У суботу 27 лютого у Перемишлі відбудеться міжнародна конференція "Європа Карпат". Карпатський регіон, відомий як "зелений хребет Європи", займає 6 відсотків площі нашої держави. Вона є надзвичайно важливою в геополітичному плані та ключовою для південно-східного напрямку європейської політики, культурно багатою та соціально різноманітною. Це один з найважливіших екологічних активів Європи з великим природним багатством. 

Метою конференції є..:
1. безпека країн Центральної та Східної Європи, особливо в контексті неконтрольованої міграції на європейський континент.
2. співпраця між країнами Карпатського регіону у сфері інфраструктури (автомобільна, залізнична, ІТ, авіація).
3. співпраця в Карпатському регіоні у сфері суспільної комунікації (громадські ЗМІ).

У дискусії візьмуть участь міністри, депутати, сенатори з Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, України, Сербії, Литви та Румунії.

 

 

 

КАРПАТСЬКА ЄВРОПА

Інформація про цикл конференцій 2010-2016 років

 

Криниця 2012

Серія конференцій "Європа Карпат" була започаткована у 2010 році. Він включав засідання у Криниці (2011, 2012, 2013, 2014, 2015 рр.), Перемишлі та Красичині (2012, 2013, 2015 рр.), а також в Україні. Конференції мають міжнародний характер, у них беруть участь представники національних парламентів та урядових адміністрацій, зокрема, Чехії, Польщі, Словаччини, України, Угорщини, Румунії, Сербії, а також численні представники органів місцевого самоврядування, наукових кіл та неурядових організацій. З таким політично значущим і різноманітним представництвом серія зустрічей "Карпатська Європа" є важливим форумом для співпраці між практиками та експертами, які займаються питаннями розвитку гірських територій та співробітництва всього макрорегіону Центральної та Східної Європи. Найважливіші висновки, прийняті учасниками конференцій "Європа Карпат" на сьогоднішній день, такі:

 

Красичин 2013

1. необхідність побудови стійкої платформи для співпраці між усіма країнами Карпатського макрорегіону, заснованої на спільних цінностях, традиціях та інтересах, що випливають з геополітичного розташування. Важливе значення має можливість використання Карпатського співробітництва як інструменту зміцнення зв'язків між країнами ЄС та Україною.

2. просування та імплементація концепції макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат на кшталт Стратегії Балтійського моря та Дунайської стратегії. Ця стратегія, об'єднуючи зусилля з розвитку Союзу, держав та регіонів, надасть потужний імпульс сталому та динамічному розвитку в цій частині Європи. Створення стратегії матиме вирішальне значення для територіальної згуртованості та зміцнення співпраці не лише між країнами та регіонами Карпат, але й між Європейським Союзом та його східними партнерами; співпраця також буде частиною Східного партнерства.

Криниця 2013

3. використовувати досягнення Карпатської конвенції - рамкового документа про співробітництво у сфері охорони та сталого розвитку Карпат, підписаного у 2003 році в Києві Чеською Республікою, Польщею, Румунією, Сербією, Словаччиною, Угорщиною, Україною та Чеською Республікою. Підтримати керівні принципи, що містяться в ньому, для захисту культурної та природної спадщини і навколишнього середовища Карпат, і особливо поширити вплив цієї ініціативи на інші країни регіону та міжнародні організації.

Красичин 2012

4. посилення парламентського співробітництва країн Карпатського регіону. Співпраця в Карпатському регіоні - це не лише урядові контакти та співпраця органів місцевого самоврядування, але й контакти національних парламентів. Регулярна співпраця на рівні парламентів може стати важливою платформою для обміну досвідом, спільних заходів міждержавного характеру та координації політики в Карпатському регіоні.

 

Красичин 2012

Наступним заходом у рамках співробітництва "Карпатська Європа" стане міжнародна конференція у м.Перемишль 27 лютого 2016 року. Його тематика буде зосереджена на наступних питаннях: безпека в Центральній та Східній Європі у двосторонній та багатосторонній перспективі, комунікація та інфраструктура Північ-Південь; механізми підтримки регіонального розвитку та проект Карпатської стратегії; а також проекти та ініціативи культурного, економічного, інформаційного, туристичного та екологічного співробітництва.

