- Карпатський меморандум, 8 вересня 2011 року
- Висновки, прийняті на конференції "Карпатська Європа" 4-6 вересня 2012 року
- Красичинська декларація, 23 лютого 2013 року
- Криницький меморандум, 8 вересня 2013 року
- Криницька декларація, 3 вересня 2014 року
- Перемишльська декларація, 29 січня 2017 року
Карпатський меморандум, 8 вересня 2011 року
Карпати є важливою частиною регіонального багатства Європи. Це територія з величезними соціальними, культурними та природними ресурсами і, водночас, один з найбідніших і найменш визнаних регіонів, який потребує скоординованої підтримки європейської політики.
Карпати мають кілька важливих активів. По-перше, вони з'єднують через нинішні кордони Союзу території стратегічного значення - від самого ядра Центральної Європи: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, через Україну на Балкани, включаючи Румунію та Сербію. По-друге, вони є унікальним екологічним ресурсом, будучи "зеленим хребтом" Центральної та Східної Європи. По-третє, це культурно та соціально важливий регіон з майже 20-мільйонним населенням. Проблемною зоною є також Карпати.
До її основних слабких сторін належать інфраструктурні недоліки, як з точки зору транспортної, так і екологічної безпеки, відсутність належної уваги до питань сталого розвитку, соціальні проблеми, у т.ч. високий рівень безробіття. Якщо не вживати скоординованих заходів розвитку, то економічні та соціальні проблеми Карпатського регіону будуть наростати. Саме тому ми вважаємо, що зусилля держав, Європейського Союзу та окремих регіональних органів влади мають бути об'єднані з метою вироблення спільної стратегії для Карпат, яка б використовувала сильні сторони регіону для подолання його слабких сторін.
Така стратегія, на кшталт Стратегії Балтійського моря та Дунайської стратегії, повинна, перш за все, спиратися на синергію між існуючими ініціативами та діями, що здійснюються в регіоні, і, таким чином, додавати цінності, не створюючи нових структур, правил чи інституцій.
Ми хочемо шукати фінансування для дій у Карпатському регіоні скоординовано, щоб ресурси - особливо ті, що отримуються з бюджету Співтовариства - не розпорошувалися, а стратегічно спрямовувалися на спільні карпатські проекти. Механізм, спрямований на фінансування спільних дій для сталого розвитку Карпат, може бути створений на основі моделей, передбачених як чинними стратегіями макрорегіонального розвитку ЄС, так і такими ініціативами, як Європейська альпійська космічна програма (ЄАКП) (Alpine Space).
Кількість існуючих позитивних практик та ініціатив у Карпатському регіоні переконує нас у тому, що - за умови правильно розробленої стратегії - ми можемо досягти бажаних конкретних результатів нової ініціативи за відносно короткий проміжок часу, чи то з точки зору академічного співробітництва ("Карпатський університет"), екологічного співробітництва, інфраструктурного співробітництва чи міжрегіонального проекту "Карпатський горизонт".
Така співпраця слугуватиме, зокрема, зміцненню зв'язків між державами-членами ЄС та Україною, сприяючи прискоренню інтеграції нашої держави до європейських структур. Першим кроком, який міг би символічно, а також практично засвідчити прихильність європейської політики до Карпатського регіону, було б приєднання Європейського Союзу, як сторони, до Карпатської конвенції, підписантами якої наразі є окремі держави. Союз, отримавши цей потенціал за Лісабонським договором, повинен використовувати його саме в такого роду ініціативах.
Наша спільна мета - мати нову європейську макрорегіональну стратегію розвитку вже в рамках майбутньої фінансової програми на 2014-2020 рр. Це можливо за підтримки основних акторів європейської політики, як на рівні наступних президентів, так і на рівні Комісії та Європейського Парламенту.
Ми закликаємо до такої прихильності. Карпати гідні європейської стратегії.
Висновки, прийняті на Конференції "Карпатська Європа" 4-6 вересня 2012 року
1. Карпати - регіон європейського значення. Підтримка діяльності з розвитку в межах Карпат може дати поштовх для зростання ЄС.
