Державні фінанси, економіка

 

• Збільшення стандартної ставки ПДВ з 221ТП2Т до 23 1ТП2Т.
• Підвищення ставки ПДВ з 71ТП2Т до 81ТП2Т (ліки, житло).
• Підвищення ставки ПДВ на необроблені харчові продукти з 3 1ТП2Т до 5 1ТП2Т.
• Підвищення ставки ПДВ на товари, на які раніше поширювалися податкові преференції (дитячий одяг з 81ТП2Т до 23 1ТП2Т, книги з 0 1ТП2Т до 5 1ТП2Т).
• Підвищення акцизного збору, в тому числі на пічне паливо, природний газ, алкоголь, сигарети.
• Збільшення пенсійного внеску для бізнесу з 4,5% до 6,5%.
  • Заморожування податкових порогів, витрат, що відносяться на валові витрати, та неоподатковуваного мінімуму, що, зважаючи на зростання інфляції, означає автоматичне збільшення податкового навантаження.
• Замість обіцяного скасування "податку на білку", його було поширено на прибутки від банківських депозитів "овернайт".
• Тягар "мідного" податку на KGHM, який сплачує близько 6,5 млн злотих данини на день.
• Навантаження на Фонд соціального страхування від непогашених кредитів з державного бюджету у 2009-2014 роках становитиме 37,7 млрд. злотих.
• Збільшення державного боргу порівняно з 2007 роком на 363,2 млрд. злотих, тобто на 68,91 трлн. злотих.
• Збільшення сукупного боргу підприємств та домогосподарств до 78,1 трлн. грн. ВВП на кінець 2012 року (у 2000 році він становив 371 трлн. грн. ВВП).
• Зменшення заощаджень домогосподарств з близько 121 трлн. грн. - 141 трлн. грн. на рубежі попереднього десятиліття до близько 21 трлн. грн. - 51 трлн. грн.
• Податкове навантаження на сім'ї з двома дітьми з 2009 року зросло на 1,2 відсоткових пункти і у 2012 році становило 29,61 трлн. грн. проти 26,11 трлн. грн. у середньому по країнах ОЕСР.
• У 2013 році загальний рівень оподаткування прибутку в Польщі становив 41,6 %, що вище, ніж в середньому по країнах ЄС та ЄАВТ (41,1%).
• Скасування будівельного податкового кредиту (відшкодування ПДВ на будівельні матеріали для ремонту).
• Скасування "інтернет-реанімації".
• Обмеження пільг для так званих "авто з решіткою".
• Обмеження віднесення витрат на валові витрати авторами.
• Запровадження ліміту на віднесення до складу валових витрат 50% витрат за договорами на виконання робіт.
• "Стрибок" на заощадженнях поляків, накопичених у відкритих пенсійних фондах, з метою залатати бюджетну діру та ілюзорно зменшити державний борг країни.
• Послідовне скорочення Демографічного резервного фонду, який мав би захищати поляків у майбутньому. У 2010-2014 роках з цього фонду було взято 19,4 млрд. злотих.
  • Збільшення фіскального навантаження через неактуалізацію неоподатковуваного мінімуму (Польща має один з найнижчих неоподатковуваних мінімумів у всій Європі, за цим показником ми поступаємося навіть Замбії та Танзанії). 
  • Заплановане поширення двопроцентного податку на цивільно-правові угоди на нові категорії.
  • Планується поширення податку на нерухомість, серед іншого, на кабельні мережі та енергетичні об'єкти.
  • Планується запровадження універсального аудіовізуального податку.
  • Підготовка законодавства щодо блокування віднесення до податкового кредиту ПДВ на паливо.
  • Чиста міжнародна інвестиційна позиція Польщі на кінець 2012 року становила 259,8 млрд. євро (або близько 68,11ТП2Т ВВП) і була від'ємною, як і в попередні роки правління урядів PO-PSL.
  • Відсутність узгодженості та координації у просуванні польської економіки.
  • Кількість найманих працівників в цілому по промисловості за підсумками 2012 року зменшилась
    на 136,2 тис. осіб.
  • Вдвічі зменшено ліміт обороту (з 40 000 злотих до 20 000 злотих), при перевищенні якого мікропідприємець зобов'язаний мати фіскальний касовий апарат.
  • Розпродаж активів Казначейства; лише у 2012 році, серед іншого, було реалізовано наступне.
    Систематично продаються 95 млн. акцій PKO BP, 11 млн. акцій Bank Gospodarki Żywnościowej, 131 млн. акцій PGE S.A., акції компаній, що належать до ключових галузей польської економіки.
  • У період 2005-2007 рр. загальні надходження від приватизації активів Казначейства становили 6,35 млрд. злотих, у 2008-2012 рр. - близько 55,2 млрд. злотих, що передбачало продаж сотень польських підприємств, у т.ч. ключових для польської промисловості.
  • Демонтаж ОФЕ зменшує ліквідність на польському ринку. Оцінки польських казначейських цінних паперів та злотого будуть більш чутливими до настроїв на світових ринках. Витрати на обслуговування зовнішнього боргу зростуть на 14,21 трлн. грн.
  • Польські компанії на передостанньому місці за рівнем інноваційності
    в Європі. Кількість патентних заявок, поданих поляками, становить
    в 11 разів нижче середнього рівня для країн ЄС.
  • Польща стає "складальним цехом" для великих корпорацій. Низькі витрати на робочу силу означають, що іноземні інвестори користуються перевагами відносно дешевої робочої сили в Польщі.
  • Польська промисловість характеризується низьким ступенем інноваційності, у нас немає сильних брендів, визнаних у світі.
  • Експлуатація польського сланцевого газу розглядається як матеріал передвиборчої кампанії. Найбільші інвестори покинули Польщу, а кількість завершених свердловин навіть не дає можливості оцінити обсяги нетрадиційного газу
    в Польщі.
  • Відсутність сильної економічної політики, що реалізується на рівні ЄС у зв'язку з кліматичною політикою, становить величезну загрозу для конкурентоспроможності польського сектору важкої та енергоємної промисловості.
  • Порушення під час проведення тендерів стали звичним явищем, а звинувачення у перешкоджанні чесній конкуренції стосуються навіть Міністерства юстиції.
  • Величезний потенціал європейських фондів був використаний неефективно, багато інвестицій не були завершені вчасно, реалізовані програми не сприяли підвищенню конкурентоспроможності польської економіки і підприємств та сталому збільшенню кількості робочих місць, уряд потрапив у залежність від капіталу ЄС у прийнятті рішень та інвестуванні.
    • Потенціал фондів ЄС в основному сприяв зменшенню негативних явищ, зафіксованих у національній статистиці, пов'язаних з економічною кризою, замість того, щоб слугувати побудові основ сильної, сучасної економіки Польщі.
    • Затримка із запровадженням системи електронного оподаткування зменшує вплив
      від ПДВ у наступні роки через побори (оціночний вплив близько 20 млрд. грн. на рік).