Карпатський меморандум

 

Конференція "Карпатська Європа", Криниця 2011.

Карпати є важливою частиною регіонального багатства Європи. Це територія з величезними соціальними, культурними та природними ресурсами і, водночас, один з найбідніших і найменш визнаних регіонів, який потребує скоординованої підтримки в рамках політики Європейського Союзу.

Карпати мають кілька важливих активів. По-перше, вони пов'язують через нинішні кордони Союзу території
стратегічного значення - з самого центру Центральної Європи: Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина, через Україну на Балкани, включаючи Румунію та Сербію. По-друге, вони є унікальним екологічним ресурсом, "зеленим хребтом" Центральної та Східної Європи. По-третє, це культурно і соціально важливий регіон з майже 20-мільйонним населенням.  

Проблемною зоною є також Карпати. До її основних слабких сторін належать інфраструктурні недоліки, як з точки зору транспортної, так і екологічної безпеки, відсутність належної уваги до питань сталого розвитку, соціальні проблеми, у т.ч. високий рівень безробіття. Якщо не вжити скоординованих заходів розвитку, економічні та соціальні проблеми Карпатського регіону зростатимуть.

Тому ми вважаємо, що зусилля держав, Європейського Союзу та окремих регіональних органів влади мають бути об'єднані з метою вироблення спільної стратегії для Карпат, яка б використовувала сильні сторони регіону для подолання його слабких сторін.

Така стратегія, на кшталт Стратегії Балтійського моря та Дунайської стратегії, повинна, перш за все, спиратися на синергію між існуючими ініціативами та діями, що здійснюються в регіоні, і, таким чином, додавати цінності, не створюючи нових структур, правил чи інституцій.

Ми хочемо шукати фінансування для дій у Карпатському регіоні скоординовано, щоб ресурси - особливо ті, що отримуються з бюджету Співтовариства - не розпорошувалися, а стратегічно спрямовувалися на спільні карпатські проекти. Механізм фінансування спільних дій зі сталого розвитку Карпат може бути створений на основі моделей, передбачених як чинними стратегіями макрорегіонального розвитку ЄС, так і такими ініціативами, як Європейська програма "Альпійський простір".

Кількість існуючих позитивних практик та ініціатив у Карпатському регіоні переконує нас у тому, що - за умови правильно розробленої стратегії - ми можемо досягти бажаних конкретних результатів нової ініціативи за відносно короткий проміжок часу, чи то з точки зору академічного співробітництва ("Карпатський університет"), екологічного співробітництва, інфраструктурного співробітництва чи міжрегіонального проекту "Карпатський горизонт". Така співпраця слугуватиме, зокрема, зміцненню зв'язків між державами-членами ЄС та Україною, сприяючи прискоренню інтеграції нашої держави до європейських структур.

Першим кроком, який міг би символічно, а також практично засвідчити прихильність європейської політики до Карпатського регіону, було б приєднання Європейського Союзу до Карпатської конвенції, підписантами якої наразі є окремі держави. Союз, отримавши цей потенціал за Лісабонським договором, повинен використовувати його саме в такого роду ініціативах.

Наша спільна мета - поява нової європейської макрорегіональної стратегії розвитку вже сьогодні
Це можливо за підтримки основних акторів європейської політики, як на рівні наступних головувань, так і на рівні Комісії та Європарламенту. Ми закликаємо до такої відданості.

Карпати гідні європейської стратегії.

Проект Карпатського меморандуму був розроблений та ухвалений учасниками конференції "Європа Карпат", яка відбулася у м. Криниця-Здруй 7-8 вересня 2011 року в рамках парламентського виміру польського головування в Раді Європейського Союзу.

Основні висновки, представлені на конференції

 

Конференція "Карпатська Європа", Криниця 2012.

