Відбулися дві сесії: з питань міграційної кризи та майбутнього Європейського Союзу. Засідання відкрив Президент Палати депутатів Великого Герцогства Люксембург Марс ді Бартоломео.
Президент Бартоломео головним чином привернув увагу до актуальних проблем, що стоять перед Європейським Союзом, зокрема міграційної кризи та терористичних загроз. Він підкреслив, що Європейський Союз є спільним проектом безпеки. - Союз є проектом миру, демократії, безпеки та солідарності.
Під час першої частини зустрічі політики обговорили питання управління міграційними потоками. Масовий наплив біженців та мігрантів є однією з головних проблем, з якими наразі стикається Європейський Союз. 13 травня 2015 року. Європейська Комісія опублікувала стратегію в рамках Європейського порядку денного з питань міграції, спрямовану на вирішення нагальних проблем, пов'язаних з триваючою кризою. Міжнародна організація з міграції повідомляє, що у 2016 році до Європи прибуло понад 180 000 мігрантів та біженців. Дискусію на цю тему відкрив Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. Він говорив, серед іншого, про легальну міграцію та угоду з Туреччиною. Як він підкреслив, комісія планує підготувати пропозицію щодо плану легальної міграції до Європи - міграції під контролем. Президент Юнкер також зазначив, що у питаннях, пов'язаних з нелегальним припливом біженців, співпраця ЄС з Туреччиною є дуже важливою.
У дискусії, серед інших, також виступив віце-спікер Сенату Адам Бєлан. За його словами, Польща позитивно оцінює висновки саміту ЄС-Туреччина у березні 2016 року щодо контролю за потоками мігрантів через Егейське море. Він підкреслив, що ефективна імплементація вжитих заходів, включаючи, зокрема, виконання Туреччиною своїх зобов'язань щодо реадмісії, може стати ключовим фактором у вирішенні проблем неврегульованої міграції. Перешкоджання нелегальній міграції, боротьба з маршрутами контрабандистів та захист зовнішніх кордонів і транзитних шляхів ЄС - це питання, які дозволять нам відновити контроль над потоком мігрантів, зазначив Білан. Віце-спікер також зазначила, що паралельно з проблемою мігрантів з Сирії, є також ті, хто потребує допомоги у Східній Європі. - (...) 800 000 економічних мігрантів з України та 80 000 політичних біженців з Чечні вже прибули до Польщі, підкреслив він. Він також додав, що для українців Польща є близькою за культурою та цивілізацією країною, а відтак - міграційним напрямком.
Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський зазначив, що міграція в Європейському Союзі має різні акценти, з різними акцентами в Центрально-Східній Європі та на Близькому Сході. Спікер підкреслив, що мігранти зі східної частини Європи, у тому числі з України, та репатріанти є близькими до Польщі.
Політики також торкнулися питань, пов'язаних з переселенням та розселенням біженців, обговоривши, серед іншого, систему організованого переселення та політику надання притулку. Керівники національних парламентів також обмінялися думками щодо Загальноєвропейської системи притулку (CEAS), майбутнього Шенгенської зони та безпеки зовнішніх кордонів ЄС.
У другій частині Конференції голів парламентів Європейського Союзу політики обговорили майбутнє Союзу. 14 вересня 2015 року у Римі голови парламентів Італії, Німеччини, Франції та Люксембургу підписали декларацію, в якій закликали до значного посилення політичної інтеграції в рамках федеративного Європейського Союзу. 15 квітня 2016 р. Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський запропонував проект нової декларації "Європа солідарних держав", який 12 травня ц.р. отримав позитивний висновок Комітету Сейму у справах Європейського Союзу. У документі розглядаються питання безпеки, кордонів та оновлення інституцій ЄС.
Спікер Сейму Марек Кухцінський говорив про безпеку, оновлення інституцій ЄС та проект Європи солідарності між державами (батьківщинами). Як він зазначив у своєму виступі: рішення про оновлення Європейського Союзу можуть бути прийняті лише на основі згоди суверенних держав-членів Союзу та відповідно до волі суспільств, вираженої національними парламентами або шляхом референдуму. За словами спікера, лише така процедура дасть довіру до європейських інституцій. Як підкреслив спікер Кухцінський, європейські інституції були створені для того, щоб допомагати країнам-членам і працювати для спільного блага. Він додав, що їхнім завданням не може бути нав'язування своєї волі громадянам держав-членів.
У своєму виступі Спікер Сейму назвав п'ять основних питань, які стосуються майбутнього ЄС: безпека, міграційна криза, збалансований розвиток Союзу, європейський парламентаризм та легітимність органів та інституцій ЄС.
Говорячи про безпеку - як всередині Союзу, так і за його межами - маршал Кухцінський приділив особливу увагу питанням неконтрольованої міграції та тероризму. Він наголосив, що Європейський Союз має надавати реальну підтримку державам-членам, оскільки саме вони здатні вжити швидких та ефективних заходів безпеки. Він додав, що вирішення міграційної проблеми має базуватися на суб'єктності держав-членів, повазі до ідентичності європейських народів та гарантуванні прав людини. Всі примусові заходи будуть неефективними та шкідливими для євроінтеграції, наголосив він. Спікер також наголосив, що допомога мігрантам має надаватися в межах можливостей окремих держав та в результаті їхніх власних суверенних рішень, за підтримки інституцій ЄС.
