Найважливіші польські та іноземні політики, понад вісім годин дискусій та гала-вечір, під час якого було вручено нагороди кращим карпатським проектам - так, у двох словах, пройшов перший день конференції "Карпатська Європа". Захід, ініціатором та організатором якого є Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, проходить у рамках Економічного форуму в Криниці. Конференція проводиться вже в 20-й раз. - Ми завершуємо те, що було великим успіхом у розвитку співробітництва між країнами Центральної та Східної Європи. Ми хотіли б, щоб конференція стала місцем пошуку позитивних рішень не тільки для Карпат, але й для всієї Європи, - сказав маршал Кухцінський, відкриваючи Форум.

Сусіди Європи чи сусіди в Європі?

Перша панель була присвячена різним вимірам Європейської політики сусідства. З промовами виступили Голова Сенату Румунії Калін Попеску-Таричану, Спікер Сенату Станіслав Карчевський, Заступник Голови Скупщини Республіки Сербія, Віце-президент Конгресу депутатів Іспанії Мікаела Наварро Гарсон, Віце-президент Державних Зборів Угорщини Янош Латорчаї, Державний секретар Канцелярії Президента Республіки Польща Кшиштоф Щерський, Голова Комітету з міжнародних відносин та емігрантів Парламенту Чорногорії Андрія Ніколич. Комісії з міжнародних відносин та емігрантів Парламенту Чорногорії Андрія Ніколіч, а модератором дискусії виступив Віце-спікер Сенату Ришард Терлецький. Політики обговорили, серед іншого, питання міграції та південного і східного вимірів Європейської політики сусідства.

Першим виступив Калін Попеску-Таричану. - Ми намагаємося знайти рішення по суті міграційної проблеми. Ми докладаємо зусиль для роз'яснювальної роботи серед населення. Це виклик для парламентів та урядів", - сказав він. Спікер Карчевський, у свою чергу, наголосив на важливості Європи Карпат, яка, на його думку, надає широкі можливості для діалогу. - Ми знаємо, де проходить географічний кордон, але важливо відповісти на питання, де проходить культурний кордон. Європа змінюється, вона нас дивує. Ситуація на континенті є динамічною. На кордон Європи впливає також ситуація в Європейському Союзі, як він функціонує і чи буде це різношвидкісний Союз", - зазначив Станіслав Карчевський.

На думку депутата Державних Зборів Угорщини Яноша Латорчаї, Європейський Союз має бути організацією сильних національних держав, заснованих на цінностях грецької, римської та християнської культури. - Нам потрібно думати про збереження цієї спільноти, тому що жодна країна не може зупинити міграцію самотужки. Давайте мати політику сусідства, яка поєднується з національною політикою", - зазначив угорський політик. Володимир Маринкович розповів про сербську точку зору на міграційну політику. - Нам потрібно поговорити з нашими колегами в Карпатському регіоні та Східній, Центральній і Південній Європі і про те, як динамічно реагувати на кризу, з якою ми стикаємося, створювати нові стратегії щодо міграційної політики. Маринкович зазначив, що Сербія проводить велику роботу з партнерами з Європейського Союзу в цій сфері, особливо з країнами Південної, Східної та Центральної Європи, щоб знайти рішення, пов'язані з проблемою міграції та захистом нашої цивілізації, культурної спадщини, християнства.