1. Карпати - регіон європейського значення. Підтримка діяльності з розвитку в Карпатах може дати поштовх для зростання ЄС.

Напередодні прийняття рішень щодо Фінансової перспективи Європейського Союзу на 2014-2020 роки важливо підкреслити важливість політики згуртування для реалізації однієї з найважливіших цілей Співтовариства, а саме гармонійного соціально-економічного розвитку на всій території Союзу. Бюджетна підтримка заходів з розвитку Карпатського регіону не лише сприятиме економічному розвитку ЄС, допоможе боротися з безробіттям та соціальною ізоляцією, але й має стати важливим елементом у пошуку нового потенціалу для відновлення темпів зростання.

Ми не можемо собі дозволити, щоб Європа не використовувала повною мірою ресурси, які є в Карпатах. Сьогодні цьому перешкоджають інфраструктурні бар'єри, відсутність відповідних цільових програм підтримки регіонального співробітництва та прикордонні труднощі.

Тому нашою метою має стати прагнення до подолання цих перешкод та започаткування конкретних програм співпраці на місцевому та регіональному рівнях в рамках ухвалених фінансових рамок на 2014-2020 роки.

Ми закликаємо уряди та місцеві органи влади карпатських країн до подібних ініціатив. Вони могли б стати своєрідними "пілотними проектами" для майбутньої макрорегіональної Карпатської стратегії Європейського Союзу.

2. Важливою ланкою карпатського співробітництва має стати співпраця національних парламентів у формі "Карпатської мережі парламентського співробітництва".

Співпраця в Карпатському регіоні не може обмежуватися лише урядовими контактами

та взаємодії місцевої та регіональної влади. Важливим елементом цього має стати жвавий обмін між національними парламентами. Вони можуть стати важливою платформою для обміну досвідом, спільних заходів міждержавного характеру та координації політики в Карпатському регіоні.

Ці потреби породили ініціативу створення спеціальних "Карпатських парламентських груп" (Карпатських кіл або Карпатських клубів, залежно від прийнятої в кожній країні номенклатури) у парламентах усіх країн Карпатського регіону. Вони складатимуться з

Ці команди, працюючи разом, сформують природну "Карпатську мережу парламентського співробітництва" і, таким чином, можуть стати основою для предметної співпраці з конкретних питань у сфері інфраструктури, екології та економіки. Ці групи, діючи разом, сформують природну "Карпатську мережу парламентського співробітництва" і, таким чином, можуть стати основою для предметної співпраці з конкретних інфраструктурних, екологічних, економічних чи культурних питань.

3. Місцеве підприємництво, пов'язане зі спільним благом, повинно мати пріоритет над транснаціональними інвесторами.

Карпатський регіон є специфічним економічним регіоном, де інвестиції та розвиток повинні співіснувати у сталий спосіб з багатими природними ресурсами, які є національним багатством карпатських країн. Тому, підтримуючи розвиток туризму та пов'язаних з ним різноманітних послуг, слід звернути увагу на гарантування національної власності на природні активи, особливо національні парки, та надання допомоги місцевим громадам, щоб вони могли протистояти конкуренції з боку транснаціональних інвесторів.

4. Природне середовище Карпат є складовою європейської спадщини. Для того, щоб краще захистити його, Європейський Союз повинен приєднатися до Карпатської конвенції.

Природа Карпат є унікальним екологічним ресурсом європейського масштабу. Тому він потребує постійної охорони та таких моделей розвитку території, які не порушують природної гармонії між людиною та екосистемою. Карпати не можуть бути музеєм Європи під відкритим небом, вони повинні розвиватися і ставати багатшими, але їхні природні цінності також не повинні знищуватися. Тому важливо, щоб Європейський Союз, як міжнародна організація, відповідно до Лісабонського договору, приєднався до Карпатської конвенції, що гарантуватиме сталий розвиток регіону.

"Європа Карпат" - Красичинська декларація, 23 лютого 2013 року.

 

Конференція "Карпатська Європа", Красічин 2013.

