Карпач, 6-8 вересня

Карпатська Європа - це місце для обміну ідеями та перетворення їх на реальні рішення. Цього року в Карпачах політики, економісти, дипломати, філософи та лідери громадської думки візьмуться за опис нової реальності та співпраці країн, чиї долі були тісно переплетені протягом століть, і весь регіон все ще характеризується багатогранним розмаїттям. o Це все ще змушує нас глибше замислитися над ідентичністю Центральної Європи.

• Ми пропонуємо подивитися на те, як у сучасному центральноєвропейському світі, ускладненому війною та зовнішніми інтересами, можна вибудовувати форми співпраці у всіх можливих сферах", - пояснює Марек Кухцінський, ініціатор та натхненник "Карпатської Європи", голова Комітету закордонних справ польського Сейму.

Посилення безпеки в Центральній Європі

Заступник голови клубу "Право і справедливість" вважає, що необхідно зміцнювати безпеку країн нашого регіону. - Йдеться про заохочення добросусідської співпраці всупереч зовнішнім інтересам. Під час триденної конференції панелі будуть присвячені конкретним темам, пов'язаним з безпекою регіону в широкому розумінні", - додає Марек Кухцінський, запрошуючи до Карпачів на конференцію "Карпатська Європа" (6-8.09).

Серед спікерів виступлять Ярослав Качинський, Антоні Мацєревич, Ришард Легутко, Ришард Терлецький, Здіслав Краснодембський, Кшиштоф Щерський та Януш Войцеховський.

• Понад 20 років тому ми почали пояснювати людям, що Карпати пов'язують країни не лише географічно. Цей гірський ланцюг водночас є мережею менших ланок, які пов'язують людей, промисловість, культуру, освіту, схожі оборонні проблеми, демографічні та сільськогосподарські виклики. Сьогодні ми бачимо це особливо чітко, коли війна в Україні стала реальною загрозою для Польщі, Білорусі, Словаччини, Румунії, Чехії, Угорщини, Австрії, Сербії, тобто країн Карпатського регіону. Звичайно, це лише приклад, початок ланцюгової реакції, яка стрясає Європу", - пояснює Марек Кухцінський, голова Комітету у закордонних справах.

Вигідне поглиблення співпраці

Відправною точкою стане панель під головуванням віце-спікера Сенату Марека Пенка - "Центральноєвропейська ідентичність. Атрибутика та символіка" (15:40-16:40 у вівторок, 6 вересня). Вона має на меті обмін аргументами на користь поглиблення співробітництва. Він об'єднує геополітичні, економічні та інфраструктурні обґрунтування. Марек Кухцінський, Кшиштоф Щерський (Посол Республіки Польща в ООН), Павол Мачала (Словацька наукова асоціація персоналізму), Балаж Орбан (Заступник Міністра - Державний секретар з парламентських та стратегічних питань Канцелярії Президента Республіки Польща) та Марек Кухцінський. З іншими особливостями регіону, видатними людьми, символами перемог і поразок слухачів також ознайомлять: професор Франьо Топіч (Боснія і Герцеговина), професор Ян Драус (член Колегії Інституту національної пам'яті), Маркіян Мальський (Львівський університет, колишній посол України в Польщі) та о. д-р Василь Костельник (Львівський національний університет імені Івана Франка).

Ця війна торкнулася кожного з нас

Цьогорічна конференція, природно, стосується війни за нашим східним кордоном. В інтересах нашого регіону, щоб голос, який лунає з Києва чи Варшави, був почутий у всьому світі. Колись такий гучний голос був у польського Папи Римського. "Саме мир повинен керувати долями народів і всього людства", - писав Іван Павло ІІ до польського єпископату у 50-ту річницю початку Другої світової війни. З огляду на сучасну геополітичну ситуацію, важливо замислитися над природою війни: локальної та глобальної. Це найдовша сучасна війна в Європі. Майбутнє України і різні сценарії - від перемоги до масового винищення і поневолення - мають бути осмислені. Ніхто вже не може сказати, що ця війна відбувається далеко, що її наслідки не дійдуть до них. Зараз це відчуває весь світ. Ми бачимо трагедію вбитих росіянами мирних жителів, палаючі будинки, тіла жінок і дітей, винних лише в тому, що вони випадково разом ходили в дитячий садок. Для російських бомб немає різниці: вони знищують дитячі садки і нафтопереробні заводи, перетворюють на попіл лікарні і металургійні комбінати, розривають культурну спадщину Сходу і плюють на землю дідів-землеробів.

