- У 1980-х роках отець Євгеніуш був капеланом "Солідарності" у Жешуві, згодом у Перемишлі. Виголошував мужні патріотичні проповіді, у власному помешканні організовував зустрічі підпільників", - перерахував заслуги священика спікер Сейму Марек Кухцінський, який 11 січня вручив відзнаку від імені Президента колишньому пароху парафії у місті Новий Загуже на Підкарпатті.

Католицька Церква в комуністичний період, а особливо під час воєнного стану, відіграла величезну роль: по-перше, допомагаючи суспільству самоорганізуватися проти нав'язаного владою бачення соціалістичного суспільства, а по-друге, соціальне вчення Церкви було альтернативою комуністичному баченню. В умовах життя в Польській Народній Республіці цю допомогу важко було переоцінити.

У період воєнного стану багато священиків були залучені до конкретної допомоги суспільству, яке чинило опір тоталітарній владі. Серед них був о. Дриняк, висвячений у 1980 році, який, будучи вікарієм Жешувської парафії Найсвятіших Тайн у Драбинянці, був призначений єпископом (Ігнацієм Токарчуком) капеланом DLP (Duszpasterstwo Ludzi Pracy). В установчих зборах НДЛП, що відбулися в липні 1984 року, взяли участь, за оцінками СБ, близько восьмисот осіб. Отець Євгеній підтримував опозиційні кола та неофіційно співпрацював з РКВ (Регіональною виконавчою комісією "Солідарності").

Співорганізатор видання та розповсюдження підпільної місцевої та загальноукраїнської преси, зокрема "Tygodnik Mazowsze", "Wola", "Przegląd Wiadomości Agencyjnych", "Hutnik", а також доповідей "Бесіди "Досвід і майбутнє". Його квартира слугувала складом для паперу та матриць, а також пунктом розповсюдження підпільної преси та видань. Був співорганізатором і духовним провідником Жешувської та Перемишльської прощ "Солідарності" до Ясної Гори - загальнонаціональних прощ трудящих. Він також був співорганізатором поїздок до Варшави з нагоди візитів Івана Павла ІІ до Польщі, а також на похорон блаженного отця Єжи Попелюшка, а пізніше - на його могилу. Його активно розслідував IV відділ ВУСВ у Жешуві.

Хрест Свободи і Солідарності - унікальна державна нагорода, якою Президент Республіки Польща нагороджував заслужених діячів опозиції у 1956-1989 роках за поданням Інституту національної пам'яті. За підпільну діяльність монсеньйор Дриняк раніше був нагороджений Лицарським хрестом ордену "Полонія Реститута", а також удостоєний статуетки з пам'ятника загиблим працівникам суднобудівної верфі (Гданські хрести).