Інфраструктура

 

• Відсутність належних показників у дорожньому будівництві в умовах гігантських
  та невиправданих витрат на ці цілі.
• Надмірно висока вартість будівництва доріг та автомагістралей (середня вартість будівництва
  1 км автобану в Польщі - 9,6 млн євро, в Німеччині - 8,24 млн євро, в Литві - 4 млн євро).
• Це призвело до банкрутства багатьох підприємств будівельної галузі (у 2012 р. - 259 підприємств, у 2013 р. - 241 підприємство).
• Значне скорочення зайнятості в будівельній галузі - приблизно на 140 000-150 000 FTE, або 13%.
• Спад виробництва в будівельній галузі, особливо в інфраструктурних інвестиціях (у 2013 році падіння досягло 401ТП2Т).
• Станом на жовтень 2013 року борг Національного дорожнього фонду становив 42 млрд. злотих. Запланований борг на 2014 рік становить 50 млрд. злотих.
• Впровадження системи електронного збору плати за проїзд ViaToll спричинило значне фінансове навантаження на транспортні компанії.
• Виведення з експлуатації залізничних ліній (планувалося вивести з експлуатації до 4 000 км залізничних ліній; з 90 запланованих до виведення з експлуатації ділянок, обраних PKP PLK, 21 ділянка залізничних ліній вже виведена з експлуатації).
• Приватизація багатьох залізничних станцій та закриття щонайменше 130 залізничних станцій та зупинок.
• Відтермінування рішень щодо будівництва об'їзних доріг у ряді польських міст (Ольштин, Сувалки, Іновроцлав, Пултуськ, Помехувек, Яроцін, Гура Кальварія, Колбель, Острув Великопольський, Нємодлін, Ниса, Кендзєжин-Козьле, Вончок, Томашув Любельський, Домброва Тарновська, Забєжув).
• Позбавлення субпідрядників можливості стягнути з ДАК "Автомобільні дороги України" належні їм кошти за виконані дорожньо-будівельні роботи (лише деякі з них отримали належні кошти).
• Виведення з експлуатації інфраструктури "повітової Польщі" (лінії ПКС, залізничне сполучення, невеликі школи, районні суди, бібліотеки, поштові відділення, поліцейські дільниці).
• Виключення молодих мешканців значних територій Польщі з програми "Mieszkanie dla Młodych" - придбання нового житла за підтримки цієї програми практично обмежено великими містами.
• Блокувальні норми щодо встановлення вітрових електростанцій. Їх безпосередня близькість до будівель на значних територіях Польщі наражає мешканців на ризики для здоров'я, спричиняє зниження вартості нерухомості та руйнує ландшафтні цінності.
• Призупинення проекту швидкісної залізниці та різко низький рівень освоєння європейських фондів для інвестицій у залізницю (частину коштів Польща повинна буде повернути) при величезних потребах у терміновому ремонті та будівництві нових залізничних ліній.
• Закупівля дорогих, нефункціональних і непотрібних поїздів Pendolino та літаків Dreamliner.
• Невикористання урядом коштів ЄС для побудови високошвидкісної інтернет-мережі, що обмежує доступ громадян до інтернету.
• Ліквідація значної частини відділень та відділень Пошти Польщі, що ускладнює доступ громадян до поштових послуг.
• Передача на аутсорсинг некомпетентній приватній компанії обробки кореспонденції судів та прокуратури, що вносить хаос в обіг кореспонденції, викликає обурення громадян та підриває їхню довіру до держави.
• Руйнування польської суднобудівної галузі через неналежне корпоративне управління, невжиття належних заходів щодо надання державної допомоги суднобудівним заводам та продаж Гдинянської та Щецинської верфей, який був пронизаний порушеннями.
• Багатомісячні затримки з будівництвом газового порту призвели до збільшення вартості будівництва та необхідності перегляду умов контракту з Катаром. На сьогоднішній день у Польщі відсутня стратегія використання зрідженого природного газу (ЗПГ).

