У неділю Перемишльське культурне товариство організувало п'яту конференцію з циклу "Події та люди 19-20 століть - Перемишль, Перемишльщина та Підкарпаття в Карпатській Європі".
Головною темою конференції стала співпраця задля сталого розвитку Карпатського регіону в рамках Карпатської конвенції та можливості розвитку туризму в регіоні шляхом створення туристичних прикордонних переходів.
- Ми зустрілися в Мучно, в самому серці Бещадських гір, щоб обговорити потенціал Карпат. Ми дивимося на них як на одну спільну землю, яку треба розвивати, але зберігаючи її надзвичайні природні багатства, прекрасні ландшафти, дбаючи про чисту воду, повітря. Перед країнами Карпатського поясу стоїть виклик: як поєднати прагнення до найкращого, що є в Європі, з потребою, що випливає не лише з зобов'язуючих нас нормативних актів, але й природною - жити в близькості з природою і дбайливо ставитися до довкілля, - зазначив Марек Кухцінський, ініціатор конференції. Спікер послався на зелену філософію Роджера Скрутона, який вважав, що консерватизм набагато більше, ніж лібералізм чи соціалізм, схильний до протистояння екологічним проблемам. Наше спільне майбутнє є невизначеним, але ми можемо обрати шлях, який збереже нашу планету і наш вид у безпеці. Жоден масштабний проект не матиме успіху, якщо він не базуватиметься на невеликих практичних міркуваннях. Отже, нам потрібно взяти під контроль наше довкілля і дбати про нього, як про власний дім, в тому числі шляхом активної участі в місцевих асоціаціях, що є традиційною метою політики.
- Понад 20 років ми постулюємо будівництво нових пунктів перетину кордону з Україною і лише зараз починаємо будувати "Мальховіце". Тоді вже йшлося про пішохідні та велосипедні переходи, туристичні переходи на Розточчі, Бещадах та в околицях Кальварії-Пацлавської для полегшення паломницького руху. Ми також говорили про відновлення маршруту, який простягається з Румунії до Великої Британії. Також вже багато років постулюються нові переходи: Журавін-Боберка у гміні Лютовиська та Бистре-Лопушанка у гміні Чарна, а також розширення та уможливлення роботи вантажного переходу у Кросцієнко", - сказав Марек Кухцінський. Для порівняння він навів кількість перетинів на польсько-німецькому кордоні: 45 та польсько-українського: 9. - Для потоку людей і товарів це занадто мало. Їх більша кількість полегшила б завдання, зміцнила б західний вибір України, і це також приносить свої плоди для нас. Дані 2019 року показують, що ті, хто в'їжджає в радіусі 100 кілометрів, залишили в нашій країні 7,6 мільярда злотих, в основному займаючись роздрібною торгівлею, а це десятки тисяч робочих місць", - підкреслив спікер.
І Марек Кухцінський, і Малгожата Голінська, заступник міністра клімату і навколишнього середовища, звернули увагу на проблеми, які створює "Натура 2000": - У Польщі, на відміну від, наприклад, Альп, програма була запроваджена до того, як з'явилося багато інвестицій, нових технологій, урбанізації. Там, в Альпах, спочатку побудували тунелі, дороги, підйомники і всю туристичну і гірськолижну інфраструктуру, а потім ввели Natura 2000... У Польщі ж, навпаки, коли ми отримали незалежність і почали готуватися до розвитку, ввели Natura 2000, і ми, маючи різні інвестиційні плани, наштовхнулися на величезну стіну екологічних обмежень. - стверджує Марек Кухцінський.
Міністр підкреслила, що програма часто запроваджувалася на основі архівної документації, яка не відповідала реальному стану справ. Тепер уряд має довести, що ці райони на той час вже були спустошені. Водночас, вона зазначила, що діалог з Єврокомісією перебуває на належному рівні - у січні 2020 року було запропоновано розширити 7 об'єктів Natura 2000 та створити 14 нових. Зараз налічується 999 об'єктів Natura 2000, що охоплюють 20 відсотків території країни. 50 відсотків у лісових районах та 25 відсотків у сільськогосподарських районах. На території країни розташовано 6 національних парків, 13 ландшафтних парків, є природоохоронні ландшафтні території, а 70 відсотків території польських Карпат охоплено різними формами охорони природи.
За словами Міністра, те багатство, яке приваблює людей в Карпати, має бути збережене, а естетика ландшафту не повинна руйнуватися білбордами, рекламою та плакатами. Малгожата Голінська також висловила думку, що держава здатна здійснювати інвестиції з повагою до природи, але надто мало хвалиться природною спадщиною, надто мало про неї знають за кордоном.
Модератор першої панелі Підкарпатський маршалок Владислав Ортиль зазначив, що польське головування в Карпатській конвенції є слушним часом для обговорення майбутнього другого за величиною гірського ланцюга в Європі. Карпатські регіони дуже слабо розвинені економічно, тому так необхідна інша стратегія розвитку, на кшталт альпійської. Стратегія, яка включала б і Карпатські регіони України, була б не лише важливим імпульсом розвитку для цих територій, але й формою співпраці, яка б інтегрувала та зміцнювала східний, а водночас і зовнішній кордон Європейського Союзу та самої України. У свою чергу, активізація співробітництва в Карпатському макрорегіоні суттєво сприяла б відбудові України та її швидшій інтеграції до Союзу.
