція відкрилася виступом Голови Комітету закордонних справ, екс-спікера Сейму Республіки Польща Марека Кухцінського. - Ми зустрічаємося в особливій ситуації. Ця конференція мала відбутися в Україні, в Яремчі, у Східних Карпатах, але війна перекреслила ці наміри. Хоча ми живемо в Центральній Європі, ми знаємо, що вона все ще розділена кордонами. Неподалік від нас проходить кордон Європейського Союзу. Ми, Угорщина, Словаччина, Чехія, країни Балтії, Румунія, Болгарія, вийшли з-під орбіти Москви, але інші там залишаються. Наскільки це важливо, ми бачимо на прикладі України", - сказав Марек Кухцінський у своїй інавгураційній промові.

- Ми будували свою державу в мирі, зміцнювали суверенітет у внутрішньоукраїнських суперечках, але в Україні йде війна. Тому наша конференція значною мірою присвячена подіям в Україні та всім наслідкам. Ми також будемо говорити про перехідний період, відбудову України, але також і про карпатське розмаїття, шляхи цивілізації. Розмаїття, яке приносить не лише природне багатство, а й багатство людей", - підкреслив він.

Символічне відкриття здійснив ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда: - На жаль, цього року ми не змогли провести конференцію в Яремчі через російську агресію. Це не тільки зірвало наші плани, але й змінило оцінку цінностей, які нас об'єднують. На політичному рівні, а головне на міжлюдському, польське суспільство виявило не просто співчуття, а братерську підтримку в небачених досі масштабах українцям, які її потребували. Боротьба триває і кидає нам новий виклик, на який ми маємо відповісти разом", - сказав Ігор Цепенда.

Карпатська Європа - край розмаїття

Перша п'ятнична панель (13.05) була присвячена значенню окремих країн, земель та регіонів у формуванні ідентичності Центральної Європи. Було обговорено роль Перемишльщини та Підкарпаття у Карпатській Європі. Серед іншого, йшлося про те, як у часи культурного протистояння карпатське розмаїття формує ідентичність Центрально-Східної Європи.

- Карпатський регіон є таким місцем, де зустрічаються багато культур, багато дуже цікавих філософських і мистецьких течій. Існує також багато політичних та національних суперечок. Водночас, регіон характеризується природним різноманіттям. Це, можна сказати, серце Європи. Карпати об'єднують народи. Це і досі місце, де перетинаються міжлюдські та міжнародні контакти. Ми повинні зробити так, щоб Карпати продовжували об'єднувати людей, незважаючи на різні складні ситуації", - зазначив, відкриваючи дискусію, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури та засобів масової інформації Петро Бабінець.

Угорську перспективу представив Надь Денс Андраш з Національного університету державної служби. - Ми керуємося великою метою - зробити цю територію найкращою для життя в ЄС до XXII століття. Для цього, серед іншого, до 2050 року ми повинні зробити регіон Карпатської Європи найкращим місцем для життя в Європі. Як простір для життя, якості життя та безпеки. Наступного року ми відзначатимемо 20-річчя Карпатської угоди. Ми повинні проаналізувати, чого ми вже досягли і що потрібно реалізувати. Нам також необхідно посилити всі можливості для інституційної співпраці. Варто координувати співпрацю між карпатськими університетами", - зазначив він.

Виступаючи у дискусії, Директор Інституту Вацлава Фельчака Мацей Шимановський привернув увагу до спільної долі країн Карпатської Європи. - Дві світові війни, холодна війна, крах комунізму, трансформація, яка пройшла через наші суспільства. Все це нас об'єднує", - сказав він. - Друга річ - взаємозалежність - у сфері безпеки та цінностей. Це також об'єднує нас по всьому ЄС. А також співтовариство націй. Ми пишаємося нашими народами. Ми конкуруємо, але це здорова конкуренція. Ми є політично зрілими націями. Ми можемо співпрацювати один з одним. Ми діємо не як протекторати, а як суверенні держави, які переслідують свої національні інтереси", - додав він.

