Граф Пал Телекі, консервативний угорський політик, видатний географ та дворазовий прем'єр-міністр, відмовив Гітлеру у допомозі в нападі на Польщу.
Справою національної честі Угорщини є неучасть у будь-яких військових діях проти Польщі. Угорщина не може вжити жодних заходів проти Польщі з моральних міркувань - сказав Телекі.
У квітні 1941 року він покінчив життя самогубством, зробивши драматичний жест, спрямований проти співпраці Угорщини з Третім Рейхом.
З нагоди відкриття пам'ятника Телекі голова Комітету у закордонних справах Марек Кухцінський надіслав листа Каролю Бєрнацькому, Почесному консулу Республіки Польща в Сегеді.
Шановний консуле,
Щиро дякую за запрошення взяти участь у церемонії відкриття пам'ятника Палу Телекі у м.Сегед 21 жовтня ц.р. До останньої хвилини я планував свою участь у програмі церемонії, але через раптову У зв'язку з непередбачуваними змінами у календарі Сейму Республіки Польща, я, зрештою, не зможу прийняти запрошення.
Цілком підтримую ініціативу вшанування пам'яті Паля Телекі шляхом відкриття йому пам'ятника, адже він повністю на це заслуговував як людина і як політик: винятково відданий своїм друзям і союзникам, до кінця вірний своїм принципам, який ставив честь вище за життя. Своє особливе ставлення до нашої держави він засвідчив прийняттям надзвичайно важливих політичних рішень, спочатку у 1920 році, коли надав Польщі військову допомогу у війні проти більшовиків, і майже через 20 років, коли у 1939 році відмовив Угорщині в участі у запланованому Гітлером вторгненні на територію Польщі. Ці вчинки не лише заслуговують на найвищу оцінку з моральної точки зору, але й свідчать про надзвичайну мужність та почуття власної гідності. Павел Телекі належав до групи тих закордонних політиків, яким поляки, і не тільки поляки, багато чим завдячують. Окрім симпатій та історичних зв'язків, на які він любив посилатися, аргументуючи свої рішення, він діяв відповідно до власної совісті та почуття справедливості. Зрештою, він вважав за краще накласти на себе руки, ніж брати участь у злочинних планах Третього Рейху.
Щиро шкодуючи, що не можу взяти участь у сьогоднішньому дійстві, хотів би ще раз подякувати Вам, пане Почесний консул, а також єпископу Ласло Кіш-Ріго за запрошення та побажати господарям і організаторам цієї ініціативи, а також усім гостям приємної та урочистої атмосфери, багато емоцій та поглиблених роздумів про сучасні форми героїзму та його межі. Переконаний, що органний концерт у віртуозній інтерпретації пані Лідії Ксьонжкевич повною мірою сприятиме цим настроям.
Прийміть, пане Почесний консуле, засвідчення мого щирого співчуття та поваги.
З повагою
Голова Комісії
Марек Кухчинський