Напередодні прийняття рішень щодо Фінансової перспективи Європейського Союзу на 2014-2020 роки важливо підкреслити важливість політики згуртування для реалізації однієї з найважливіших цілей Співтовариства, а саме гармонійного соціально-економічного розвитку на всій території Союзу. Бюджетна підтримка заходів з розвитку Карпатського регіону не лише сприятиме економічному розвитку ЄС, допоможе боротися з безробіттям та соціальною ізоляцією, але й має стати важливим елементом у пошуку нового потенціалу для відновлення темпів зростання.
Ми не можемо собі дозволити, щоб Європа не використовувала повною мірою ресурси, які є в Карпатах. Сьогодні цьому перешкоджають інфраструктурні бар'єри, відсутність відповідних цільових програм підтримки регіонального співробітництва та прикордонні труднощі.
Тому нашою метою має стати прагнення до подолання цих перешкод та започаткування конкретних програм співпраці на місцевому та регіональному рівнях в рамках ухвалених фінансових рамок на 2014-2020 роки.
Ми закликаємо уряди та місцеві органи влади карпатських країн до подібних ініціатив. Вони могли б стати своєрідними "пілотними проектами" для майбутньої макрорегіональної Карпатської стратегії Європейського Союзу.
2. співпраця національних парламентів у формі "Карпатської мережі парламентського співробітництва" має стати важливою ланкою в Карпатському співробітництві
Співпраця в Карпатському регіоні не повинна обмежуватися урядовими контактами та взаємодією органів місцевого самоврядування. Важливим елементом цієї співпраці мають стати жваві контакти національних парламентів. Вони можуть стати важливою платформою для обміну досвідом, спільних заходів міждержавного характеру та координації політики в Карпатському регіоні.
Ці потреби породили ініціативу створення спеціальних "Карпатських парламентських груп" (Карпатських кіл або Карпатських клубів, залежно від прийнятої в кожній країні номенклатури) у парламентах усіх країн Карпатського регіону. До їх складу увійдуть парламентарі з різних партій та різних предметних спеціалізацій, об'єднані ідеєю карпатського співробітництва. Ці групи, діючи разом, утворили б природну "Карпатську мережу парламентського співробітництва" і, таким чином, могли б стати основою для предметної співпраці з конкретних питань у сферах інфраструктури, навколишнього середовища, економіки чи культури.
3. місцеве підприємництво, пов'язане зі спільним благом, повинно мати пріоритет перед транснаціональними інвесторами
Карпатський регіон є специфічним економічним регіоном, де інвестиції та розвиток повинні співіснувати у сталий спосіб з багатими природними ресурсами, які є національним багатством карпатських країн. Тому, підтримуючи розвиток туризму та пов'язаних з ним різноманітних послуг, слід звернути увагу на гарантування національної власності на природні активи, особливо національні парки, та надання допомоги місцевим громадам, щоб вони могли протистояти конкуренції з боку транснаціональних інвесторів.
4. природне середовище Карпат є складовою європейської спадщини. Для того, щоб краще захистити його, Європейський Союз повинен приєднатися як Сторона Карпатської конвенції.
Природа Карпат є унікальним екологічним ресурсом європейського масштабу. Тому він потребує постійної охорони та таких моделей розвитку території, які не порушують природної гармонії між людиною та екосистемою. Карпати не можуть бути музеєм Європи під відкритим небом, вони повинні розвиватися і ставати багатшими, але їхні природні цінності також не повинні знищуватися. Тому важливо, щоб Європейський Союз, як міжнародна організація, відповідно до Лісабонського договору, приєднався до Карпатської конвенції, яка гарантує сталий розвиток.
Красичинська декларація, 23 лютого 2013 року
Ми, учасники конференції "Європа Карпат" у Красічині, поділяємо переконання, що Карпати є важливою частиною регіонального багатства Європи. Завдяки своїм унікальним характеристикам Карпати сьогодні є одним з двох найважливіших гірських регіонів Європи. Після нещодавнього розширення Європейського Союзу вони також утворюють його східний кордон. Це значно підвищує значення цієї сфери у забезпеченні сталого розвитку та згуртованості Співтовариства.