У дещо іншій тональності виступив віце-президент Конгресу депутатів Іспанії. Мікаела Наварро Гарсон зазначила, що права та обов'язки в ЄС мають бути збалансовані. - Європейський Союз потребує глобальної рефлексії, щоб солідарно протистояти проблемі міграції, вважає іспанський політик. Кшиштоф Щерський зазначив, що Європа розглядає навколишнє середовище як джерело дезінтеграції та небезпеки. - Не лише питання міграційної проблеми, але й політика Росії є джерелом дестабілізації для Європи. Це є наслідком помилкових політичних рішень окремих держав. Тому не повинно бути жодних домовленостей про те, щоб оприлюднювати ці рішення і розглядати їх як взірець для всієї Європи", - закликав Міністр Щерський. У свою чергу, депутат Парламенту Чорногорії Андрія Ніколіч наголосила, що у питанні міграції Європейський Союз потребує нової стратегії захисту соціальних цінностей. Він також заявив, що Чорногорія має якнайшвидше приєднатися до ЄС. - Вступ Західних Балкан, запланований на 2025 рік, є амбітним планом, і ми готуємося до нього, спираючись на досвід Вишеградської групи.

Розвиток в Карпатах - Розвиток навколо Карпат

Під час другої панелі учасники обговорили майбутнє Карпатської макрорегіональної стратегії. Під головуванням Міністра інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квєцінського виступили Віце-прем'єр-міністр, Міністр фінансів Угорщини Міхал Варга, Державний секретар Міністерства європейських фондів Румунії Дан Октав Паксіно, Маршалок Підкарпатського воєводства Владислав Ортиль, Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, Генеральний директор Центрального координаційного органу при Канцелярії Віце-прем'єр-міністра з питань інвестицій та інформації Словаччини Деніза Жилакова. Деніса Жилакова, мер міста Кежмарок Ян Ференчак, керівник відділу Генерального директорату Європейської Комісії з питань регіональної політики Жан П'єр Халкін.

Віце-прем'єр-міністр Варга зазначив, що надзвичайно важливим є створення зв'язків у сфері енергетики та дорожньої інфраструктури. - Ми започаткували Карпатську ініціативу, тому що хочемо налагодити зв'язок один з одним. Нам потрібно мати більш чіткий кордон і прибрати бар'єри, які заважають нам щодня", - сказав він. Водночас, Дан Октав Паксіно зазначив, що Карпати є унікальним регіоном в економічному, культурному, екологічному плані. Румунський політик також подякував польському уряду за співпрацю у розробці Карпатської стратегії. - Ми будемо продовжувати брати в ньому участь", - заявив Паксіно.

Олександр Ганущин наголосив, що розвиток Карпат є одним з головних питань, яке піднімається в Україні. - "Ми хочемо нести цей прапор, цей стяг разом з вами, пліч-о-пліч, і я сподіваюся, що разом ми маємо велику можливість досягти успіху в спільній європейській стратегії з макрорегіональною карпатською стратегією", - наголосив голова Львівської обласної ради. Деніза Жилакова висловила переконання, що макрорегіональна стратегія принесе багато користі багатьом регіонам. - Не тільки в інвестиціях, у сфері туризму, смарт-технологій, головним чином у сфері інфраструктури. Там ми побачимо ці переваги", - запевнив словацький політик.

На думку мера Ференчака, Карпатська стратегія є завершеною і відповідає викликам, що стоять перед цією частиною Європи. - Важливо, що план починається з низового рівня, потім через місцевий, національний до міжнародного. Його найголовніша мета - покращення життя мешканців регіону", - оцінив він. І на думку представника Єврокомісії, Карпатська стратегія є дуже хорошим інструментом, який принесе багато користі ЄС. - З точки зору ЄС, важливо також, що це ініціатива "знизу вгору". Нам потрібно подумати над тим, як адміністративно посилити Карпатську стратегію, що є важливим політичним кроком. Найближчим часом ми маємо розробити графік проведення дискусій", - сказав Жан-П'єр Халкін.

Центральна Європа - Інфраструктура на стадії реконструкції

Інвестиції в автомобільний, залізничний та транспортний сектор стали темою третьої панелі. У ньому взяли участь аж шість спікерів міністерського рангу: Міністр інфраструктури Анджей Адамчик, Міністр транспорту та комунікацій Литовської Республіки Рокас Масюліс, Міністр транспорту та будівництва Словацької Республіки Арпад Ерсек, Міністр інфраструктури України Володимир Омелян, Міністр транспорту Чеської Республіки Дан Гук та Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Дискусія проходила під головуванням Богдана Рзонки, Голови Комісії з питань інфраструктури Сейму Республіки Польща.