Зупинити Росію, збільшити підтримку регіону

За оцінками української влади, для відновлення країни після війни з Росією потрібно кілька мільярдів доларів США на місяць. За оцінками експертів, на сьогоднішній день для повної відбудови України перевищить 1 000 мільярдів доларів США.

• Росія продовжує заробляти на цій війні більше, ніж інші країни витрачають на підтримку України, щоб зупинити Путіна. Поки ці пропорції будуть на користь імперської політики Москви, наш регіон буде в зоні ризику", - пояснює Марек Кухцінський.

Тим часом експерти Інституту світової економіки в Кілі б'ють на сполох, що міжнародна підтримка України в липні зменшилася [1]. Жодна з великих країн ЄС, таких як Німеччина, Франція чи Італія, не взяла на себе значних нових зобов'язань. У липні Україна отримала лише близько 1,5 млрд євро нових обіцянок підтримки. Загалом, на сайті Ukraine Support Tracker зафіксовано зобов'язання на суму 84,2 млрд. євро.

Найбільший обсяг військової допомоги Україні на сьогоднішній день надали США - 25 млрд. євро, що значно більше, ніж Велика Британія, яка посідає друге місце з 4 млрд. євро. На третьому місці - інституційна підтримка від інституцій ЄС - 2,5 млрд. Польща посідає четверте місце з 1,8 млрд євро військової допомоги. Водночас, Німеччина та Франція пообіцяли виділити 1,2 млрд. євро та 0,2 млрд. євро відповідно. За оцінками Кільського інституту, польська сторона також пообіцяла 100 млн. євро гуманітарної підтримки та 0,99 млрд. євро фінансової допомоги.

В інтерв'ю виданню Politico міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс натякнув, що Берлін і Париж повинні збільшити свою підтримку [2]. Орієнтиром є допомога, яку надають такі країни, як Естонія, Латвія, Польща, Литва, Норвегія, Словаччина та Чехія, у відсотках до ВВП.

Європейський Союз надає напрочуд мало допомоги у порівнянні зі своїм фондом підтримки спалаху коронавірусу у розмірі 800 мільярдів євро.

Криваві газ і нафта

Тим часом, авторитетна інформаційна агенція Bloomberg, що спеціалізується на економіці, повідомляє, що Росія цього року заробляє в середньому 800 млн. доларів на день лише на торгівлі нафтою і газом. Під час конференції "Карпатська Європа" учасники дискусії спробують з'ясувати попит на газ в Україні та можливості Польщі щодо його постачання в Україну. Ця тема є складною, оскільки включає в себе попит Польщі на імпортований газ, потужність інфраструктури, що підтримує польський імпорт газу (наприклад, потужність газового порту та Балтійського газопроводу), а також транзитні потужності польських трубопроводів та інтерконекторів, що ведуть до України. Для того, щоб мати ширшу картину енергетичної ситуації в нашому регіоні, варто було б також проаналізувати аналогічні словацькі, угорські та румунські потужності та оцінити, як Польща виглядає на їх фоні. Варто було б також порахувати, наскільки потужною була б підтримка всіх центральноєвропейських країн, якби вони діяли разом.