Сьогодні мешканці Карпатського макрорегіону стикаються з численними труднощами. Відсутність транспортної інфраструктури, помітні відмінності в соціальній ситуації, включаючи високе структурне безробіття, означають, що без чітких заходів розвитку становище мешканців Карпатського регіону продовжуватиме погіршуватися. Діяльність з модернізації та розвитку Карпатського макрорегіону є необхідною не лише з точки зору окремих держав-членів, але й Європейського Союзу в цілому, особливо в контексті його майбутнього розширення на схід, саме тому ми хочемо підтримати європейські прагнення України.
Ми вважаємо, що необхідно координувати дії на благо Карпат у багатьох сферах. Це повинно базуватися на більш тісному міждержавному, регіональному та транскордонному співробітництві в економічній, соціальній та культурній сферах, щоб макрорегіон представляв узгоджене бачення розвитку в Європейському Союзі. Лише об'єднавши спільні зусилля громадськості, парламентів, урядів та органів місцевого самоврядування карпатських країн, можна буде ефективно відстоювати інтереси Карпат на європейському форумі.
Національні парламенти можуть відіграти важливу роль у цьому питанні, створивши Карпатську мережу парламентського співробітництва. Ця мережа має забезпечити регулярні контакти між парламентарями з країн Карпатського регіону у всіх сферах, що становлять їх інтерес. Важливим кроком на шляху до створення такої мережі могло б стати створення карпатських парламентських груп в окремих національних парламентах та в Європейському Парламенті, а в перспективі - розгляд питання про створення Карпатської парламентської асамблеї.
Підкреслюємо важливість Асоціації "Карпатський Єврорегіон" як інституції, що координує та активізує діяльність з розвитку регіону. Підтримуємо пропозицію щодо створення транснаціональної Європейської операційної програми територіального співробітництва на території Карпатського єврорегіону на перспективу 2014-2020 рр. під назвою "Карпатський горизонт 2020". Таке рішення сприятиме покращенню координації та підвищенню ефективності існуючих фінансових інструментів Європейського Союзу з підтримки багатостороннього територіального співробітництва. Ця програма має охоплювати всі області, які претендують на приєднання до неї.
Водночас ми закликаємо Європейський Союз активніше підтримувати цілі, викладені у Карпатській конвенції, підписаній у Києві 23 травня 2003 року, та закликаємо прискорити зусилля з метою офіційного приєднання ЄС до цієї конвенції в якості сторони. Зокрема, необхідна більш тісна співпраця у сфері управління водними та лісовими ресурсами. Також вважаємо важливим виконання завдань, закріплених у Протоколі про сталий туризм до Карпатської конвенції.
Приємно відзначити численні приклади транскордонного співробітництва між партнерами з країн Карпатського регіону. Вважаємо надзвичайно цінною ініціативу щодо започаткування роботи над виданням Карпатської енциклопедії. З цією метою ми створюємо робочу групу з представників низки університетів, які цікавляться карпатською тематикою.
Уважно стежимо за перебігом заходів, пов'язаних з реконструкцією колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван у Чорногорі та будівництвом центру академічного співробітництва в Микуличині, до якого у спільному проекті залучені Варшавський університет та Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника в Івано-Франківську.
Звертаємо увагу на спільні вівчарські традиції, які століттями були частиною основних видів діяльності карпатських горян. У цьому контексті заслуговує на увагу міжнародна ініціатива "Карпатський Редик-Трансгуманс 2013", організована цього року як традиційний похід з вівцями з Румунії через Україну, Польщу, Словаччину та Чехію.
Подальша розбудова прикордонної інфраструктури значно сприятиме розвитку співробітництва між карпатськими країнами - членами Європейського Союзу та Україною. Тому ми рішуче підтримуємо збільшення кількості прикордонних переходів на західному кордоні України.
Крім того, з метою задоволення узгоджених вимог та думок кіл та інституцій, пов'язаних з державним та приватним сектором засобів масової інформації, що діють у Карпатському регіоні, ми підтримуємо ініціативу щодо створення міжнародної платформи для співпраці карпатських ЗМІ з метою спільного просування та розвитку і впровадження ефективних систем обміну інформацією.
