1 липня 1569 року на Генеральному сеймі в Любліні було підписано Акт унії Великого князівства Литовського і Королівства Польського. Річ Посполита стала одним з найпотужніших політичних утворень у тогочасній Європі. З нагоди 450-річчя цієї події євродепутати ухвалили спеціальну резолюцію шляхом аккламації під час 82-ї пленарної сесії. У ньому підкреслюється, що польсько-литовська унія уможливила народження унікальної системи державності та стала однією з найважливіших подій століття на континенті.

"Акт укладення унії став свідченням не лише практичної реалізації ідей епохи Відродження, а й новаторської правової думки та свідченням політичної зрілості політичних еліт обох держав", - йдеться у резолюції.

У документі Сейм підкреслив, що акт Люблінської унії породив "багатонаціональну і багатоконфесійну спільноту, побудовану на республіканських цінностях, на ідеї толерантності, політичного торгу і взаємної поваги", а "Річ Посполита стала мостом між Сходом і Заходом, притулком демократії і справжнім Antemurale Christianitatis".

Депутати також висловили сподівання, що традиції формування політичної ідентичності та парламентської культури громадян колишньої Речі Посполитої займуть гідне місце в історії литовського та польського парламентаризму.

У спеціальному посланні, підготовленому з нагоди 450-річчя Люблінської унії, Голова Сейму Литовської Республіки Вікторас Пранцкетіс наголосив, що цей акт є свідченням унікальної політичної домовленості між двома державами. - Укладені в Унії рішення, що базувалися на мультикультурній та багатонаціональній традиції Ягеллонської монархії, були новаторськими і дозволили побудувати одну з найпотужніших держав на континенті. 450-річчя Люблінської унії є чудовим свідченням єдності, яка нас об'єднує", - сказала Президент Литовського парламенту у записі, презентованому у залі пленарних засідань.