Місцеве самоврядування та регіональний розвиток

 

• Прийняття змін до європейської політики згуртування, які ускладнюють вирівнювання відмінностей у розвитку між регіонами на користь політики сприяння конкурентоспроможності, тобто сильних регіонів Європи, що позбавляє Польщу близько 40 млрд. євро.
• Несприятливі результати переговорів щодо Фінансової перспективи ЄС на 2014-2020 рр. для Польщі, в результаті яких ми отримали, з урахуванням рівня інфляції, на 10 млрд. євро менше, ніж у попередній Фінансовій перспективі (а це означає, що після вирахування сплаченого внеску ми матимемо в своєму розпорядженні ще на 16 млрд. євро менше нетто).
• Уряд погодився з ситуацією, за якої на одного статистичного поляка з бюджету ЄС на 2014 - 2020 роки Польща отримає лише 2784 євро, що значно менше, ніж інші нові члени ЄС (Угорщина - 3722 євро на особу, Чехія - 2857 євро на особу, Хорватія - 4186 євро на особу, Литва - 5862 євро на особу).
• Відмова від концепції сталого національного розвитку на користь моделі
  поляризаційно-дифузійний розвиток Польщі, що полягає у спрямуванні більшої кількості ресурсів на конкурентоспроможність за рахунок згуртованості, тобто розподілу у найбільших центрах замість вирівнювання відмінностей у розвитку.
• Систематичний демонтаж міської та районної польської інфраструктури (залізничне та автобусне сполучення, навчальні заклади, поштова інфраструктура, районні суди, прокуратури, митні палати, енергетичні райони, поліцейські дільниці, об'єкти культури).

• Обтяження органів місцевого самоврядування новими завданнями без виділення належних коштів на їх виконання, прикладом чого є Закон про підтримку сім'ї та системи патронатного виховання, який вимагає від органів місцевого самоврядування зобов'язати щонайменше 8 млрд. злотих на рік без надання їм жодної компенсації.
• Ігнорування шансів Східної Польщі на швидкий розвиток та необхідні інвестиції
  з фондів Європейського Союзу.
• Посилення регіонального розшарування в Польщі. У 2011 році найбільша різниця у ВВП на душу населення стосувалася Мазовецького воєводства (64 790 злотих).
  та Підкарпатському (26 801 злотих).

 

Сільське господарство

 