Андрій Шекета, перший заступник голови Закарпатської обласної ради, стверджував, що на Карпати треба дивитися як на єдине ціле, адже рано чи пізно вони будуть в одному європейському форматі, розвиток має бути забезпечений у всіх регіонах. Він також зазначив, що туризм неможливий без туристів, які повинні мати можливість вільного доступу до територій, що їх цікавлять, і державний кордон не повинен стояти на їхньому шляху. - Багато вже зроблено, але все ще недостатньо. Як Закарпатська обласна рада, ми наголошуємо на важливості перетину кордону, інфраструктура Закарпаття за останній час значно покращилася, з'явилися нові санаторії. Для того, щоб Карпатський регіон добре розвивався, нам потрібно перемогти у війні. Ми над цим працюємо", - сказав він.
Анна Бржеховська-Рембіш, директор офісу Підкарпатської регіональної туристичної організації, звернула увагу на туристичну привабливість поєднання різних територій - Нижня Сілезія виграє, оскільки з неї можна поїхати до Праги - та зростаючі запити туристів, у тому числі на таку "спеціалізацію", як зелений туризм у Словенії.
Віце-президент Асоціації "Res Carpathica" д-р Даріуш Дилонг представив профіль Мечислава Орловича, дойєна польського туризму, та туристичний потенціал Волосате-Лубенського переходу.
Модератор другої панелі, віце-президент Асоціації "Карпатський Єврорегіон" Давід Ласек, розповів про історію, структуру та завдання Карпатської платформи сталого туризму, якою керує Карпатський Єврорегіон Польща на час польського головування в Карпатській конвенції. Підписання відповідної Угоди з Секретаріатом Конвенції відбулося дистанційно під час конференції "Європа Карпат 2021" у м. Красичин. Серед пріоритетів: побудова структури міжнародної співпраці для сталого туризму, будівництво Карпатської туристичної обсерваторії, прототип якої розробляється у співпраці зі статистичними службами країн Карпатського регіону та партнерами з Big Data, в тому числі VISA, та культурний туризм, конкретним прикладом реалізації якого є Бренд ЕтноКарпатія в рамках Карпатського бренду. Під час панелі також виступили представники органів місцевого самоврядування з України, які є новими членами Асоціації. Готовність до співпраці підтвердили міські голови Трускавця, Слов'янська та Борислава. Т.в.о. голови Львівської обласної військової адміністрації Юрій Кміть представив політичні та економічні перспективи прикордонних територій України у контексті вступу до Єврорегіону. Важливим напрямком діяльності є розробка стратегій польсько-українських транскордонних функціональних зон "Кременець" та "Перемишльська брама".
Єврорегіон також співпрацює з науковцями з Норвегії. На основі норвезького досвіду розробляється освітня програма для людей, які працюють у сфері туризму. Професор Кнут Вестерен з Університету Норд представив сегменти гірського туризму, що складаються з екотуризму, автентики, диких ландшафтів та культури.
У дискусії взяла участь Данута Ващак, яка розповіла, що "стоптала" всі Бещади як пішохід і, незважаючи на поважний вік, сподівається побачити їх з українського боку, а також місця, які колись належали до Речі Посполитої. - Хотілося б побачити Східні Карпати та Гуцульщину", - зазначила вона.
Директор Бещадського національного парку Ришард Пьондкі подякував за збільшення дотацій, завдяки яким проводяться освітні заходи, в тому числі для української молоді, підтримка біженців, а для туристів відкриті нові об'єкти та сучасні експозиції в Музеї природознавства.
Староста Леська Анджей Олесюк наголосив, що якщо ми хочемо захистити Карпати, потрібно вирішити проблему транспортного сполучення та багатогодинних черг до автостоянок. Марек Кухцінський, відповідаючи, висунув ідеї щодо зменшення кількості легкових автомобілів на користь, наприклад, спеціального електротранспорту.
Староста Бещад Марек Андрух стверджував, що всі хочуть розвитку, але також хочуть захистити територію. - Ми робимо акцент на туризмі, але для того, щоб ці зони добре функціонували, їх має бути більше, туристичний потік має бути диверсифікований, треба йти стежками на північ і на польсько-українське прикордоння, там є великий потенціал. Я за те, щоб можна було перетинати кордон, зберігаючи при цьому безцінні природні цінності", - сказав Андрух. Староста також зачитав відкритий лист учасників конференції щодо відкриття прикордонного переходу Лубня-Волосате.
Д-р Ян Мусял поцікавився, чи можливий похід через прикордонний перехід у Волосаті, який би завершився бенкетом. - Якщо директор парку не накладе вето, думаю, що так", - відповів Марек Кухцінський.
Представник екскурсоводів передав, що, на його думку, основою туризму є інфраструктура. Він подякував воєводському маршалку Владиславу Ортилу за його розвиток. При цьому він наголосив на необхідності розчищення долин, рекультивації зарослих оглядових осей від доріг та не порушувати ландшафт бездумними забудовами. - Мрію про потяг з Перемишля до Ужгорода і далі на Закарпаття", - підсумував він.
Зенон Зегарський звернув увагу на необхідність облаштування велодоріжок та пунктів прокату велосипедів.
Заступник маршалка воєводства Пьотр Пільх підкреслив, що у нас були дуже хороші роки для дорожніх інвестицій на Бещадах, в результаті яких, наприклад, на ділянці Устшики Дольне - Лутовиська, навколо озера Соліна, а також були виділені кошти з польського фонду "Ладісміт" на ділянку Полянчик - Вільковия. Також просувається робота над з'єднанням "Зеленого велосипеда" з Перемишля через Арламов, Устшики Дольне, Устшики Гурне до Цисни.
Попереду ще одна конференція. Цього разу у Перемишлі. Щиро запрошуємо!