- Вчора і сьогодні ми ще раз підтвердили: у транспортних питаннях ми разом. Разом ми усунемо всі перешкоди, які стоять на шляху створення транспортної мережі, не тільки автомобільної, а й залізничної, яка дозволить нашим регіонам розвиватися. Серед цих інвестицій - Via Carpatia, Via Baltica, Rail Baltica, швидкісна автомагістраль S3", - розповів Анджей Адамчик. Рокас Масюліс додав, що допомога та підтримка ЄС у реалізації проекту "Віа Карпатія" має велике значення. - Це дуже важливий проект, який дозволить людям пересуватися швидше, безпечніше та інтегруватися з бізнес-спільнотою. Це буде чудовий потенціал для всієї Європи", - підкреслила литовський політик.

- Словацька Республіка підтримує як проект Via Carpatia, так і проект швидкісної залізниці. Ми є частиною цих проектів", - сказав Арпад Ерсек. У свою чергу, Володимир Омелян, представляючи позицію Києва, висловив сподівання, що цей проект назавжди з'єднає Україну з Європою. - У транспортних питаннях ми разом. Разом ми усунемо всі перешкоди, які стоять на шляху створення транспортної мережі, не тільки автомобільної, а й залізничної, яка дозволить розвиватися нашим регіонам. Серед цих інвестицій - Via Carpatia, Via Baltica, Rail Baltica", - додав Міністр транспорту Чеської Республіки Дан Ток. - У 2023 році угорська ділянка Via Carpatia стане швидкісною автомагістраллю, а у вересні наступного року ми презентуємо документ про швидкісне залізничне сполучення між Варшавою та Будапештом", - заявив на завершення глава угорської дипломатії Петер Сійярто.

Після дискусії відбулася церемонія підписання Спільної міністерської заяви щодо великих інфраструктурних проектів у регіоні ЦСЄ.

"Quo vadis, Європо?" - Європейські події та майбутнє Європейського Союзу

Ще одна панель у середу була присвячена майбутньому Старого континенту і проходила під головуванням професора Здіслава Краснодембського, Віце-президента Європейського Парламенту. Учасниками були: Голова Комітету у європейських справах Річард Герчік, Девід Енгельс з Брюссельського вільного університету, Вальдемар Парух з Центру стратегічного аналізу, Олександр Томський, керуючий директор видавництва "Леда" з Чеської Республіки, та Аймерік Шопраде, депутат Європарламенту від Франції.

- Політичні помилки окремих країн універсалізуються. Німеччина перевіряє, наскільки вона сильна в Європі. Важко прочитати, які цінності має Союз, який сьогодні перебуває між великими амбіціями та системною кризою. Проблема в тому, щоб діагностувати системні проблеми", - проаналізував професор Парух. - Нам потрібна справжня демократія, і ми повинні зважати на те, що говорять країни Центральної Європи, які, зрештою, є повноправними членами Європейського Союзу", - додав Аймерік Шопраде. Зі свого боку, Річард Герчік наголосив на європейській загрозі "політичного відволікання". - Найважливішим питанням є міграційна криза, у тому числі у фінансовій перспективі. Відповідаючи на питання "Куди йде Європа", ми повинні дочекатися виборів до Європарламенту у травні 2019 року. - підсумував він.

- Замість того, щоб створювати штучні компроміси між автономією і тим, що може зробити Брюссель та Єврокомісія, нам потрібно зменшити кількість стратегічних співкомпетенцій, які підтримують прикордонну політику, соціальні питання", - сказав Девід Енгельс. За словами Олександра Томського, найбільшим викликом на даний момент є міграція. - Це величезна проблема, тому що номенклатура в Брюсселі вірить у відкриту Європу, у відкриті кордони. Невизнання того, що прорив кордону є агресією, може призвести до серйозних проблем", - зазначив чех.

