З польської сторони співголовували на зустрічі у Сеймі Республіки Польща Голова Комісії у закордонних справах, депутат Марек Кухцінський та Голова польсько-білоруської парламентської групи, депутат Мечислав Башко. У зустрічі також взяв участь віце-голова Комітету у закордонних справах польського парламенту Павел Коваль. Окремо Сенат Республіки Польща був представлений Головою Комітету закордонних справ та Європейського Союзу, сенатором Богданом Кліхом. Литовську сторону представляв Голова Комітету закордонних справ Сейму Литви Жигімантас Павіліоніс.

Делегацію ЄС представляли депутат Європарламенту Урмас Пает, Заступник Голови Комітету у закордонних справах Європарламенту, співголова Місії, та депутат Європарламенту Роберт Бєдрон, Голова Делегації у зв'язках з Білоруссю, інший співголова Місії. У зустрічі також взяли участь депутати Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель (Німеччина), Андрюс Кубілюс (Литва), Анна Фотига (Польща), Гельмут Шольц (Німеччина), Юозас Олекас (Литва).

Модератором дискусії виступив депутат Європарламенту Урмас Пает. Він був розділений на 3 частини:

- Першими виступили представники польського та литовського парламентів,

- У другому блоці виступили депутати Європарламенту - члени Місії,

- У третій частині відбулося спільне підбиття підсумків дискусій з метою вироблення висновків та спільної позиції.

Найбільш важливими були вимоги польської сторони:

Президент М. Кухцінський:

- Здійснення потужного тиску на ЄП з метою повернення висланих польських та литовських дипломатів,

- створення стипендіальних програм для переслідуваних студентів на кшталт тих, якими користувалася польська опозиція у 1980-х роках,

- вжиття превентивних заходів контррозвідувальними службами, у т.ч. тими, що обслуговують ЄП, щодо протидії дезінформації з білоруської та російської сторін,

- недопущення фінляндизації Білорусі,

- Підтримка ЄП формату Люблінської четвірки, можливо, з поки що "порожнім" білоруським кріслом,

- залучення Вишеградської групи до діяльності ЄС.

Президент М. Башко:

- Слід нагадати, що відносини з Білоруссю після багаторічної стагнації пожвавилися під час правління уряду Об'єднаних правих,

- в результаті прямих контактів, візитів парламентських делегацій, зокрема від груп та Комісії, відбулося зближення, яке, на жаль, не дало очікуваних результатів,

- заклик до ЄП надавати подальшу підтримку як білоруській опозиції, так і білоруському суспільству у фінансовому, організаційному та політичному плані, щоб білоруси не відчували себе самотніми у своїй боротьбі,

- Важливою залишається роль міжнародного посередництва за участю пана Лукашенка, який повинен розуміти силу спільної зовнішньої політики ЄС.

Жигімантас Павіліоніс:

- Литва не визнає режим О. Лукашенка,

- Литва запровадила санкції, які мають бути розширені наступним траншем санкцій, спрямованих на конкретні сектори, чутливі до білоруської економіки,

- ідея організації спільної міжнародної місії на атомну електростанцію
в Островці, Білорусь, про що Литва веде переговори зі США, 

- будь-які дії на рівні ЄС є дуже ефективним інструментом тиску на режим
і важливим сигналом для білоруських громадян,
- привернення уваги до необхідності здійснення візиту високого рівня до Білорусі
за участю поважних представників Варшави, Вільнюса, Брюсселя та інших європейських столиць, а також США,

- поінформувати про заплановану на 22 березня 2021 року у Вільнюсі Конференцію голів комісій ПЗВТ, тематика якої включатиме білоруське питання.

Богдан Кліх:

- Білорусь є одним з ключових елементів польської зовнішньої політики і гарантією безпеки так званого східного флангу,

- список осіб, на яких поширюються санкції, має бути розширений і постійно оновлюватися, щоб включати осіб, відповідальних за порушення громадянських свобод,

- необхідна подальша підтримка незалежних ЗМІ в Білорусі.

Віола фон Крамон-Таубадель:

- Місія високого рівня від ЄП, яку пропонує Павіліоніс, може бути не найкращим рішенням, оскільки вона не матиме мандату на прийняття важливих рішень. Пропозиція щодо такої місії від Європейської Комісії та Європейської Ради,

- Основна увага має бути зосереджена на узгоджених зусиллях держав-членів щодо створення спільної стратегії,

- Президент Європарламенту не бажає направляти до Білорусі таку місію, в якій брали б участь лише депутати Європарламенту,

- незалежні засоби масової інформації повинні отримувати якомога ширшу підтримку,

- пропозиція залучити до всього процесу Веймарський трикутник.