• Зміна правил аграрної політики, що призводить до зубожіння та депопуляції польського села.
• Брехня польським фермерам про те, що польське сільське господарство отримало в новій фінансовій перспективі більше, ніж у попередній. Враховуючи обсяг дотацій у 2013 році, за сім років ми мали б отримати не менше 21,3 млрд євро прямих виплат, а отримали 18,8 млрд. Крім того, на розвиток сільських територій урядом "Права і справедливості" було домовлено з ЄС на 2007-2013 роки 13,4 млрд. євро, а на 2014-2020 роки нинішній уряд отримав лише 9,8 млрд. євро. Таким чином, скорочення бюджету становитиме 2,5 млрд. євро на територіальні виплати та 3,6 млрд. євро на розвиток сільських територій у реальному вираженні, тобто загальне скорочення становитиме 6,1 млрд. євро.
• Скорочення витрат на сільське господарство, розвиток сільських територій, аграрні ринки та рибальство з 31 трлн. грн. ВВП з 2007 року до 1,51 трлн. грн. ВВП у 2014 році.
• Нездатність зробити що-небудь для приведення прямих субсидій у відповідність з іншими країнами ЄС.
• Закриття цукрових заводів у Лапах, Любліні та Бжесьці Куявському.
• Зменшення ліміту квоти на цукор на 366 000 тонн.
• Концентрація ринку цукру в руках німецьких компаній після поглинання німецькою компанією Pfeifer & Langen цукрових заводів British Sugar Overseas (BSO)
  у серпні 2009 року, що призвело до втрати квоти на виробництво буряків у розмірі 150 000 тонн та скорочення персоналу.
• Скорочення поголів'я свиней, яке в липні 2012 року становило 11,5 млн. голів (як у 1960-х роках) через імпорт забрудненої діоксинами свинини з Німеччини за ціною 0,5 євро за кг.
• Погодитись на скасування квот на молоко та цукор з 2015 року.
• Скасування з 2012 року платежів за м'які фрукти (малину та полуницю), запроваджених на вимогу уряду "Права і справедливості" у 2007 році, шляхом включення їх у національний конверт для прямих виплат.
• Розвал системи дошкільної освіти в сільській місцевості в умовах обов'язкового відвідування 5-річними дітьми дитячих садків.
• Неможливість консолідації інспекцій, які займаються безпечністю та якістю харчових продуктів.
• Ліквідація сільських шкіл, відділень міліції та поштових відділень.
• Лібералізація позиції Польщі щодо ГМО.
• Обтяження сільгоспвиробників відрахуваннями до Національного фонду охорони здоров'я.
• Зростання труднощів для сільських жителів у доступі до медичних послуг.
• Політизація аграрного управління через надмірне зростання штату та політично вмотивовані кадрові заміни.
• Припинення рейдерського захоплення аграрних навчальних закладів Міністром аграрної політики та розвитку сільських територій.  
• Лібералізація торгівлі землею, що призводить до придбання сільськогосподарської власності іноземцями або особами, які їх замінюють (так званими "поляками").

 

Соціальна політика

 

• Підвищення пенсійного віку до 67 років, збільшення трудового стажу для жінок на 7 років, а для чоловіків на 2 роки.
• Скасування права на достроковий вихід на пенсію для тих, хто працює у шкідливих умовах (майже мільйон працівників). Після внесення змін до законодавства, перехідна допомога поширюватиметься лише на тих, хто виконував роботи з особливими умовами праці до 1 січня 1999 року та після 31 грудня 2008 року.
• Запровадження несприятливої для працівників можливості подовження облікового періоду робочого часу до одного року. Після змін роботодавець має право запроваджувати гнучкий режим робочого часу з так званим "ненормованим робочим днем".
• Обмеження розміру дотації на одного працівника з легким та важким ступенем інвалідності, зокрема, шляхом зменшення дотації на робочі місця для осіб з легким ступенем інвалідності з 480 до 450 злотих та для осіб з важким ступенем інвалідності з 1920 до 1800 злотих, що суттєво ускладнило функціонування захищених цехів та обмежило можливості працевлаштування осіб з інвалідністю.
• Посилення критерію для отримання права на пенсію та пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Вимоги до страхового стажу підвищено на 5 років (25 років - жінки, 30 років - чоловіки) з одночасним виключенням періодів, що не підлягають страхуванню.
• Внесення зміни, що право на пенсію за віком набувається без припинення трудових відносин. Раніше ZUS призупиняв виплату пенсій таким особам. Тепер, після рішення Конституційного Суду, держава зобов'язана виплатити заборговані пенсії за цей період.
• Відсутність валоризації критерію доходу для отримання сімейної допомоги (504 злотих), внаслідок чого близько 2 млн. польських дітей втратили право на вищезазначену допомогу.
• Відсутність валоризації критерію доходу для соціальних виплат протягом шести років призвела до того, що критерій доходу на 351 злотий є нижчим за межу крайньої бідності.
• Кількість поляків, яким загрожує бідність або соціальна ізоляція
  За даними Євростату становила 10,1 млн. осіб у 2012 р., що становило 26,7 1ТП2Т населення планети.
  • Поляки є однією з найбільш зайнятих націй, коли йдеться про середньорічний робочий час (1 929 годин), німці працюють на 532 години менше, а їх реальний наявний дохід домогосподарств на душу населення на 93% більше, ніж у поляків.
  • Польща посідає третє місце в Європейському Союзі за часткою працівників, які обов'язково працевлаштовані на тимчасовій основі, особливо у віковій групі до 24 років.
  • Скасування права на надбавку на догляд для осіб, які доглядали за людьми похилого віку, та запровадження критерію доходу, що позбавляє пільг тисячі людей, які стали зайвими.
  • Позбавлення вчителів та вихователів, які працюють в координаційних центрах
    піклування про правовий захист, на який має право державний службовець.
  • Різке скорочення Фонду праці на активні форми протидії безробіттю у 2010-2012 роках з 7 млрд. злотих до 3,25 млрд. злотих, які могли б бути спрямовані на зменшення кількості безробітних та розвиток підприємств.
  • Підвищення мінімального внеску до ZUS на 43% з 717,77 злотих до 1026,98 злотих, що спричинило уповільнення польської економіки.
• Позбавлення урядом пільг для 100 000 осіб, які доглядають за інвалідами, що цілодобово доглядають за важкохворими членами сім'ї або подружжям.
• Зменшення дотацій на заробітну плату для осіб з інвалідністю
  у критих цехах.
• Обмеження права на отримання податкової соціальної пільги на дитину.
• Зменшення допомоги на поховання з 6 400 фунтів стерлінгів до 4 000 фунтів стерлінгів.
• Анонсовано збільшення внеску на соціальне страхування для осіб, які працюють за "сміттєвими контрактами".
• Протягом останніх кількох років валоризація встановлюється на найнижчому дозволеному рівні, що призводить до збільшення розриву в доходах між тими, хто отримує найнижчі виплати (у 2014 році - 14 злотих), та рештою пенсіонерів.