Ми також наголошуємо, що всеохоплюючою метою всіх заходів має стати розробка європейської макрорегіональної стратегії розвитку всього Карпатського регіону із залученням усіх зацікавлених країн та регіонів, а також європейських інституцій. Розробка стратегії матиме вирішальне значення для територіальної згуртованості та зміцнення співпраці не лише між карпатськими країнами та регіонами, але й між Європейським Союзом та його східними партнерами. Макрорегіональна Карпатська стратегія ("Карпатія 2020" - CEEC - Co-operation, Economy, Environment, Culture) має бути орієнтована насамперед на співпрацю, включаючи економічний розвиток, охорону навколишнього середовища та культуру. Елементом цієї стратегії має стати включення дороги "Віа Карпатія" до транс'європейських транспортних мереж TEN-T. Цей маршрут, який пролягає через східні території ЄС, має стати своєрідним стрижнем, навколо якого вибудовуватиметься сталий розвиток усього Карпатського макрорегіону.
Криницький меморандум, 8 вересня 2013 року
Учасники конференції "Європа Карпат", які зібралися у Криниці, вирішили наступне:
1. запропонувати національним парламентам створити Карпатські парламентські асамблеї. Наступним кроком могло б стати здійснення заходів щодо створення Міжпарламентської асамблеї країн Центральної та Східної Європи. Асамблея має стати платформою для постійної співпраці між парламентарями країн регіону. Її метою має стати робота на суб'єктний розвиток країн Центральної та Східної Європи. Робота Асамблеї, завдяки її парламентському характеру, об'єднає політиків з різних сторін політичного розколу і, таким чином, гарантуватиме безперервність співпраці незалежно від зміни влади.
2. вжити заходів щодо створення в Європарламенті міжпарламентських груп, які б працювали над питаннями карпатського співробітництва.
3. працювати на форумі Європейського Союзу та урядів країн Карпатського регіону над просуванням та реалізацією концепції макрорегіональної стратегії ЄС для Карпатського регіону. Ця стратегія, пов'язуючи зусилля з розвитку Союзу, держав та регіонів, має стати потужним імпульсом для сталого та динамічного розвитку в цій частині Європи. Особливо важливими вважаємо розвиток традиційних галузей економіки, сільського господарства, туризму, заходи з популяризації національної культури та розширення інфраструктури, що з'єднує наші країни. Ці пріоритети мають бути належним чином інтегровані в операційні програми розподілу коштів ЄС у рамках фінансової перспективи на 2014-2020 роки.
4. підтримати ідею захисту культурної та природної спадщини і довкілля Карпат через Карпатську конвенцію і, особливо, поширити вплив цієї ініціативи на інші країни регіону та міжнародні організації.
5. працювати над започаткуванням регулярних зустрічей інтелектуалів з країн Центральної та Східної Європи для роздумів про європейську ідентичність та роботи над розширенням і поширенням знань про наш регіон. З цією ініціативою пов'язана ідея створення Карпатського університету з метою як розвитку наукових досліджень для всебічного розвитку, так і їх популяризації в академічних та освітніх колах.
Криницька декларація, 3 вересня 2014 року
Війна в Україні становить найбільшу загрозу безпеці в Європі з часів закінчення холодної війни.
Ця загроза випливає з того, що знову, після російсько-грузинської війни 2008 року, російська агресія силою змінює кордони і прагне визнати це як постійний стан.
Анексія та окупація Криму і вторгнення російських військ на територію східної України є порушенням базових принципів міжнародного права, підривом принципу територіальної цілісності та державного суверенітету, які є основою мирного порядку у відносинах між державами.
У цій ситуації значною мірою від реакції окремих держав, всього регіону Центрально-Східної Європи, Північноатлантичного Альянсу та Європейського Союзу сьогодні залежить не лише мир в Україні, але й те, чи буде Європа безпечною і чи залишиться вона континентом верховенства права та загальнолюдських цінностей.
