Які ризики та можливості для співпраці в Центральній та Східній Європі знаходяться під загрозою?

Чи розглядаються національні держави, розташовані в цій частині нашого континенту, як піддані? Чи можуть вони зберегти свою спадщину? Як проводити там економічну політику та інвестиції? - такі питання були підняті під час панельної дискусії "Європа Карпат" на XXV Економічному форумі в Криниці-Здруй.

Віце-спікер польського Сейму Марек Кухцінський закликав політиків, парламентарів, представників урядів та регіональних органів влади, неурядових об'єднань, науковців, експертів, представників органів місцевого самоврядування з Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, України, Сербії та Румунії обговорити всі форми, обставини та залежності для послідовної співпраці у всіх можливих сферах.

- Нам здається, що рецепти в політиці розвитку обертаються навколо одного слова - співпраця", - сказав Марек Кухцінський. - Це те, чого ми очікуємо один від одного. Саме цього від нас очікують громадяни Центральної та Південно-Східної Європи. Але також видається, що в геополітичному плані, в загальноєвропейському плані нам слід очікувати цього від керівництва Європейського Союзу і ширше - від влади Європейського Союзу.

- Ми не всі однаково віримо один в одного", - зазначив Кшиштоф Щерський, Державний секретар Канцелярії Президента Республіки Польща. - Чи є телефонний зв'язок між нашими столицями першим дзвінком, до якого ми звертаємося, коли у нас виникають проблеми? - Поцікавився міністр Щерський. - Кому дзвонити в першу чергу? До якої столиці - Будапешта, Варшави, Праги, Братислави, Бухареста - ми будемо дзвонити першими з приводу цих проблем? Ми будемо дзвонити один одному чи комусь іншому? Чи зателефонуємо назовні, маю на увазі - комусь за межі нашого регіону? І це те, що, на мою думку, потребує більш глибокого осмислення на всіх рівнях влади.

Він пояснив, що Президент Польщі Анджей Дуда здійснив свій перший закордонний візит до нашого регіону. Він поїхав до Естонії, в Таллінн. Він також обрав символічну дату - Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму, день річниці пакту Молотова-Ріббентропа. Це був перший "телефонний дзвінок" Анджея Дуди. Кшиштоф Щерський додав, що найближчим часом Президент Польщі зустрінеться з усіма президентами та значною частиною влади всього регіону. "Чи наш регіон через взаємну співпрацю відходить від ситуації, в якій він може бути розділений зовнішніми силами, чи він залишається в такій залежності від інших країн, інших столиць, інших сил, в тому числі економічних, яка призводить до того, що він постійно розділяється і керується зовнішніми силами", - сказав Кшиштоф Щерський. Він закликав людей вірити в силу один одного.

Віце-спікер польського Сейму Марек Кухцінський вже має великий досвід у реалізації проектів "Європа Карпат". Про це він сказав в інтерв'ю газеті Kurier:

- Плоди того, що ми робимо - це знайомство, подальше заохочення, підтримка представників різних інституцій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, урядів, міжнародних організацій Європейського Союзу. Заохочення до ще більш тісної співпраці.