Охорона здоров'я

 

• Подовження черг до лікарів.
• Помилки в організації та функціонуванні системи охорони здоров'я, що призвели до смерті пацієнтів, які вчасно не отримали належної медичної допомоги.
• Збільшення потоку державних коштів з Національного фонду охорони здоров'я до приватних суб'єктів лікування при укладанні контрактів на надання послуг.
• Позбавлення деяких відділень державних лікарень контрактів з Національним фондом охорони здоров'я та переведення фінансування медичних послуг до приватних або недержавних лікарень.
• Законодавче перетворення лікарень на «медичні установи», орієнтовані на отримання прибутку.
• Прогресуюча комерціалізація державних лікарень з жахливими прикладами приватизації контрактів на медичне обслуговування (Мисловіце, Пщина, Ласк, Августув).
• Поступова приватизація служб екстреної медичної допомоги.
• Приватизація 14 з 24 діючих державних санаторіїв.
• Збільшення частки пацієнтів у сплаті за ліки (для ліків, що відшкодовуються, з 36,8% у 2011 році до 38,8% у 2012 році та 40% у 2013 році - джерело: IMS Health Incorporated, 30 січня 2014 року).
• Обмеження доступу до фахівців у малих містах внаслідок зміни правил укладання договорів Національною службою здоров'я.
• Послаблення потенціалу санітарної інспекції.
• Позбавити батьків права вирішувати освітнє майбутнє своїх дітей, відхиливши пропозицію громадян на референдумі щодо шестирічки та зміни структури школи.
• Скорочення щасливого дитинства шестирічних дітей шляхом переміщення їх із захищених дошкільних закладів у непідготовлені школи (половина річного звіту за 2014 рік).
• Позбавлення батьків відчуття безпеки за своїх дітей у школі через сплеск шкільної злочинності. згортання програми Уряду права і справедливості "Нульова толерантність до насильства в школах" (приблизно 17 000 злочинів у школах у 2007 році, 28 200 злочинів у школах у 2012 році).
• Обмеження можливостей для дітей у дитячих садках отримувати користь від позашкільної діяльності через недопущення зовнішніх провайдерів до організації такої діяльності.
• Забрати у педагогічних працівників закладів освіти та виховання близько 301ТР2Т посадових окладів, змінивши з 1 січня 2014 року умови їх праці та заробітної плати. Вчителі стали службовцями органів місцевого самоврядування на підставі закону, який проштовхнула партія "ПО - ПСП".
• Позбавлення вчителів можливості дострокового виходу на пенсію, що, зважаючи на збільшення пенсійного віку до 67 років, ще більше вдарило по цій професійній групі.
• Примушування вчителів працювати додатково неоплачувані дві години (так звані "карткові години").
• Позбавлення мешканців малих міст можливості навчати своїх дітей за місцем проживання шляхом сприяння закриттю шкіл (скасування передбаченого законом права директора школи на заперечення рішення місцевої влади про закриття школи).
• Ліквідація шкіл у малих містах як єдиних осередків культури та суспільного життя, що прирікає ці села на повну деградацію.
• Позбавити учнів загальноосвітніх навчальних закладів можливості отримати повноцінну, всебічну освіту шляхом скорочення на 251ТП2Т навчального часу на вивчення шести ключових загальноосвітніх предметів: історії, географії, фізики, хімії, біології та суспільствознавства (об'єднаних за період викладання в основній та старшій школі).
• різке скорочення обсягів матеріальної допомоги студентам та зменшення фінансування на ці цілі (у 2005 році - 406 млн. злотих, у 2006 році - 568 млн. злотих, у 2008 році - 552 млн. злотих, у 2012 році - 387 млн. злотих).
• Постійне заниження місцевими органами влади освітньої субвенції на утримання шкіл, що сприяє масовому закриттю шкіл.

