Останніми місяцями спостерігається сплеск дискусій щодо проекту "Північний потік-2" у Швеції, Фінляндії та Данії, через чиї виключні економічні зони та/або територіальне море має пройти запланований газопровід, пише Центр східних досліджень. 

Російсько-українська війна та погіршення безпекової ситуації в регіоні Балтійського моря призвели до зростання дистанціювання від російських економічних проектів у цих країнах. Уряди Стокгольма, Гельсінкі та Копенгагена опинилися у складному становищі, коли їм довелося виступити проти цього проекту. З одного боку, вони не хочуть використовувати національне законодавство і морське право для блокування "Північного потоку-2", який користується підтримкою Німеччини. З іншого боку, вони перебувають під зростаючим тиском з боку США, країн Центральної та Східної Європи, а також опозиції у власних країнах, які закликають їх припинити.

Швеція, Фінляндія та Данія навряд чи сповільнюватимуть адміністративні процедури або блокуватимуть національні дозволи на будівництво трубопроводу. Разом з тим, ці країни очікують від Єврокомісії надання оцінки сумісності будівництва "Північного потоку-2" з Третім енергетичним пакетом. Крім того, Стокгольм та Копенгаген, зокрема, закликають до вироблення спільної політичної позиції ЄС, яка б базувалася на оцінці сумісності проекту з цілями енергетичної та кліматичної політики ЄС, а також інтересами безпекової політики ЄС.

Польський уряд протягом багатьох місяців виступав проти цієї інвестиції. Міністр Пьотр Наїмський пояснив, що з економічної та комерційної точки зору ПП2 закріплює домінуючу позицію "Газпрому" в регіоні, що не відповідає інтересам Польщі.

Спікер Сейму Польщі Марек Кухцінський неодноразово наголошував, що проект підриває європейські цінності. На зустрічі президентів парламентів ЄС у Братиславі він заявив, що цей проект є прикладом фальшивої солідарності, яка б'є по Польщі та інших країнах Балтії.

інфографіка: gazpromexport.ru