Карпати приборкані? Цивілізаційні мандри в Центральній Європі. Карпатські дороги і стежки. Від Закарпатської залізниці через Via Carpathia, Via Kulturalia до Малинового шляху

- Я розглядаю Карпатську Європу як надзвичайно важливий мікрорегіональний проект. Вона має велику цінність. Від цього виграють усі країни-учасниці", - зазначив Річард Герчік, голова Комітету у справах ЄС Державних Зборів Угорщини. - Століттями Карпати відрізали цю частину Європи, і Центральну Європу в цілому, від можливостей розвитку. Через його закритість Європа не знала про цінності, які тут зберігалися, про накопичену культурну спадщину. Потрібно було кілька ключів, щоб відкрити цей регіон, в тому числі будівництво залізниць, інфраструктури, додав він.

Під час свого виступу Анна Палюх, заступник голови парламентської групи з питань гірського порятунку, зазначила, що саме комунікація визначає розвиток. - Звичайно, ми не повинні "приручати" такі красиві гори, щоб не забирати у них красу, але зробити гори доступними - це обов'язок відповідальної державної влади, сказала вона. - Ми маємо скупчення великих природних цінностей в одному гірському масиві, які поєднуються з великими культурними цінностями. Це культурний плавильний котел. Наш обов'язок - провести дискусію, створити цю нитку порозуміння між парламентарями різних країн. 

- Карпатський регіон та інші регіони центральної, центрально-східної та східно-південної Європи сповнені дуже конкретних і глибоких зв'язків співіснування різних етнічних, релігійних культур та пов'язаних з ними ідентичностей. Ми маємо дуже глибокі історичні зв'язки навіть в умовах складних ситуацій. Це створило традицію відчуття спільної долі", - сказав Григоріс Заротіадіс з Університету Аристотеля в Салоніках. - Ми несемо відповідальність за цей регіон перед обличчям нинішнього дуже складного історичного моменту. Такі проекти, як Via Carpatia, є надзвичайно важливими для народів нашого регіону", - зазначив він.

Модератором цієї частини засідання був Владислав Ортиль, Маршалок Підкарпатського воєводства.

Розвиток комунікацій у Центральній Європі

Панельна дискусія, яка розпочалася на другий день зустрічі (14.05), дала можливість обговорити транспортну, інфраструктурну ситуацію в регіоні, в тому числі в контексті триваючої війни в Україні.

Міністри інфраструктури Польщі, України, Словаччини, Чехії та Молдови поділилися своїм досвідом та думками.

Міністр інфраструктури Анджей Адамчик зазначив, що тема війни присутня у дебатах, у тому числі під час "Європи Карпат", починаючи з 2006 року, коли Президент Лех Качинський ініціював великий транс'європейський проект Via Carpatia. - Сьогодні всі говорять про те, наскільки необхідним є цей проект. Цей коридор Європи Трипілля сьогодні є фундаментальним елементом з точки зору захисту ЄС, країн, які до нього входять. Наші зустрічі та дебати завжди мали цей військовий аспект на задньому плані. До можливості війни в Міністерстві інфраструктури, а також із залізницями, ми готувалися раніше. Це зараз виливається в контексті допомоги біженцям, ми допомагаємо їм дістатися до місця призначення, сказав він. - Створення економічного процвітання можливе тоді, коли ми вільні, а ми вільні тоді, коли здатні себе захистити. Ми здатні захистити себе, коли у нас є відповідна інфраструктура, в тому числі транспортна, додав він.

- Ми дивимося на цю війну в контексті фундаментального і безпрецедентного зростання цін на будівельні матеріали. Це ставить під загрозу продовження будівництва інфраструктури. Сподіваюся, що разом ми допоможемо у відновленні України. Саме тому ми вже розпочали роботу над техніко-економічним обґрунтуванням будівництва автомагістралі на схід, у бік українського кордону. Цей кордон незабаром може стати для нас вирішальним. Ми хочемо розбудовувати інфраструктуру на сході нашої країни", - наголосив Андрій Долежал, Міністр транспорту та будівництва Словаччини.