Роберт Бідронь:

- чи думає польська або литовська сторона про проведення/організацію якоїсь міжнародної конференції з цього питання? Європейський Парламент міг би допомогти з темами, гостями тощо.

- якою є співпраця між польським та литовським парламентами? Це важливо, оскільки Польща та Литва є найбільш залученими до білоруських справ серед країн ЄС,

- Чи можуть інші держави-члени допомогти і долучитися в якийсь спосіб?

- Також пропонується активізувати діяльність представників польського та литовського парламентів у парламентських асамблеях ОБСЄ та Ради Європи.

Андрюс Кубілюс:

- Події в Білорусі є випробуванням для Європейського Союзу та демократичних держав,

- не слід забувати про більш широку перспективу, тобто також про причетність Москви, яка намагається зберегти режим Лукашенка,

- залучення не лише Веймарського трикутника, але й Люблінської четвірки - "Веймарсько-Люблінської" коаліції,

- враховувати трансатлантичний вимір, працювати з адміністрацією Байдена над тим, щоб Європа і США говорили однією мовою в питаннях демократії в Білорусі, а також в країнах Східного партнерства в цілому - слід надіслати чіткий сигнал Москві, що демократії не будуть миритися з підтримкою негласних режимів і Росії слід очікувати санкцій за підтримку Білорусі або інших подібних країн,

Анна Фотига:

- підтримавши пропозицію Кубілюса,

- Якими ми бачимо червоні лінії в цій ситуації? Де та червона лінія для Москви, яку вона не може перетнути у своїх спробах підтримати Лукашенка?

- необхідно чинити тиск на Росію,

- профспілки мають бути залучені до демократичного процесу в Білорусі, спираючись на багатий досвід, наприклад, "Солідарності",

- Співпраця між Європейським Парламентом та національними парламентами є важливою, не в останню чергу у створенні достовірного списку жертв та постраждалих від режиму,

- Україна має бути включена у спільну діяльність,

Гельмут Шольц:

- дії всіх країн-членів ЄС та Європарламенту щодо Білорусі та білорусів мають бути узгодженими, єдиними, щоб меседж був чітким і зрозумілим.

Юозас Олекас:

- підтримавши думку про необхідність побудови стратегії спільних дій,

- Підтримати ідею направлення місії ЄС високого рівня,

- забезпечити, щоб держави-члени не створювали бюрократичних труднощів для білорусів, які бажають в'їхати до ЄС, на що вони неодноразово скаржаться.

Підсумок:

- Багато респондентів погодилися з тим, що дії пана Лукашенка прирівнюються до державного тероризму.

- Учасники зустрічі запропонували залучити інші європейські столиці та нову адміністрацію США на чолі з новим Президентом Джо Байденом до зусиль щодо Білорусі,

- Було досягнуто згоди, що без широкого фронту на міжнародному рівні бажаних цілей досягти не вдасться,

- Польська сторона нагадала про важливість міжнародної підтримки Польщі у роки боротьби з комуністичним режимом, коли, окрім фінансової допомоги, була започаткована програма стипендій та підготовки майбутніх кадрів,

- Президент Кухцінський вкотре привернув увагу до формату Люблінської четвірки. Він також розповів про роботу та діяльність Польського фонду міжнародної солідарності та запропонував включити його до діяльності ЄС з надання допомоги в рамках нового пулу фондів ЄС для громадянського суспільства.

- Президент Кухцінський додав, що Польща підтримує головну вимогу опозиції щодо необхідності проведення демократичних виборів як способу мирного врегулювання конфлікту. Він висловив думку, що першим кроком має стати внесення змін до виборчого законодавства відповідно до незалежних рекомендацій ОБСЄ. - На додаток до висновків польської сторони, М.Башко погодився з тим, що, окрім ЄС, до діалогу мають бути залучені США, які продовжать посередницьку співпрацю з Білоруссю. Він поінформував, що в контексті двостороннього співробітництва з Білоруссю найближчим часом планується проведення засідання парламентських груп з обох сторін. Він зазначив, що Польща історично має дуже сильний досвід побудови тісних відносин з білоруським народом.

BSM, MC