Спікер Сейму Польщі Марек Кухцінський на сьогоднішньому засіданні також наголосив на необхідності посилення ролі національних парламентів у процесі прийняття рішень. З іншого боку, підкреслив він, інституції ЄС потребують чіткого визначення своїх повноважень. Союзу не потрібні нові інституції чи єдине виборче законодавство", - додав спікер. Принципом має бути дотримання європейського права, а не його вільне і розширене тлумачення.
Говорячи про форму та майбутнє Європейського Союзу, Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський наголосив, що це має бути Європа солідарності між державами, Європа батьківщин.
Завтрашній порядок денний конференції включає інші теми, серед яких роль національних парламентів та міжпарламентське співробітництво, а також забезпечення безпеки громадян при дотриманні основоположних свобод.
24 травня засідання було відкрито Головою Бундестагу Німеччини Норбертом Ламмертом та Головою Риксдагу Швеції Урбаном Ахліном. У першій частині засідання дискусії були зосереджені на ролі національних парламентів та міжпарламентському співробітництві.
Учасники зустрічі також обмінялися думками з питань безпеки. Розмову розпочали Голови Палати депутатів Великого Герцогства Люксембург Марс ді Бартоломео, Сенату Італії П'єтро Грассо та Рийгікогу Естонії Ейкі Нестор.
Роль національних парламентів та міжпарламентське співробітництво
У цій частині спільних дебатів політики обговорили, серед іншого, процедури "зеленої" та "червоної" карток, а також парламентський контроль за діяльністю Європолу. Обговорення нових процедур було започатковано на останній зустрічі президентів у Римі у 2015 році. Дискусії будуть доповнені висновками дискусій, проведених на Конференції парламентських комітетів у справах ЄС парламентів країн-членів Європейського Союзу (COSAC). Під так званою процедурою "зеленої карти" розуміється право національних парламентів ініціювати законодавчі ініціативи. З іншого боку, процедура "червоної картки" є частиною механізму раннього попередження і дозволяє зупинити роботу над проектом законодавчого акту в Раді на підставі невідповідності принципу субсидіарності. Як наголошувалося під час дискусії, саме національні парламенти є голосом громадян у європейській дискусії.
З промовами виступив, зокрема, Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський. У своєму виступі спікер привернув увагу до кількох питань. За його словами, Польща усвідомлює, що після 12 років членства в Європейському Союзі парламент втратив близько 60 відсотків своїх повноважень. Він також погодився з іншими виступаючими, що існує необхідність зміцнення національних парламентів і, як він підкреслив, Польща також погоджується з цим. Спікер Кухцінський також наголосив на необхідності компромісу: членство у спільноті, але зі збереженням повноважень парламентів та суверенітету. Спікер також зазначив, що польський Парламент підтримує механізми Статуту ЄС, зокрема "Зелену карту", яка надає національним палатам право законодавчої ініціативи. Марек Кухцінський також виступив, серед іншого, з пропозицією продовжити роботу над проектами ЄС у національних парламентах з нинішніх 8 тижнів до 12.
З 2009 року. Європол є агентством ЄС, яке фінансується з бюджету ЄС і, відповідно до статті 88 Договору про функціонування Європейського Союзу, діє на підставі регламенту, ухваленого за звичайною законодавчою процедурою. Її мандат полягає у забезпеченні дотримання законності, підвищенні рівня безпеки в Європі шляхом надання допомоги правоохоронним органам країн-членів ЄС. Регламент Європолу набуде чинності 1 травня 2017 року. Вона передбачає, що Європейський Парламент та національні парламенти створять спільну парламентську контрольну групу для моніторингу діяльності Європолу.
Забезпечення безпеки громадян при дотриманні основоположних свобод
Це стало завершальною темою конференції. Під час дебатів під цим заголовком обговорювалося питання посилення співпраці між державами-членами у боротьбі з тероризмом та спільних зусиль з підвищення рівня безпеки. Нещодавні терористичні атаки в Європі знову вивели питання безпеки на перший план політичного порядку денного. Президент Марс ді Бартоломео наголосив, що Європейський Союз віддає данину пам'яті всім жертвам терористичних атак, які сталися в Європі протягом останніх місяців. Він також наголосив на важливості дотримання балансу між безпекою та громадянськими свободами.
Віце-спікер Сенату Адам Бєлан також говорив про безпеку. - Забезпечення безпеки громадян є пріоритетом для польського уряду", - сказав він. Віце-спікер також наголосив, що свобода і безпека є несумісними поняттями. За словами віце-спікера Білана, законодавці повинні творчо збалансувати обґрунтування. За його словами, Польща підтримує боротьбу з тероризмом як на рівні Співтовариства, так і, серед іншого, в рамках ООН, а також є членом міжнародної коаліції по боротьбі з так званою "Ісламською державою". Він також підкреслив, що взаємна довіра між державами-членами має вирішальне значення для стабільності та функціонування Європейського Союзу. Він додав, що ця довіра має також проявлятися у повазі до внутрішніх рішень демократично обраних національних органів влади.
***
Конференція спікерів парламентів Європейського Союзу є, серед іншого, форумом для обговорення ролі та завдань національних парламентів у європейській структурі, міжпарламентського співробітництва з питань ЄС та викликів, що стоять перед Європейським Союзом. До складу Конференції входять Голови парламентів країн-членів ЄС та Президент Європейського Парламенту. Конференція працює на основі консенсусу, поважаючи автономію та конституційне становище президентів-учасників. Засідання завершуються ухваленням висновків, які мають відображати спільну позицію МПК ЄС, але не є обов'язковими для виконання окремими парламентами. Останнє засідання МПК ЄС відбулося в Римі у квітні 2015 року.
текст: Канцелярія Сейму
фото: Павел Кула
