- Питання, які об'єднують не лише Польщу та Угорщину, і які є стратегічними для майбутнього наших країн, - це турбота про те, щоб ми зміцнювали свій суверенітет і незалежність, співпрацюючи один з одним і захищаючись як проти імперіалістичних дій зі Сходу, так і проти експансії Заходу. І я маю на увазі не лише німецьку економічну експансію", - заявив сьогодні спікер Марек Кухцінський, голова парламентського комітету у закордонних справах, під час виступу у Літньому університеті в Красічині.

Маршал Кухцінський, у свою чергу, торкнувся питання розбіжностей у поглядах на війну в Україні та її вплив на польсько-угорські відносини. - На мій погляд, питаннями, які об'єднують не тільки Польщу та Угорщину, і які є стратегічними для майбутнього наших країн, є стурбованість тим, що ми повинні зміцнювати свій суверенітет і незалежність, співпрацюючи один з одним і захищаючись від імперіалістичних дій зі Сходу, а також проти західної експансії. І я маю на увазі не лише німецьку економічну експансію", - зазначив депутат Європарламенту Марек Кухцінський. Голова Комітету у закордонних справах Сейму підкреслив, що поляки та угорці мають схожу точку зору щодо майбутнього Європейського Союзу. - "Ми хотіли б, щоб до нас ставилися як до партнерів в ЄС як до держав, народів і суспільств, і обидва наші народи відчувають, що це не так", - підкреслив Маршал Кухцінський, зазначивши, що "ми маємо справу з кризою європейських інституцій" і "зростаючим євроскептицизмом". Політик "Права і справедливості" також зазначив, що уряди в Будапешті та Варшаві також поділяють схожу точку зору щодо небезпеки міграції з Африки до Європи, негативні наслідки якої відчули на собі переважно угорці у 2015 та 2016 роках.

- Тому різне ставлення до Росії чи до війни в Україні не затьмарює перспективної співпраці, яка має місце між Польщею та Угорщиною протягом сотень років", - наголосив Марек Кухцінський, закликавши ставитися до взаємних розбіжностей "з розумінням та дистанцією". Маршал Кухцінський також зазначив, що викликом для можновладців у країнах Центральної Європи є ефективна інформаційна політика. - Це добре ілюструє ситуація, коли один прем'єр-міністр щось говорить, а потім це слово чи речення публікується у ЗМІ поза контекстом, і це створює багато галасу в іншій країні, прем'єр-міністр якої змушений реагувати, і спіраль запускається, пояснив голова Комітету закордонних справ Сейму Польщі. - Лише згодом, коли посли нададуть весь контекст, виявиться, що сказані слова були зайвими. Тому я думаю, що на це треба звернути увагу", - додав Кухцінський, зазначивши, що вже багато років відомо, що Польща та Угорщина по-різному ставляться до Росії.

З 22 по 26 серпня у замку в Красічині відбувся п'ятий випуск Польсько-угорського літнього університету Школи лідерів - престижного заходу, який щорічно організовує Інститут польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака. Серед тем цьогорічного видання не обійшлося без аналізу відносин між наддержавами, а також впливу війни в Україні на світовий енергетичний ринок чи європейські поставки продовольства. У Красічині також багато говорять про те, як останні зміни на світовій шахівниці вплинули на польсько-угорські відносини.

Інститут Фельчака Intézet (kurier.plus)

Фото: Домінік Ліхота, www.mymedia.pl