- Вторгнення Росії в незалежну державу, Україну, по суті, зруйнувало всю архітектуру безпеки не лише на європейському просторі, але й у глобальному масштабі. Я хотів би підкреслити своє задоволення зміцненням транспортного співробітництва між Польщею та Україною. Це відкриває нову платформу для обміну товарами. Наслідки російської агресії багато чого змінюють у польсько-українських відносинах. Політична підтримка Польщі, країн Центрально-Східної Європи, підтримка зусиль українського уряду визначають майбутнє України як винятково важливого партнера європейських інституцій, країни, яка прагне приєднатися до ЄС", - зазначив Голова польсько-словацької парламентської групи Єжи Полачек.

Модератором дискусії виступив депутат Європейського Парламенту Богдан Рзонка.

Війна в Україні

Друга суботня панель конференції була присвячена війні в Україні. Першим у дискусії взяв участь віце-спікер Сейму РП Ришард Терлецький. - Ми говоримо про майбутнє. Так склалося, що все більше планів, пропозицій стосуються періоду після закінчення війни в Україні. Зрозуміло, що про це треба думати, але ця війна триває, і ми не знаємо, які будуть наслідки, яка буде геополітична ситуація після війни", - зазначив віце-спікер Терлецький. - Україна направила до Брюсселя опитувальник щодо готовності до вступу в ЄС. Відповідь очікується на саміті ЄС 23 червня. Водночас, проект прискореної підготовки, запропонований країнами Центральної Європи, зокрема, Польщею, був відхилений. Не можна сказати, що всі в Європі зрозуміли, що Україна має бути в ЄС якнайшвидше", - нарікає Ришард Терлецький.

- З 24 лютого багато чого змінилося. Ми вивели українсько-польські відносини на новий рівень. Перш за все, Польща відкрила нам кордони, дала нам притулок і взяла на себе величезну відповідальність. Це занепокоєння йде не тільки від влади, але й від громадян. Поляки приймають українців, як рідних", - наголосила Заступник Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк. - Відбувається розлом у глобальній безпеці. Російська Федерація проводить сплановану політику геноциду проти українського народу. Починаючи з 2014 року, багато європейських країн проводять миротворчу політику. Це були такі ігри. З іншого боку, Польща та країни Балтії займають тверду позицію", - зазначила Олена Кондратюк.

Головував на цьому засіданні Пшемислав Журавський вель Граєвський, викладач Дипломатичної академії МЗС РП, постійний радник Комітету закордонних справ Сейму РП.

Collegium Carpathicum - яке майбутнє?

У цій частині зустрічі обговорювалася ідея співпраці між центральноєвропейськими університетами країн В-4, а також Румунії та України в рамках Collegium Carpathicum.

Ідею Карпатського університету представив Маркіян Мальський з Львівського університету. - Карпатський регіон - це не тільки регіон природи, економіки та культури, але й регіон інтелекту. Тому створення такої інституції видається очевидним. Але ми не можемо створити традиційний інститут, ми повинні створити його динамічно, сучасно, віртуально, за новітніми методиками. Наступним кроком є також інституціоналізація, організація циклічних конференцій, студентських обмінів, реалізація циклічних проектів", - сказав професор Мальський.

Мер Перемишля Войцех Бакун, наголосивши на цілковитій підтримці містом ідеї Карпатського університету, зазначив, що, дивлячись крізь призму воєнної кризи, необхідно вживати швидких заходів. - Вони мають бути спрямовані не лише на створення університету, адже це довготривалий процес. Ми вже маємо думати, що робити далі. Ми повинні думати, як бути з освітнім процесом в контексті відбудови України. Всі, хто тікає з України, повинні розвивати прозахідне, проєвропейське мислення. Навчання проєвропейському мисленню, культурі демократії - це також одне з найбільших завдань, яке має виконати міжнародна спільнота", - оцінив Войцех Бакун.