І тут ми знаємо одне: співпраця є ключовим словом для карпатських країн. Разом ми маємо таке велике розмаїття, якого не має жоден великий макрорегіон в Європі. Наш регіон має найбільшу кількість країн, найбільшу кількість кордонів. Найбільше розмаїття, коли мова йде про природу. Ми також маємо, на жаль, найбільші відмінності в рівні життя. Найбагатшими є Прага, Будапешт, Братислава, Варшава. Натомість Східна Словаччина, Північна Румунія, Східна Польща, Північно-Східна Угорщина - це найбідніші регіони Європейського Союзу. Подібним чином можна класифікувати і Карпатські регіони України. Для нас це виклик. Перед нами стоїть завдання, щоб люди в майбутньому мали такий рівень життя, щоб їм не доводилося емігрувати в пошуках роботи. Загроза еміграції звідси в інші частини Європи існує, загроза міграції теж, але якщо ми зосередимося на тому, щоб пізнати один одного і позбутися стереотипів, то міграція в нашому регіоні буде меншою проблемою. Звичайно, найкраще було б, наприклад, якби студенти з України їхали на навчання до Польщі, Словаччини, Угорщини, навчалися там, а потім поверталися до своїх рідних міст і продовжували працювати на користь місцевих громад своїх країн. Те ж саме стосується і Польщі. Однак у Польщі, якщо ми в Європейському Союзі, однією з цінностей є те, що ми вибороли собі свободу пересування, свободу поселення, свободу пошуку роботи і свободу вибору, в якому університеті навчатися. Це права, які супроводжують нас у Європі без кордонів. Побажаємо, щоб всі Карпати були вільні від цих кордонів. Ми також повинні прагнути до руйнування стереотипів. При комунізмі кордони означали, що ми жили в закритих гетто. Сьогодні, щоб її зруйнувати, потрібні цілі покоління. Ми перебуваємо в процесі руйнування цих стереотипів", - сказав Марек Кухцінський.

Я зустрівся з депутатом Анджеєм Шторцем у компанії колишнього посла України у Варшаві, професора Маркіяна Мальського.

- Я входжу до Комітету з питань ЄС та місцевого самоврядування", - зазначив польський парламентар. - Економічний форум у Криниці - це перш за все можливість відчути всі нові тенденції в економіці, в енергетиці. Це місце, де ми постійно зустрічаємося. Причиною моєї присутності тут сьогодні є, серед іншого, зустріч з Послом Мальським. Тут можливі всі важливі зустрічі, які вкрай складно реалізувати протягом року. Саме такі неформальні зустрічі та переговори є найбільш важливими. Я тут з самого ранку і вже встиг поговорити про Україну, про те, що відбувається в Донецьку. Ми постійно обговорюємо це в Польщі. Тому так важливо зустрітися з людьми, які там живуть, почути послання природно, наживо. Саме тут зав'язуються дружні стосунки, економічні контакти і багато-багато іншого. І в цьому відношенні Криниця виконує свою роль, - сказав Анджей Шторц.

- "Я вперше на Форумі в Криниці, - сказав вікарій єпископа Мукачівської єпархії о. Петро Жарковський. - Представляю єпископа Мукачівського Антала Майнека, Голову Комісії з питань екології та міграції Конференції латинських єпископів України. Під час роботи конференції, зокрема на панелі "Європа Карпат", було обговорено низку тем, які також порушуються у новій енцикліці Папи Римського Франциска "Laudato si" на тему екології. Другою важливою темою була сучасна міграція людей зі Сходу до Європи.

- "У рамках ініціативи "Європа Карпат" ми вже не перший рік беремо участь у цьому Форумі, - додав директор Інституту еколого-релігійних досліджень Ужгородського національного університету, доцент Олександр Бокотей. - До складу нашої делегації входять науковці та представники Церкви. Це не тільки дуже цікаві дискусії, неформальні зустрічі також є важливими.

Через польського журналіста Анджея Клімчака делегація із Закарпаття ознайомилася з діяльністю Фундації університету зі Стальової Волі в Польщі. Далі президент Фонду Йоланта Ружа Козловська, колишній Генеральний консул Республіки Польща в Кельні, представила гостям із Закарпаття Державного секретаря Міністерства праці, інтеграції та соціальних справ землі Північний Рейн-Вестфалія Торстена Клюте.

Серед інших постійних учасників Економічного форуму в Криниці - ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда та директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцкі.

- Сьогоднішня тема була присвячена дуже цікавій проблематиці, оскільки вона пов'язана з нерівністю в наших суспільствах, зазначив професор Ігор Чепенда. - І не тільки в пострадянських країнах, а й в країнах ЄС. Якщо подивитися на ці важливі аспекти, то, перш за все, важливо було відзначити, що міграційні проблеми, з якими зіткнувся Європейський Союз, почалися набагато раніше. Зараз ми також маємо міграційні потоки, пов'язані з економічною еміграцією українців. Друга дуже важлива річ - це те, що соціальна нерівність призводить до соціальних вибухів. Якщо подивитися на Україну, то події 2004 і 2014 років засвідчили, що українське суспільство прагне справедливості і вимагає найголовнішого - жити за правилами, а не грати за правилами. І це найголовніше. Європейський Союз разом з українським суспільством має виробити такі правила, які допоможуть якнайшвидше впровадити ці цінності ЄС в реальне життя українського суспільства.