Мовчазні полюси - як забезпечити політичну безпеку в Карпатській Європі?

Заключна панель першого дня конференції "Карпатська Європа" була присвячена безпеці регіону. Модератором дебатів виступив Голова Комітету у закордонних справах Державних Зборів Угорщини Жолт Немет. Серед учасників дискусії: Яцек Чапутович, Міністр закордонних справ; Юзеф Чукор, Головний радник з питань зовнішньої та безпекової політики, Офіс Ради ЄС. зовнішньої та безпекової політики, Канцелярія Ради Міністрів Угорщини; Бен-Оні Арделеан, Заступник Голови Палати депутатів Парламенту Румунії; Томаш Шатковскі, Заступник Державного секретаря, Міністерство національної оборони; Мартін Федор, Голова Словацько-польської парламентської групи в Національній Раді Словацької Республіки; Лоліта Чігане, Голова Комітету з європейських справ Парламенту Латвії; Міро Ковач, Голова Комітету з питань зовнішньої політики Парламенту Хорватії; Ян Фарскі, Депутат Палати депутатів, Чеська Республіка.

На цьому наголосив Міністр Чапутович: - Політична безпека стосується загроз соціальній стабільності держав та урядів. Йдеться про те, щоб країни регіону мали можливість управляти власними справами без впливу геополітичних сил, які нав'язують міжнародний порядок, перешкоджаючи реалізації інтересів. Жолт Немет, зі свого боку, наголосив, що окрім регіональних, можна говорити і про глобальних гравців, які впливають на Центрально-Східну Європу. Як він зазначив, державам необхідно відстоювати власні інтереси, але також думати про інтенсивну співпрацю в контексті Карпатської Європи, Тримор'я та Вишеградської групи. Дещо іншої думки дотримувався пан Фарський, який пояснив, що Карпатська Європа не повинна бути противагою іншим регіонам континенту.

Виступаючи від імені Парламенту Хорватії, Міро Ковач наголосив, що слід поважати спосіб мислення центральноєвропейських народів: "Я переконаний, що ми зможемо розробити модель, яка відповідатиме потребам як старих, так і нових країн. Без цього ми не будемо достатньо сильними, щоб протистояти зовнішнім силам, які зацікавлені в тому, щоб мати сильну позицію в Європі", - зазначив він. - У глобалізованому світі створення безпечного середовища є нашим спільним інтересом, додав Мартін Федор. У дискусії також взяв участь Томаш Шатковський. - Для Польщі військовий потенціал є фундаментальним для суверенітету. Безпека визначається загрозами та викликами. Одна з них - агресивна політика Росії, нові загрози - тероризм, міграція, зазначив заступник голови ОН. У свою чергу, віце-спікер румунського парламенту зазначив, що економічний розвиток забезпечить безпеку. - У Румунії всі сторони погодилися, що ми повинні збільшити наш внесок до НАТО з 1,2 до 2 відсотків ВВП. Для цього ми повинні мати економічне зростання. Важливо дивитися на Європу як на величезний проект. ЄС і НАТО є двома важливими організаціями. Ми всі в них. Ми вважаємо, що нам потрібні платформи для нашої оборони і для спільного використання нашої економіки, тому що це все піде нам на користь", - зазначив він.

Нагороди для карпатських проектів

Кульмінацією першого дня конференції "Європа Карпат" стало вручення нагород за карпатські проекти, які на урочистому гала-вечорі вручив Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський. Головний приз отримав проект "Перемишльська фортеця". Також були відзначені проекти: Стежка волоської культури, Польсько-український центр розведення та популяризації коней гуцульської породи та "Карпатське небо". - Цього року ми зробили потужний крок у розвитку регіональної політики, у всіх сферах", - звернувся до лауреатів спікер Сейму.