Модератором дискусії виступив професор Ян Маліцький, директор Центру досліджень Східної Європи Варшавського університету.

Європейське фінансування розвитку в Центральній Європі - можливості фінансування

- Не так просто добре інвестувати європейські кошти. Польща проводить навчання з використання європейських фондів з 2004 року. Тоді ми мали цю першу фінансову перспективу 2004-2006 рр. Ми мали змогу перевірити, як ми витрачаємо і реалізуємо кошти, які були в нашому розпорядженні. Протягом наступної перспективи 2007-2013 рр. регіони були залучені на рівні органів місцевого самоврядування, провінцій. Ми закінчуємо перспективу 2014-2020 років і стоїмо на порозі наступної", - сказала Малгожата Яросінська-Єдинак, Державний секретар Міністерства фінансів та регіональної політики Польщі. - У нас є ще багато інструментів, таких як програми "Інтеррег", якими Польща дуже активно користується. Ми хочемо здійснювати спільні дії, які дозволять нам побудувати хороше, стабільне підприємство, яке буде реалізовувати як розбудову нової держави Україна, так і водночас впливатиме на підвищення конкурентоспроможності польської економіки, - додала заступник Міністра Яросінська-Єдинак.

Директор департаменту міжнародного співробітництва та промоції Тернопільської обласної ради Руслан Кулик зазначив, що для України тема енергетики є найважливішою. - Ми можемо спільними зусиллями отримати європейські кошти. Коли ми говоримо про відновлення України, ми говоримо не тільки про відновлення інфраструктури, але й про реформи. Війна завела їх у глухий кут. Якщо ми хочемо закінчити війну, ми повинні говорити про енергетику, щоб вона не залежала від однієї країни", - підкреслив він.

Модератором дискусії виступив Давід Ласек, Віце-президент Асоціації "Карпатський Єврорегіон".

Жінки Карпат. Велика роль жінок у сучасній Європі

- Чим довше в головах європейців буде сидіти, що війна може прийти до кожного з нас, що це війна всієї Європи, чим довше ми зможемо спроектувати цей образ за межі Польщі, тим більше шансів закінчити, можливо, не всю війну, але той етап, на якому ми перебуваємо. Це не війна Путіна, а війна російського суспільства. Ми повинні спробувати достукатися до російських жінок у м'який спосіб. Кампанія "Зупинимо війну в Україні" була ініційована Першою леді Німеччини Агатою Корнхаузер-Дуда. Саме жінки мають навички переконувати різні кола. Ми також всі переживаємо, як буде виглядати економіка, що буде відбуватися в окремих країнах, як буде виглядати сировинна політика", - зазначила під час жіночих дебатів Ольга Семенюк, Державний секретар Міністерства розвитку та технологій України.

У свою чергу, народний депутат Тереза Памула зазначила, що 24 лютого ми всі пройшли випробування як громадяни і як держава. - У кожного з нас своє завдання, але кожен з нас готується до надзвичайних ситуацій крім того, що є основною метою нашої діяльності, нашої роботи. Ми вміємо розподіляти свій час між численними обов'язками. Жінки з України приїхали сюди, до Польщі, і зустріли чудових жінок, чудових людей і велику толерантність. Але до війни не можна звикати. Наша роль - переконувати інші народи, достукатися до сердець, говорити про зло і показувати жорстокість війни", - підкреслила вона.

Погляд жінки з охопленої війною України представила Олена Копанчук, народний депутат, заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України. - Дуже важливо зрозуміти, що чекає на українську жінку зараз, якою буде її роль в ЄС і чому сталася війна. Ми завжди говорили, що війна триває вже 8 років, що санкції треба посилювати. Ми розуміли, що агресор не дає розвиватися мирній країні. Ми хотіли жити у вільній країні, мати свій шлях розвитку, ми кілька років показували, як ми можемо розвиватися. Це було дуже незручно для Російської Федерації, яка не хотіла мати поруч вільну державу. Вони хочуть розвиватися в диктаторських умовах. Україна - інша. Історично, ментально, географічно ми є європейцями, тому що центр Європи знаходиться в Карпатах і саме зараз ми захищаємо весь демократичний світ", - підкреслила вона.