-  Як питання поєднання економічного розвитку з охороною навколишнього середовища пов'язане з темою нашого проекту по відновленню обсерваторії Попа Івана? - сказав Ян Маліцький. - Незважаючи на те, що проект реконструкції обсерваторії - це, в першу чергу, відновлення об'єкту, колишньої історичної пам'ятки, зв'язок все ж таки серйозний. Наразі, плануючи реконструкцію, а особливо майбутню функцію реконструйованої будівлі, доводиться постійно думати про пошук "золотої середини" між функціонуванням реконструйованої обсерваторії та питанням водоспоживання, екологічним сміттям, електроенергією тощо. У цій справі має бути знайдена "золота" середина. Тим більше, що я є великим противником зміни інфраструктури, яка склалася на схилах Попа Івана. Буде моя воля - не буде ні асфальтованих доріг, ні велодоріжок. Високовольтних ліній для підведення електроенергії не буде. Ми намагатимемося зберегти той статус, який є зараз, і водночас відновити діяльність обсерваторії. Планується, що через кілька років, з відкриттям обсерваторії, ми здійснимо те, що вже відбулося одного разу в 1938 році. Тобто побудувати в горах будівлю, яка з технічної точки зору, з точки зору інфраструктури, з точки зору обладнання буде стрибком вперед з точки зору технологій, з точки зору цивілізації на кілька десятиліть. Тому ми не думаємо про старі рішення, а тільки про нові, як в сенсі використання електроенергії, так і в сенсі очищення стічних вод. У 2015 році ми виходимо на новий етап, вводячи в експлуатацію першу частину відновленої обсерваторії вже цього року. Цього року розпочне роботу польсько-українська гірсько-рятувальна станція. Це означає, що з кінця осені, якщо вдасться завершити ремонт приміщень, гірські рятувальники чергуватимуть тут безперервно. Вони матимуть два завдання одночасно: в першу чергу надавати допомогу і рятувати тих, хто її потребує в горах, а також охороняти будівлю", - сказав Ян Маліцький.

Цьогорічний ювілейний XXV Економічний форум у Криниці зібрав політиків, економістів, представників науки та світу бізнесу, які намагалися окреслити напрями розвитку та цілі, що стоять перед Старим континентом в умовах зовнішніх загроз та політико-економічної нестабільності всередині Європейського Союзу. У Форумі також взяли участь Президент Польщі Анджей Дуда та Прем'єр-міністр Ева Копач. У всіх на вустах була війна в Україні та дуже актуальне питання біженців та іммігрантів.

Як Вам вдається вже чверть століття переконувати стільки видатних діячів, людей з різними поглядами з усієї Європи брати участь у польському Давосі? - На це запитання журналіста "Кур'єра" відповів головний ініціатор, голова Програмної ради Економічного форуму та фундації "Інститут східних досліджень" Зигмунт Бердиховський:

-  Я не знаю, як це сталося. Це абсолютно неординарно для Центральної Європи, неймовірно. Чому за 25 років вдалося побудувати таку інституцію і як вона могла з'явитися у світі, де кожні кілька років відбуваються гігантські зміни - я не можу відповісти на це питання. Я сам дивуюся, як це стало можливим. Важко знайти, чим пояснити цей феномен. Насамперед, хотілося б, щоб наступного року Форум був ще цікавішим, ще привабливішим. Хотілося б, щоб було ще більше гостей, ще більше тем. Ми хотіли б організувати великий форум "Європа-Україна" у Лодзі в січні 2016 року. Одним словом, ціла купа планів, амбіцій і намірів.

"Kurier Galicyski", Костянтин Чавага 
Текст опублікований в № 17 (237) 15-28 вересня 2015 року