 

Освіта

 

Вища освіта

 

• Обмеження свободи наукових досліджень - міністерство вказує, чого не можна робити науковцям і яка наукова робота не схвалюється.
• Перетворення університетів на підприємства, які мають заробляти на себе і навіть отримувати прибуток.
• Передача управління наукою та університетами в руки державних службовців, які отримують винагороду та просування по службі за досягнуту економію.
• Бюрократизація науки через запровадження НРК (Національної рамки кваліфікацій), нібито з метою оцінювання вищих навчальних закладів, що насправді зводиться до продукування нікчемних документів, які описують програми, що реалізуються, з використанням новомови ЄС.
• Зменшення ролі гуманітарних наук та імітація зусиль з їх порятунку (ідеї "круглого столу" або "пакету для гуманітаріїв").
• Оцінювання наукового доробку за допомогою балів, дефектно та схематично оцінюючи роботу науковців. Польська мова більше не є науковою мовою.
• Забрати у студентів можливість безкоштовно навчатися на другому курсі.
• Зниження рівня вищої освіти, наприклад, шляхом заміни професорів на кандидатів наук, а докторів на магістрів.
• Запровадження недосконалої системи академічного просування: можливість отримання докторського ступеня без ступеня магістра, захист докторської дисертації, обмежений канцелярською процедурою, професорство за умови спрямування іноземного гранту, професорство без габілітації.
• Породжує конфлікт поколінь: відсутність пенсійного статусу призводить до блокування місць для молодих кадрів.
• Терпимість до університетських патологій: корупції, кумівства, плагіату, фіктивної роботи.
• Скорочення бюджетних видатків на науку і вищу освіту з одночасним зменшенням доходів викладачів ВНЗ за рахунок ліквідації другорядних посад.

Безпека

 

• Зниження рівня безпеки громадян на великих територіях країни шляхом закриття до кінця 2013 року 380 з 817 поліцейських дільниць у муніципалітетах, які діяли у 2007 році.
• Скасування існуючих пільг для військовослужбовців (збільшення віку та вислуги років, що дають право на пенсію, скорочення лікарняних).
• втрата значної частини досяжних ефектів програми модернізації силових структур, що призведе до скорочення ресурсів цієї програми на понад 500 млн. злотих.
• Невиконання обіцянки щодо впровадження нової програми модернізації силових структур.
• Послаблення державної безпеки шляхом ліквідації військових частин та прикордонних застав.
• Відсутність належного контролю за діяльністю поліції, потурання патологіям у роботі поліції.
• Хаос і дестабілізація в службах, відповідальних за безпеку громадян, спричинені змінами, запровадженими урядом і не сприйнятими офіцерами.
• Поділ Міністерства внутрішніх справ на два міністерства, що призвело до компетенційного хаосу у сфері безпеки та кризового менеджменту.
• Розтрата державних коштів та корупція при реалізації ІТ-проектів.
• Неодноразове перенесення термінів запровадження електронної ID-картки, анонсоване урядом.
• Затримки з побудовою системи оповіщення про надзвичайні ситуації з європейським номером екстреного виклику 112.
• Збільшення адміністративної зайнятості (понад 100 000 нових державних службовців), що обтяжило платників податків величезними витратами і не призвело до покращення якості роботи офісів.
• Корупція в сфері управління та державних закупівель.
• Зміни до законодавства, що обмежують свободу мирних зібрань.
• Спроба ввести цензуру в Інтернеті ("ACTA").
• Обмеження свободи слова та репресії проти опонентів влади (переслідування студента за антикомуністичний сайт Comor.pl, арешти футбольних фанатів та закриття стадіонів у відповідь на антиурядові гасла).
• Посилення стеження за громадянами (понад мільйон рахунків на рік).
• Запровадження законодавства, що дозволяє ввозити до Польщі іноземних озброєних офіцерів з інших країн (так званий "Закон про братерську допомогу").
• Відсутність безпеки для найважливіших людей в державі (Смоленська катастрофа).
• Затримки у створенні анонсованих ІКТ-реєстрів.
• Відсутність реального контролю з боку Сейму та уряду за діяльністю спецслужб.