Підписання листа про наміри щодо організації польсько-словацького форуму стало головною подією другого дня конференції "Карпатська Європа", яка проходить в рамках XXVIII Економічного форуму в Криниці. Згідно з документом, він відбудеться у 2019 році у виставково-конгресовому центрі "G2A Arena" у м. Ясьонка, що поблизу Жешува. Організаторами заходу виступають органи місцевого самоврядування Підкарпатського воєводства та Фундація Інституту східних досліджень. - Ця угода є прикладом цього. Це також новий етап польсько-словацької співпраці", - сказав після підписання листа Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський. Крім того, у четвер науковці, представники органів місцевого самоврядування та політики взяли участь у чотирьох панельних дискусіях.

Шляхами мудреців - Collegium Carphaticum

Четвер розпочався з панельної дискусії щодо проекту академічної співпраці в Карпатському регіоні Collegium Carphaticum, модератором якої виступив Ян Маліцький, директор Східноєвропейських студій Варшавського університету. Серед доповідачів були Шандор Гіже, директор Інституту історії Будапештського католицького університету, Славомір Солецький, проректор Державного колегіуму Східної Європи в Перемишлі, Ян Лата, ректор Остравського університету, Ладіслав Шуганий, проректор Пряшівського університету, Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету в Івано-Франківську, заступник ректора Сучавського університету ім. Штефана ІІІ Великого.

Шандор Йоже наголосив на великому значенні Collegium Carphaticum як цінної академічної та наукової ініціативи для всього регіону. У свою чергу, віце-канцлер PWSW Славомір Солецький наголосив на необхідності розбудови добрих відносин із сусідами. - Ми хочемо рухатися в цьому напрямку, щоб Перемишль став центром, з якого випромінюється карпатська ідея", - сказав Солецький. - І конференція 2018 року, і лекції показують, наскільки великий інтерес є до Collegium Carphaticum, додав він.

Ладіслав Шуганий також висловив задоволення підтримкою цього проекту. - Ми дуже раді, що цього навчального року відбудеться обмін викладачами в рамках Collegium Carphaticum. Завдяки цій підтримці та ефективному проекту ми зможемо досягти більш високих цілей, ніж ті, які ставимо перед собою зараз. За словами ректора Остравського університету Яна Лати, суть Колегіуму - карпатська ідея. - Я дуже ціную те, що польське політичне представництво підтримує цю концепцію. Я думаю, що вона має великі шанси на успіх", - сказав він. - У нас є чудова ідея, яку ми можемо розвивати. Ми намагаємося розвивати наші відносини з точки зору історії, екології, дбаємо про розвиток туризму", - додав Ігор Чепенда. Штефан Пурічі, у свою чергу, звернув увагу на необхідність розвитку транскордонних програм, які є важливими не лише для викладачів та дослідників, але й для студентів.

Міжсередземноморська, Трисередземноморська, Ідея міжпарламентської асамблеї країн Центральної та Східної Європи

У другій панелі учасники переважно обговорювали реалізацію концепції об'єднання та тісної співпраці між країнами цієї частини Європи - нині та в минулому. Дискусію модерував народний депутат Влодзімєж Бернацький, у якій взяли участь Спікер Палати представників Мальти Анджело Фарруджіа, Віце-спікер Народної Скупщини Сербії Гордана Чомич, Віце-спікер Палати народів Боснії і Герцеговини Огнєн Тадич, Віце-спікер Сенату Республіки Польща Богдан Борусевич, Заступник Голови Комітету з європейських справ Сейму Литовської Республіки Андрюс Кубілюс, а також Співголова українсько-польської депутатської групи дружби у Верховній Раді України.

