Починаючи з 1989 року, з часів Солідарності, аж до Східного партнерства та безвізового режиму, Польща завжди підтримувала європейські прагнення України. Ми привертаємо увагу ЄС до своїх східних сусідів", - сказала спікер Сейму під час пленарної сесії "Асоціація з Європейським Союзом і що далі?" на 11-му Форумі "Європа-Україна".

Маршал стверджував, що це сприяло підписанню та набуттю чинності Угоди про асоціацію (УА) - найбільшої в історії підписаної ЄС з іншою країною, разом з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі (ПВЗВТ) та запровадженням безвізового режиму з Україною. Політика Польщі щодо України випливає, насамперед, з нашого сенсу існування та збігу інтересів, з потреб безпеки обох країн у всіх її вимірах.

За словами Марека Кухцінського, спільна політика зміцнення безпеки та співробітництва не залежить від тимчасової напруженості у наших двосторонніх відносинах. Прикладом є протидія будівництву "Північного потоку-2", де Польща, Литва, Латвія, Молдова, Естонія та Україна діють спільно у цьому питанні.

Варто згадати інфраструктурні плани, такі як будівництво нових прикордонних переходів, як автомобільних, так і залізничних (Мальховіце), а також запуск нових залізничних сполучень, таких як експрес-поїзди з Києва до Варшави або до Перемишля і далі на захід аж до Дрездена або навіть Парижа - це ті плани, які, на думку маршала, ми повинні реалізовувати. Як Via Carpatia, з запланованими ділянками до Одеси. Це невеликі, але постійні кроки до спільного майбутнього.

Спікер зазначив, що найважливішим завданням для України на шляху до зближення з ЄС є повна імплементація реформ, що випливають з підписаних угод про УА/ПВЗВТ, які стануть рушійною силою трансформації української економіки. Міжнародна спільнота очікує від України глибоких реформ функціонування держави та економіки. Успіх реформ водночас стане відповіддю на спроби Росії дестабілізувати ситуацію в Україні. Польські міністерства, неурядові організації та велика кількість експертів також залучені до процесу реформ в Україні. І сьогоднішній Форум - найкращий тому приклад. Маршал також висловив сподівання, що спільна політика зміцнення та безпеки співробітництва не залежить від тимчасової напруженості, яка виникає внаслідок різних двосторонніх відносин в історичних контекстах. Як приклад він навів будівництво газопроводу "Північний потік-2": "Якщо ця газова труба буде побудована, це буде загроза для Польщі, загроза для країн Балтії, але, на мою думку, головна загроза для України. Тому що якщо його там запустять, то це буде сигналом для світу, що Росія вже може рухатися з повноцінним вторгненням, без наслідків, в Україну. Тому що та газова труба, яка зараз проходить через Україну, вже не буде актуальною", - сказав спікер Сейму.

Українці були представлені Спікером як приклад успішних відносин завдяки культурній схожості. - По-перше, ми добре знаємо один одного, по-друге, у нас схожий менталітет, не тільки завдяки тому, що ми слов'яни, але й менталітет, поведінка і характеристики країн, розташованих у Центральній Європі, які відрізняють нас від абсолютистських систем, наприклад, московської чи західної, і про які говорять, що ці країни, ці центральноєвропейські народи, характеризуються таким ставленням толерантності, розуміння, відкритості, а з іншого боку, героїзму, який сьогодні на східних територіях України представлений багатьма, хто там воює", - зазначив Кухцінський. Він також зазначив, що у Польщі працює від 1,3 млн. до 2 млн. українців.

У дводенному заході у Ясьонці поблизу Жешува беруть участь понад 300 доповідачів, у т.ч. з Польщі, України, сусідніх країн та США. Організатор Форуму - Інститут східних досліджень. Захід проходить під почесним патронатом Спікера Сейму Республіки Польща Марека Кухцінського. Серед учасників дискусії - віце-спікери Сейму РП Беата Мазурек та Ришард Терлецький, Міністр інвестицій та розвитку РП Єжи Квєцінський, Міністр інфраструктури та будівництва РП Анджей Адамчик, Міністр підприємництва та технологій РП Ядвіга Емілевич, заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, заступник Міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін та заступник Міністра закордонних справ України Василь Боднар.

Припущення Програми:

Пленарні засідання

• Асоціація і що далі?
• Підбиваємо підсумки чотириріччя 2014-2018 років - успіхи та невдачі

Бізнес та економіка

• Енергетична безпека: ринки, політика, технології
• Чи змінила імміграція з України європейський ринок праці?
• Європейський ринок сільськогосподарської продукції. Чи є місце для України?
• Пороги та бар'єри для торговельного та інвестиційного співробітництва
• Як зламати домінування російських постачальників? Зміни на газовому ринку Центральної та Східної Європи
• Конкурентоспроможність міст та регіонів. У пошуках шляхів прискорення розвитку
• Як використати можливості для кооперації у сфері озброєнь?
• Синдром затримки периферичного розвитку. Як побудувати інноваційну економіку?
• Основні виклики для авіаційного сектору, оцінка потенціалу повітряного сполучення
• Новий Шовковий шлях на карті трансконтинентальних транспортних коридорів

Європейська інтеграція та реформи

• Куди рухається Європа?
• Від асоціації до митного союзу? Україна у пошуках реалістичної моделі європейської інтеграції
• Іноземні радники, експерти та менеджери. Невдалий експеримент? Міжнародна підтримка реформ в Україні - поради, фінансова допомога чи моделювання розвитку?
• Чи можна відокремити бізнес від політики? Досвід країн Центральної та Східної Європи
• Як побудувати дружній кордон?
• Чому реформа децентралізації не змінила Україну?
• Європейські макрорегіональні стратегії. Як включити до них країни східного сусідства?
• Східне партнерство: нові ідеї для нової реальності

Міжнародна політика

• На східному фланзі НАТО. Чи вміють країни регіону дбати про свою безпеку?
• Не тільки Крим і Донбас. Хто не хоче довготривалого вирішення заморожених конфліктів?
• Наскільки високою може бути ціна за послаблення у відносинах між Росією і Заходом і чи готовий хтось її заплатити?
• Згуртованість трансатлантичної спільноти. Чи витримала вона випробування 2017 роком?
• Загроза кібербезпеці. Тривога і дії.
• Російська гібридна агресія проти вільного світу та демократії триває. Чи можна їй ефективно протидіяти?
• Співробітництво країн Тристоронньої групи. Чи залишиться Україна осторонь?
• Перспективи активізації Чорноморсько-Каспійського партнерства та співробітництва.

Суспільство

• Профспілки в країнах колишнього комуністичного блоку. Чи є у них майбутнє?
• Соціальні аспекти агресії та окупації. Допомога біженцям, відбудова руйнувань, відновлення соціальних зв'язків.
• Екологічне середовище та турбота про його збереження - проект транскордонний.
• Спорт і політика.
• Місцева ідентичність як можливість для розвитку туризму.
• Чи втратили ми об'єктивну журналістику?
• Українці в країнах Європи. Наука, робота, політика
• Освіта та молодіжна співпраця як міст до порозуміння.
• Політика пам'яті - джерело сили чи майбутніх конфліктів?
• Про культуру по-новому. Напрямки розвитку, державний та приватний патронат

 

Єжи Гофман отримав нагороду "Карпатська Європа спільних цінностей". Ця нагорода присуджується видатним особистостям або інституціям країн Карпатського регіону, які своєю діяльністю сприяли просуванню спільних європейських цінностей у Центральній та Східній Європі та вплинули на розвиток співробітництва і взаєморозуміння в регіоні.