Пасивність перед обличчям цих фактів - це взагалі не вибір. Політика умиротворення і сьогодні може призвести до катастрофи, через яку Європа вже пройшла 75 років тому.
Саме тому учасники Конференції "Карпатська Європа", які зібралися у Криниці 3 вересня 2014 року, рішуче засуджують політику російської агресії, що дестабілізує Східну Європу, та закликають держави трансатлантичного співтовариства послідовно та адекватно реагувати на цю загрозу, у т.ч. шляхом розширення оборонних можливостей держав-союзників з Центрально-Східної Європи.
Україна сьогодні має бути повністю підтримана у всіх можливих формах, про які вона просить, а спільна трансатлантична відповідь Росії має бути достатньо сильною, щоб зупинити її подальшу агресію та відновити територіальну цілісність України, включно з Кримом.
Ми особливо закликаємо країни нашого регіону знайти спосіб спільно і солідарно реагувати на війну в Україні. Висловлюємо солідарність з усіма жертвами окупації Криму та війни в Україні, особливо сім'ями загиблих воїнів.
Перемишльська декларація, 29 січня 2017 року
На шляху відповідального розвитку - основи Карпатської макрорегіональної стратегії ЄС
Карпатський регіон протягом багатьох років є зоною співпраці між суверенними національними державами Центрально-Східної Європи, яка реалізується на декількох рівнях: президентському, урядовому, парламентському та місцевому самоврядуванні. Ми надали їй міждержавного та транскордонного характеру у вигляді ініціативи "Європа Карпат". Вишеградська група формує його інституційну основу. Польща, Угорщина, Словаччина та Чехія спільно представляють інтереси нашого регіону в Європейському Союзі у співпраці з іншими карпатськими державами, прагнучи до його оновлення з метою подолання кризи та відповіді на виклики, що стоять перед Європою. Ми виступаємо за повернення Європейського Союзу до його фундаментальних цінностей, у тому числі християнства. З них випливають принципи субсидіарності, додатковості та солідарності.
Розуміючи унікальність Карпатського регіону, потенціал якого випливає з його культурного, економічного та соціального розмаїття та готовності держав і суспільств до співпраці, вважаємо за необхідне прийняття Європейським Союзом макрорегіональної стратегії розвитку Карпат. Карпатська стратегія має відігравати особливу роль як механізм співпраці та спільних підприємств. Таким чином, це значно зменшить периферійність нашого регіону, підвищить його безпеку та посилить громадську підтримку Європейського Союзу.
Європейська єдність, що розуміється як співпраця між суверенними національними державами, має базуватися на моделі відповідального розвитку. Метою карпатського співробітництва на найближчі роки є розбудова осі Північ-Південь, необхідної для підвищення економічної згуртованості регіону та його транспортної доступності. У цьому контексті стратегічне значення мають інвестиції в економічну сферу: "Via Carpatia" разом з дорогою S19, залізничною лінією Подленже-Пекелко, каналом Одер-Дунай. Ми також підтримуємо інші регіональні ініціативи відповідального розвитку, такі як Програма транснаціонального співробітництва "Інтеррег Центральна Європа", Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, співпраця у сфері молодіжних обмінів, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Карпатський інститут, гірськолижний центр "Бескид". Ми працюватимемо над популяризацією туризму для міжкультурної комунікації та побудови міцних зв'язків між місцевими громадами. Тому ми вважаємо за необхідне розширювати пункти пропуску та створювати нові. Ми виступаємо за внесення транскордонних фортифікаційних споруд Австро-Угорщини, у тому числі Перемишльської фортеці, до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З метою зміцнення співробітництва в регіоні ми виступаємо за проведення конференції парламентських груп країн Карпатського регіону та Карпатського економічного форуму.
Ми віримо, що макрорегіональна Карпатська стратегія, заснована на відповідальному розвитку, принесе суспільно очікувані результати в економіці, інфраструктурі, освіті, екології та культурі. Посилюючи інновації та створюючи простір для підприємництва, вона сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та ефективності економік країн Карпатського регіону. Це також сприятиме збереженню багатокультурної спадщини в Центральній та Східній Європі, а також природного різноманіття та туристичних об'єктів.