Мальтійський політик зазначив, що ідея продовження діалогу між країнами, що входять до Європейського Союзу, а також між сусідами, є надзвичайно важливим завданням для подолання нинішніх викликів. - Я хотів би подякувати польському парламенту за те, що він взяв на себе лідерську роль у такій важливій темі", - сказав Анджело Фарруджіа. За словами Віце-президента Палати народів Боснії і Герцеговини, ідея Тристороннього формату поки що не є широко відомою. - Ми повинні знайти спосіб бути більш залученими. Ми повинні відповісти на питання, для чого ця ініціатива має служити, щоб мати можливість належним чином її підтримати", - наголосив Огнєн Тадич. Гордана Чомич також звернула увагу на необхідність більшої відданості ідеї. - Ми повинні пам'ятати про болісне минуле, але ми також повинні зосередитися на тому, що нас об'єднує. Давайте спробуємо не визначати нашу співпрацю в негативному ключі. Її потрібно більше оживляти", - закликав Чомич.

Віце-спікер Сенату підкреслив, що ідея Міжпарламентської асамблеї країн Центральної та Східної Європи має сенс лише у тому випадку, якщо вона вийде за межі Європейського Союзу. - Ми повинні не тільки вибудовувати домовленості всередині Союзу, але й мати позитивний вплив на країни, які знаходяться поза межами Союзу, сказав він. Точку зору Литви на Тристоронню ініціативу представив Андрюс Кубілюс, який розповів про співпрацю у сфері інфраструктури та наголосив на необхідності чіткого плану у підході до Росії. - У 2025 та 2027 роках наші країни головуватимуть у Європейському Союзі. Це збігається з часом потенційного розширення ЄС, але про це треба починати говорити вже зараз, інакше нічого не буде", - оцінив Кубілюс. Зі свого боку, Микола Княжицький наголосив на позитивному ставленні Києва до Тристоронньої ініціативи. - Я вітаю ідеї включення України до таких ініціатив. Будемо сподіватися, що цей проект також буде підтриманий іншими країнами, такими як Німеччина чи Франція.

Центральна Європа - наріжний камінь культур - християнські засади

Третя панель заключного дня "Карпатської Європи" була присвячена ролі християнства у формуванні сучасного обличчя Старого континенту. Дискусія проходила під головуванням радника Спікера Сейму РП, директора Інституту польсько-угорського співробітництва Вацлава Фельчака. У дискусії взяли участь митрополит-архієпископ Ризький Збігнєв Станкевич, представник Словацької наукової асоціації персоналізму Павол Мачала, угорський викладач Варшавського університету Чаба Дьордь Кіш, президент Інституту Шумана Збігнєв Крисяк, депутат Державних Зборів Угорщини Лорінк Наца, президент хорватської культурної асоціації "Напредак" з Боснії та Герцеговини Франьо Топіч та заступник директора аналітичного центру "Громадянський інститут" Матяш Зрно.

- Центральна Європа є наріжним каменем культур, який все ще вирішує між Сходом і Заходом, незважаючи на своє розмаїття. Це також та частина континенту, ми бачимо це особливо сьогодні, де універсалістські ідеї все ще сильні і не втратили своєї сили", - сказав Мацей Шимановський, відкриваючи дискусію. О. Франьо Топіч підкреслив, що, незважаючи на культурне розмаїття, Центральна Європа сьогодні виглядає розсадником християнських цінностей у порівнянні із Західною Європою. Також на думку заступника директора чеського аналітичного центру Civic Institute Матяша Зрно, Центральна Європа відіграє значну роль у збереженні європейських цінностей. - Можливо, саме ми відстоюємо ці західні цінності набагато більше, ніж західноєвропейські країни. Я сподіваюся, що з таким духом Центральна Європа може стати провідником втраченої західної спадщини.

Архієпископ Збігнєв Станкевич наголосив, що наша цивілізація базується на цінностях, які випливають з людської гідності. - Серед них - свобода, рівність, братерство, повага. Ці цінності є натхненням для створення законів у Європі, і всі вони мають своїм джерелом християнство, - наголосив Митрополит Ризький. На думку Павола Мачали, саме християнство сьогодні може запропонувати вихід з кризи. - Політики-християни несуть співвідповідальність перед суспільством і повинні стукати у двері Церкви, шукаючи підказки та аргументи, які б дозволили їм виконати свою політичну місію, відображаючи реалізм віри. Людина хоче знати свою справжню природу, і політики також повинні її знати", - зазначив Мачала.