Як запобігти продовольчій кризі

Внаслідок нападу Росії на Україну різко зросли ціни на добрива та енергоносії, а також погіршилися макроекономічні умови у світі, що призведе до масштабної продовольчої кризи. Росія атакувала транспортну інфраструктуру України та фактично заблокувала чорноморські порти, з яких зазвичай експортується 901ТП2Т української сільськогосподарської продукції. Знищення українських посівів, продовольчих складів та сільгосптехніки, розкрадання врожаю російськими військовими вплине на виробничі та експортні потужності в найближчі місяці. Знищуючи Україну, Росія хоче знищити Європу, щоб підпорядкувати її собі.

За словами ініціатора конференції, Марек КухцінськийМи повинні почати думати і говорити про спільні дії також перед обличчям можливої продовольчої кризи. Знаючи інфраструктурні можливості Польщі щодо експорту українського зерна транзитом через Республіку Польща, а також аналогічні можливості Словаччини, Угорщини та Румунії, і знаючи, яке місце займає Польща на їх фоні, ми зможемо відповісти на питання, чи існують і які можливості співпраці Польщі з іншими країнами Карпатської Європи для вирішення проблем постачання України. Водночас, маємо бути реалістами і оцінювати, чи є це суттєвим ударом по польських інтересах, чи достатньо зерна для того, щоб без проблем наситити всі транзитні канали. Про це, зокрема, говоритимуть Януш Войцеховський (Комісар Європейського Союзу з питань сільського господарства), Генрик Ковальчик (Віце-прем'єр-міністр, Міністр сільського господарства та розвитку села), Микола Сольський (Міністр аграрної політики та продовольства), Лайош Бонгар (Заступник Державного секретаря Міністерства сільського господарства), Чеслав Сєкєрскі (Депутат Парламенту Республіки Польща) та Зденек Некула (Міністр сільського господарства Чеської Республіки).

• У книзі "Карпач" ми хочемо зіставити різні погляди на легітимність величезної участі Польщі у допомозі Україні. Політики, бізнесмени, правозахисники, дипломати та члени урядів мають можливість оприлюднити точки зору, які не завжди є предметом публічних дебатів", - пояснює Марек Кухцінський, організатор конференції. - "Ми хочемо, щоб цей голос дійшов до громадської думки, яка має вплив на владу таких країн, як Німеччина, Франція чи Італія. Саме вони можуть тиснути на уряди, щоб ті не підтримували Путіна, купуючи у нього сировину, з якої він фінансує армію, що чинить злочини в Україні, пояснює екс-спікер Сейму.

Ярослав Качинський про реалізм у політиці

Окреме місце займе також панель "Реалізм та цінності в політиці" (17:15-18:15, 7 вересня, середа). У ньому візьмуть участь Президент партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський, а також філософ, депутат Європарламенту професор Ришард Легутко та письменник Броніслав Вільдштейн. Дискусія, модератором якої виступить Здіслав Краснодембський, також філософ і депутат Європарламенту, базуватиметься на книзі "Реалізм і цінності. Право і справедливість у зовнішній політиці". Це монографія покійного політолога і академіка, професора Вальдемара Паруха. Це буде обмін думками щодо, насамперед, стратегії для Польщі, а також парадигми політичної думки партії "Право і справедливість", її трансатлантичної політики. Багато обговорювана ідеалістична політика "підпорядкування цінностям" одні вважають наївною, інші - необхідністю. Як реальна політика співвідноситься з "макіавеллізмом" і чи можна поєднати вірність цінностям з ефективністю?

У своїй книзі Вальдемар Парух цитує Президента Леха Качинського: "Наскільки Польща буде значущою на Заході, настільки вона буде здатна створювати зв'язки співпраці на Сході, і настільки її будуть цінувати на Сході, наскільки вона виявиться надійним партнером і адвокатом у просуванні законних інтересів нашого регіону в рамках ЄС і НАТО", - сказав Президент Польщі.