 

Національна оборона

• Запровадження недосконалої структури керівництва та командування Збройних Сил Республіки Польща, яка викликає правові сумніви (невідповідність ст. 134 Конституції) та містить значні прогалини (не визначено роль спецслужб під час конфлікту). Порушення принципу односпрямованого підпорядкування шляхом створення трьох незалежних рівноправних центральних органів (начальник Генерального штабу та два командувачі - генеральний і оперативний) та запровадження компетенційного хаосу в управлінні у разі конфлікту (незрозуміло, хто з командувачів бере на себе командування).
• Відсутність сучасної, інтегрованої, міжвідомчої системи управління національною безпекою. Така система дозволить Президенту, Раді Міністрів та Главі Уряду ефективно управляти оборонною діяльністю в умовах загроз.
• Відмова від системи призову та створення Національних резервних сил, які не здатні виконати своє завдання (чисельність НРС не досягла необхідного рівня).
• Відсутність консолідації польської оборонної промисловості.
• Порушення правила виділення 1,951ТП2Т ВВП щороку на військові витрати.
• Затримки з адаптацією польських збройних сил до стандартів НАТО в частині оснащення, спроможностей та мобільності. У нинішній фінансовій ситуації польські збройні сили не в змозі, у разі можливого конфлікту, реалізувати стратегію самостійного припинення виходу противника на стратегічні об'єкти
  та регіонів Польщі під час першої фази конфлікту. Військово-морські сили, протиракетна оборона та система зв'язку і управління або логістика - це ті відомства, де найбільше бракує ресурсів та обладнання.
• Зменшення вартості потенційних військових закупівель на вітчизняних оборонних підприємствах (у 2014 році вартість зменшиться приблизно на 20% грн.).
• Зупинка навчального процесу у військово-повітряних силах внаслідок його недофінансування, що виявилося чревате наслідками і призвело до одних з найбільших катастроф в історії польської авіації.
• Відсутність програми активізації стратегічного безпекового та оборонного співробітництва зі Сполученими Штатами, визнання США гарантом безпекової стабільності в нашому регіоні.
• Командування Сил спеціальних операцій було розформовано лише через 10 днів існування. Командування Сил спеціальних операцій повинно було відповідати за підготовку солдатів, але також продовжувати командувати ними під час військових операцій. Наразі за командування відповідає Оперативний командувач Збройних Сил, а за підготовку - Генеральний командувач.
• Виведення з експлуатації 36-го спеціального транспортного авіаційного полку. Це рішення мало політичний характер, розрахований на електоральний ефект. Насамперед, розформування полку - це викидання на вітер мільйонів злотих, які були витрачені на підготовку пілотів. Однак ліквідація полку жодним чином не вирішила ні проблему VIP-перевезень, ні питання відповідальності за Смоленську катастрофу.
• Передача частини повноважень інституціям Європейського Союзу у сфері фінансової політики (ухвалення Фіскального договору).
• Відмова США від системи ПРО (протиракетного щита).
• Обмеження доступу польських організацій до коштів на соціально-культурну діяльність (після того, як гроші Сенату перейшли до МЗС).

Зовнішня політика

 

• Поступлива зовнішня політика уряду PO-PSL щодо Європейського Союзу (згода на ліквідацію суднобудівних заводів, відмова від спроб вирівняти дотації в сільському господарстві) та Росії (Смоленське розслідування).

• Пасивність польського уряду щодо розміщення Російською Федерацією наступальних озброєнь малої дальності в районі Кенігсберга, що безпосередньо межує з Польщею.
• Відмовитися від контролю над частиною польського повітряного простору, прийнявши ініціативу "Єдине європейське небо", що охоплює приблизно п'яту частину території Республіки Польща та територію Литви.
• Відсутність рішучих дій щодо посилення проєвропейських прагнень політичних сил в Україні.
• Прийняття загальноєвропейської системи притулку, що може поставити під загрозу внутрішню та зовнішню безпеку країни.
• Обмеження фінансової підтримки польською владою діяльності польських організацій (Посольство Польщі в Берліні).
• Закриття або перенесення польських консульських установ у США та Канаді.

Навколишнє середовище

 

