Пам'ятник генералу Мар'яну Лангевичу - єдиний у Польщі пам'ятник диктатору Січневого повстання та одному з найвидатніших його полководців - було відкрито вчора у Вончоку.
Стрічку перерізали Віце-спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський та Тереза Геда-Снопкевич - донька славетного командувача Армії Крайової генерала Антонія Геди "Шарого", а також Анджей Кариковський з Комітету зі спорудження пам'ятника генералу Лангевичу. Їх супроводжував ігумен монастиря отців цистерціанців у Вончоках о.Євгеніуш Августин.
Пам'ятник встановлено поруч з навчально-виховним комплексом імені Героїв Січневого повстання та за кілька метрів від хреста, який з часів повстання 1863 року вшановує місце спочинку невідомого повстанця, ім'я якого невідоме. У церемонії взяли участь представники місцевої та воєводської влади, а також представник Президента Республіки Польща, який взяв почесний патронат над церемонією та надіслав листа її учасникам.
Голова партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський, який надіслав відповідного листа, не був присутній з особистих причин. У ньому він писав, що пам'ять про генерала Ланґевича показує "важливість обов'язків, покладених на нас тими, перед ким ми маємо борг за вільну Польщу і за національну ідентичність". У Вончоку також були присутні парламентарі та Марія Зуба, яка 20 років тому разом з бригадним генералом Тадеушем Восом з Стрілецького товариства започаткувала відзначення чергових річниць повстання, постійним елементом яких є похід стрілецьких команд з Суходніва до Бодзентина.
Мер Вончока Ярослав Самела пояснив, що історія Січневого повстання залишила дуже сильний слід в історії міста та його околиць. - Тут скрізь є залишки повстання. У нас є придорожні хрести, каплички, в кожному місті є вулиці, названі на честь Лангевича. У нас є Поляна Лангевича, яка з'явилася майже одразу після закінчення повстання. Вже у 1925 році тут з'явилася перша пам'ятна дошка, встановлена ще за життя ветеранів 1863 року", - зазначив мер міста Самела.
Він підкреслив, що ця традиція продовжується і сьогодні серед ветеранів підпілля часів війни, кіл ветеранів Армії Крайової. - Саме тут, де діяли повстанські загони, в роки війни формувалися партизанські з'єднання "Шаре", "Понури" чи "Нурт". Саме генерал Геда був ініціатором спорудження пам'ятника Мар'яну Лангевичу", - додав Ярослав Самела.
Ключову роль в ініціативі спорудження пам'ятника відіграли колишні воїни Армії Крайової та спадкоємці їхніх традицій. Пам'ятник споруджено за кошти громади завдяки щедрості жертводавців та спонсорів. Кошти на його спорудження майже три роки збирали члени Всесвітньої асоціації воїнів Армії Крайової імені Антонія Геді "Шаре". Створений ними комітет збирав гроші, роздаючи цеглу.
Завдання, яке поставили "сірі"
- Спорудження пам'ятника - це мрія багатьох поколінь вончочан. Це виконане завдання, яке ставив перед нами покійний генерал Антоній Геда "Шарий", а також члени першого комітету зі спорудження пам'ятника", - пояснив Анджей Кариковський, голова Комітету зі спорудження пам'ятника генералу Мар'яну Ланґевичу. - Генерале "Шарий", роботу виконано", - додав він. Відкриття пам'ятника супроводжувалося залпами з повстанських гармат, якими керували учасники реконструкторських груп.
Відкриття пам'ятника Лангевичу, урочиста Свята Меса та освячення меморіальної дошки на честь лідера повстанців у так званому маєтку Лангевича стали одними з головних подій центральних урочистостей з нагоди 150-річчя Січневого повстання, яке ми відзначаємо цього року.
Урочистості були організовані спільно владою чотирьох гмін: Вончок, Суходнів, Бодзентін та Шидловець. Саме у Вончоку у 1863 році вийшов національний уряд. Тут також розташовувалася штаб-квартира полковника Мар'яна Лангевича, керівника армії Сандомирського воєводства.
У цистерціанському монастирі, який раніше був придушений, повстанські загони облаштували свою штаб-квартиру. - Там же були склади зброї, продовольства для людей і коней. Містечко мало власну лікарню, кузні, друкарню.
Знамениті повстанські коси кувалися у Вончоку та на сусідньому металургійному заводі", - повідомляє д-р Христина Самсоновська, автор книги "Вончоцька республіка", яка розповідає про буремні часи, коли в цьому містечку з'явився клаптик Польщі. - Новини з Варшави у передповстанський період про маніфестації, мітинги та народні заворушення доходили сюди регулярно і швидко диліжансом. Люди переказували новину один одному, додавали своє, і так, у вигляді міфів, вона потрапляла в кожну оселю. Коли тут був табір Лангевича, сюди привозили дітей на підводах, щоб показати їм польських солдатів", - повідомляє дослідниця.
Фото: Nasz Dziennik.