Лорінк Накса зазначив, що сьогодні під ударом опинилися такі фундаментальні цінності, як віра, безпека, праця, нація, суспільство. - Щодня нам доводиться відстоювати цінності. Центральна Європа матиме майбутнє, якщо ми зможемо передати його молоді, сказав Лорінк Накса. Під час дискусії про інтелектуальне обличчя Європи Президент ІМС Збігнєв Крисяк говорив про позитивний вплив концепції Роберта Шумана, яка базується на трьох гаслах: єдність, солідарність і мир. Чаба Дьордь Кіш, у свою чергу, розповів про угорський проект з дослідження спільних меморіалів.

Карпатська ойкумена - як зберегти її для майбутніх поколінь

Під час заключної панелі конференції учасники обговорили тему сталого розвитку. Вони також намагалися знайти відповідь на питання, як найкраще використати ресурси Карпат для підвищення рівня життя сучасного суспільства. Модератором дискусії виступив декан факультету міжнародних відносин Львівського університету Маркіян Мальський, а спікерами - заступник голови Комітету з питань сталого розвитку Державних Зборів Угорщини Лайош Кеплі, заступник голови Комітету у закордонних справах Малгожата Госєвська, заступник голови Ради директорів Національного фонду охорони навколишнього середовища та управління водними ресурсами Артур Міхальський та колишній депутат Національної ради Словацької Республіки Ян Мічовський.

Лайош Кеплі наголосив, що Центральноєвропейський регіон відіграє величезну роль у збереженні європейських цінностей та ідентичності. - Ми несемо відповідальність за наступні покоління. Які умови життя ми залишимо після себе. Що ми можемо зробити, враховуючи наш регіон, щоб забезпечити такі умови життя для нинішнього і майбутніх поколінь, щоб вони вважали його гідним життям. Малгожата Госевська, депутат Європарламенту, розповіла про важливість макрорегіональних стратегій. - Діючи разом на рівні Європейського Союзу, ми можемо зробити дуже багато. Ми говоримо про регіон з величезним потенціалом, багатий на ресурси, але який водночас страждає від великої занедбаності, що змушує людей відчувати, що вони не мають перспективи. Тут можуть допомогти макрорегіональні стратегії", - сказала вона. У свою чергу, заступник президента Національного фонду охорони навколишнього природного середовища та управління водними ресурсами Артур Міхальський стверджував, що кожна з країн, які входять до складу Карпатської Європи, має власний досвід, який необхідно використовувати. - У Польщі це завдяки чудовому лісовому чи сільському господарству, сталий розвиток та наука, яка в Польщі на дуже високому рівні, є фундаментом спільного майбутнього.

Європа спільних цінностей

Після конференції "Карпатська Європа" Спікер Сейму взяв участь у заключній дискусії XXVIII Економічного форуму в Криниці. Його темою був Європейський Союз. - Коли система цінностей розхитується, починають домінувати інтереси. І до них ставляться як до замінника. Країни Центральної Європи, які відновили свою свободу, приносять з собою до ЄС важливі акценти та цінності. Це - свобода, потреба в незалежності та суверенітет держав", - сказав Марек Кухцінський. Спікер Сейму наголосив, що європейські цінності базуються на трьох групах: грецькій філософії, римському праві та християнстві, яке є основою європейської цивілізації. - Ті, хто забуває про це, ставлять Європу під сумнів. Вони ставлять Європу на межу прірви. Сподіваюся, що молоді країни, які є членами Союзу з 2004 року, зупинять цей крок у занепад і прірву", - підсумував маршал Кухцінський.