Модератором дискусії на цьому етапі конференції була Неллі Рокіта з Асоціації жінок Карпатського регіону.

Трансформація та реконструкція України - презентація програми

Депутат Європарламенту Аркадіуш Мулярчик з парламентського комітету у закордонних справах вказав на дуже важливий елемент включення парламентської дипломатії в процес тиску на уряди, міністрів. - Створюється програма трансформації України. Важливим питанням тут є використання заморожених російських валютних коштів. Вони мають бути конфісковані і використані на реконструкцію. Також на реконструкцію мають бути спрямовані кошти олігархів. Другий елемент - це те, що країни, які зараз беруть участь у допомозі Україні, повинні мати пропорційну частку у її відбудові, оцінив він.

Єпископ Євангелічної Церкви Михайло Паночко наголосив, що Польща є "найближчим партнером і другом України". - Ми вдячні за гуманітарну, духовну, політичну та військову підтримку. Війна зблизила наші народи. Україна переживає один з найскладніших етапів у своїй історії. Ми переживаємо дуже болючий процес. Я вважаю, що це прискорює трансформацію. Для нас дуже важливий польський досвід", - зазначив він. - Змінити світогляд, ідеологічне мислення зі сходу України непросто. Ми хочемо змінити їхнє мислення. Проявлена доброта дає шанс змінити їхнє мислення. Це початок трансформації. Процес триває, і нас підтримують мільйони людей по всьому світу", - додав єпископ Паночко.

Михайло Харій з Українського центру трансформації України зізнався, що західний світ об'єднався, щоб допомогти Україні. - Ми отримуємо сучасне обладнання. Ми маємо дипломатичну підтримку, гуманітарну підтримку. Мета України - перемогти і стати частиною міжнародної спільноти. Я впевнений, що ми переможемо. Ми маємо працювати над спільним баченням і будувати глобальний український проект. Наш пріоритет - розробити бачення, план трансформації України. Ми розглядаємо це як спільний проект України та Заходу", - зазначив він.

Дискусія в цій частині конференції проходила під головуванням Єжи Квєцінського, Віце-президента Правління Bank Pekao S.A.

Учасники 33-ї конференції "Європа Карпат" також обговорили Стратегічну інвестиційну програму, урядовий Фонд розвитку автомобільних доріг та зміни до податкової системи. У дискусії взяли участь Голова Комісії закордонних справ Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, віце-маршалок Підкарпатського воєводства Пьотр Пільх, Державний секретар Міністерства інфраструктури Рафал Вебер, Державний секретар Міністерства фінансів Артур Собонь, Державний секретар Міністерства фінансів Пьотр Патковський, а також представники органів місцевого самоврядування з південно-східних регіонів Польщі.

Заходи, що супроводжували 33-й "Європу Карпат", включали презентацію цифрового Міжнародного конкурсу коміксів "Легенди Підкарпаття", організованого Канцелярією Прем'єр-міністра та Сеймом Республіки Польща, а також відкриття виставки "Україна моїми очима" Міжнародного трієнале карпатського живопису - Срібний чотирикутник 2021 під почесним патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди.

Під час конференції також відбулося покладання квітів до Адамового дуба з нагоди 155-ї річниці від дня народження кардинала Адама Стефана Сапєги. У церемонії взяли участь Віце-спікер Сейму РП Ришард Терлецький та ініціатор створення Карпатської Європи, Голова Комітету закордонних справ Марек Кухцінський. 

Під час дводенної зустрічі у Красічині парламент також представляв Заступник керівника Канцелярії Сейму Республіки Польща Крістіан Млинарек.

текст: СНД

Фото: Марта Олійник