В останній день (8 вересня, четвер) заплановані панельні дискусії, які представлять проблеми нашої частини Європи під іншим кутом зору. Оскільки 2022 рік є Європейським роком молоді, виступатимуть молоді європейські лідери зі сфери політики та медіа. Однією з тем стане відповідь на питання, чи можна говорити про формування нової центральноєвропейської ідентичності. Зовсім інший погляд на проблеми нашого регіону може надати панель під головуванням чеської перекладачки та журналістки Люції Шимановської. Йтиметься про майбутнє жінок в умовах постмодерністських тенденцій. Як жінки справляються з обов'язками, що покладаються на них у громадському, сімейному та професійному житті.

Важливою складовою Карпатської Європи є також активізація співпраці між університетськими спільнотами в рамках Collegium Carpathicum. Це проект обміну викладачами між мережею університетів, розташованих у Карпатському регіоні. На цій панелі буде представлена концепція дій Інститут Карпатської Європияк форма інституціоналізації діяльності Конференції. До його завдань входитиме підготовка кадрів для країн Центральної та Східної Європи, робота Науково-дослідного центру "Карпатська Європа", допомога Україні у процесі трансформації та організація ініціатив, які подаються спільнотою.  

Цього дня експерти також повернуться до питань, що безпосередньо стосуються війни в Україні. Це суттєво призвело до змін у міжнародній політиці на європейській арені. Польща стала одним з лідерів, які вказують на необхідність змін у розумінні військово-економічного співробітництва. Учасники дискусії "Кінець світу, яким ми його знали. Лідерство без кордонів. Польща, Трихорватія, Європа" спробує знайти відповідь на питання, наскільки ми готові до майбутніх криз. Найближчим часом на катастрофічні погодні явища, чергові хвилі епідемії COVID-19 та геноцидну війну в Україні накладатимуться нові потрясіння, які можуть призвести не лише до подальшої поляризації, а й до соціального вибуху. Як підготуватися до такого потрясіння?

У свою чергу, військові кореспонденти з країн Карпатської Європи намагатимуться наблизити слухачів до правди про війну в Україні. Події за нашим східним кордоном по-різному подаються в різних країнах. Польські кореспонденти попереджають, що гонитва за дешевими сенсаціями та швидкими новинами може закінчитися трагічно для солдатів на передовій. Окремі ЗМІ розкривають позиції українських збройних сил, наражаючи їх на небезпеку відплати з боку росіян. Медійники намагаються пояснити, чим війна в Україні відрізняється від інших воєн, у тому числі у сфері її суспільного сприйняття в країні кореспондента.

Нарешті, перед експертами постане питання: Україна і що далі? Як може відбуватися відбудова і трансформація, звідки в зруйнованій країні візьмуться кадри, здатні на таку величезну роботу, як підняття з руїн цілих галузей економіки. Сучасний світ - це взаємопов'язана система. Не можна робити вигляд, що Україна підніметься після війни без допомоги сусідів і багатих країн світу. Такі величезні економічні та соціальні рани буде важко загоїти. Для цього потрібні висококласні фахівці і величезні фінансові ресурси. Якщо ми не закриємо рану в Україні, то інфекція, занесена путінськими злочинцями, переросте у хворобу, яка пошириться на інші країни.

Цьогорічна конференція "Європа Карпат" триватиме три дні і стане майданчиком для десятків відомих політиків, економістів, мислителів для обміну думками та ідеями щодо вирішення нагальних потреб регіону.

текстtфото Марти Олійник

1. Трекер підтримки України враховує військову, фінансову та гуманітарну допомогу, обіцяну урядами з 24 січня 2022 р. Він охоплює 40 країн, зокрема, країни-члени ЄС, інші члени G7, а також Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію, Швейцарію, Китай, Тайвань та Індію. Польща незмінно згадується на перших сторінках цих звітів. https://www.ifw-kiel.de/topics/war-against-ukraine/ukraine-support-tracker/?cookieLevel=not-set)
2. Європейські держави не надали Україні нових військових обіцянок у липні, свідчать дані https://www.politico.eu/article/data-show-europe-waning-military-support-ukraine/

ПРОГРАМА