• Нові правила розподілу дозволів на викиди СО2 для емітентів, охоплених Європейською схемою торгівлі викидами, були впроваджені в період з 2013 по 2020 рік, у зв'язку з прийнятим кліматичним та енергетичним пакетом. Польські теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та станції централізованого теплопостачання були змушені придбати вже у 2013 році близько 601 тис. тонн дозволів на викиди, що призвело до підвищення цін на тепло. Приклади наслідків: у 2013 році для виробництва тепла у Варшаві ТЕЦ довелося купити ліміт на викиди за 120 млн злотих, а у 2016 році, наприклад, за близько 200 млн злотих. Це ж стосується і Лодзі, відповідно: у 2013 р. - 65 млн. злотих та у 2016 р. - 95 млн. злотих. (Джерело - Сеймові Відомості 1273 та 2010).
• Запровадження урядом податку на польські державні ліси по 800 млн. злотих на рік у 2014 та 2015 роках, а з 2016 року - двовідсоткового податку з продажу, яким він розпочинає процес руйнування принципів їх функціонування. Активи польських державних лісів площею 7 мільйонів гектарів та вартістю 400 мільярдів злотих деревини будуть готові до продажу за короткий проміжок часу після очікуваного банкрутства лісів.
• Прийняття «Кліматичного пакету» знищить польську економіку, спричинить удвічі зростання цін, що може сприяти зростанню інфляції, зниженню конкурентоспроможності польської промисловості, масовим банкрутствам компаній та збільшенню безробіття .
• Відсутність ефективних дій уряду щодо будівництва першої в Польщі атомної електростанції.
• Невиправдані витрати на інвестиції в Євро-2012. Вартість будівництва польських стадіонів у порівнянні з українськими була щонайменше на 100% вищою. Варшавський Національний стадіон є найдорожчим стадіоном у Європі.
• призвело до банкрутства та ліквідації багатьох компаній будівельного сектору, які виконували роботи в якості субпідрядників великих консорціумів зі спортивних та інфраструктурних інвестицій, пов'язаних з проведенням Євро-2012.

Спорт

 

• Численні порушення у витрачанні державних коштів при одночасному скороченні видатків на базові спортивні потреби дітей та молоді.
• Скорочення та ліквідація низки програм спортивного розвитку дітей та молоді.
• Скорочення діяльності малих спортивних клубів по роботі з дітьми та молоддю, ліквідація програми "Спортивний аніматор", скорочення фінансування на переоснащення спортивних споруд, різке скорочення фінансування програми "Тренер".

Культура та національна спадщина

 

• Невиконання вимоги щодо виділення 11ТП2Т бюджетних видатків на культуру.
• Непідготовленість закону про фінансування державних ЗМІ, що призводить до їх надмірної комерціалізації та підпорядкування правлячим політичним партіям.
• Виділення занадто мало коштів на реставрацію історичних будівель.
• Неспроможність радикально підвищити доступність культурних цінностей, неспроможність усунути економічні бар'єри та звільнити заклади культури від необхідності комерційного самофінансування за рахунок квитків та зборів. Тривала відсутність валоризації заробітної плати в закладах культури, особливо в музеях.
• Припинення державного патронажу видавництва PIW, криза видавництва "Оссолінеум". Відсутність підтримки кіно, театру, образотворчого мистецтва, музики та літературної критики через фінансування відповідних рубрик у журналах та інтернет-порталах. Відсутність належної підтримки видань і журналів, що представляють консервативні, християнські та праві погляди. Слабка популяризація митців цього середовища, на відміну від середовища
• Відсутність обов'язкового маркування вікової категорії на DVD-дисках, а також іграх та фільмах, доступних в Інтернеті.
• Неспроможність належним чином реалізувати програму "Патріотизм завтрашнього дня".
• Відсутні монументальні видання польської літературної класики. Відсутнє відзначення 200-річчя від дня народження Зигмунта Красінського.
• Затримки з будівництвом Музею історії Польщі. Відсутність ініціативи у створенні Музею прикордоння, Музею опору комунізму (воїнів-інтернаціоналістів), зволікання з будівництвом Музею Другої світової війни.
• Нестворення спеціалізованих природоохоронних служб, відокремлених від провінційної адміністрації.
• Відсутність рішучих дій щодо повернення польських культурних цінностей, у т.ч. архівів, з Росії.
• Невнесення змін до Закону "Про місця національної пам'яті", які б сприяли утвердженню традиції незалежності та усуненню реліквій комунізму.
• Занадто слабкий захист польських рухомих пам'яток від незаконного вивезення з Польщі. Недостатньо коштів для документування культурних цінностей.
• Відсутність фінансової підтримки кіно- і телепродукції для екранізації класики польської літератури та висвітлення історії Польщі, популяризації традицій незалежності, героїв, великих перемог армії, а також досягнень науки і громадської самоорганізації. Відсутність підтримки виробництва анімаційних фільмів для дітей на польських студіях.
• Неспроможність захистити розповсюдження незалежної місцевої преси шляхом примусу мереж розповсюдження або поштових відділень розповсюджувати її в обов'язковому порядку.
• Наступ на Католицьку Церкву в Польщі та традиційні цінності - розпуск Комісії у справах майна, ліквідація Церковного фонду, спроби витіснити релігію зі шкіл, усунення релігійної символіки з публічного простору, дискримінація католицьких ЗМІ, підрив інституту шлюбу як союзу чоловіка і жінки та ролі сім'ї в суспільному житті, просування гендерної ідеології.

Варшава, 26 лютого 2014 року

Підготовлено Парламентською групою "Право і справедливість
під керівництвом Ярослава Зелінського
Голова Державної робочої групи
Право і справедливість