Ми, учасники конференції "Європа Карпат" у Красічині, поділяємо переконання, що Карпати є важливою частиною регіонального багатства Європи. Завдяки своїм унікальним характеристикам Карпати сьогодні є одним з двох найважливіших гірських регіонів Європи. Після нещодавнього розширення Європейського Союзу вони також утворюють його східний кордон. Це значно підвищує значення цієї сфери у забезпеченні сталого розвитку та згуртованості Співтовариства.

Сьогодні мешканці Карпатського макрорегіону стикаються з численними труднощами. Відсутність транспортної інфраструктури, помітні відмінності в соціальній ситуації, включаючи високе структурне безробіття, означають, що без чітких заходів розвитку становище мешканців Карпатського регіону погіршуватиметься. Діяльність з модернізації та розвитку Карпатського макрорегіону є необхідною не лише з точки зору окремих держав-членів, але й Європейського Союзу в цілому, особливо в контексті його майбутнього розширення на схід, саме тому ми хочемо підтримати європейські прагнення України.

Ми вважаємо, що необхідно координувати дії на благо Карпат у багатьох сферах. Це повинно базуватися на більш тісному міждержавному, регіональному та транскордонному співробітництві в економічній, соціальній та культурній сферах, щоб макрорегіон представляв узгоджене бачення розвитку в Європейському Союзі. Лише об'єднавши спільні зусилля громадськості, парламентів, урядів та органів місцевого самоврядування карпатських країн, можна буде ефективно відстоювати інтереси Карпат на європейському форумі.

Національні парламенти можуть відіграти важливу роль у цьому питанні, створивши Карпатську мережу парламентського співробітництва. Ця мережа має забезпечити регулярні контакти між парламентарями з країн Карпатського регіону у всіх сферах, що становлять їх інтерес. Важливим кроком на шляху до створення такої мережі могло б стати створення карпатських парламентських груп в окремих національних парламентах та в Європейському парламенті, а в перспективі слід розглянути питання про створення Карпатської парламентської асамблеї.

Підкреслюємо важливість Асоціації Карпатського Єврорегіону як координуючої інституції, що об'єднує
та активізації діяльності з розвитку району. Підтримуємо пропозицію щодо створення транснаціональної Європейської операційної програми територіального співробітництва на території Карпатського єврорегіону на перспективу 2014 - 2020 років під назвою "Карпатський горизонт 2020". Таке рішення сприятиме покращенню координації та підвищенню ефективності існуючих фінансових інструментів Європейського Союзу з підтримки багатостороннього територіального співробітництва. Ця програма має охоплювати всі області, які претендують на приєднання до неї.

Водночас закликаємо Європейський Союз більш активно підтримувати поставлені цілі
ми підтримуємо участь ЄС у Карпатській конвенції, підписаній у Києві 23 травня 2003 року, та закликаємо до прискорення зусиль з метою офіційного приєднання ЄС до цієї конвенції як сторони. Зокрема, необхідна більш тісна співпраця у сфері управління водними та лісовими ресурсами. Також вважаємо важливим виконання завдань, закріплених у Протоколі про сталий туризм до Карпатської конвенції.

Приємно відзначити численні приклади транскордонного співробітництва між партнерами
з країн Карпатського регіону. Вважаємо надзвичайно цінною ініціативу щодо започаткування роботи над виданням Карпатської енциклопедії. З цією метою ми створюємо робочу групу з представників низки університетів, які цікавляться проблемами Карпат.

Уважно стежимо за перебігом заходів, пов'язаних з реконструкцією колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван у Чорногорі та будівництвом центру академічного співробітництва в Микуличині, до якого у спільному проекті залучені Варшавський університет та Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника в Івано-Франківську.

Звертаємо увагу на спільні вівчарські традиції, які століттями були частиною основних видів діяльності карпатських горян. У цьому контексті заслуговує на увагу міжнародна ініціатива "Карпатський Редик-Трансгуманс 2013", організована цього року як традиційний похід з вівцями з Румунії через Україну, Польщу, Словаччину та Чехію.

Значно сприяє розвитку співробітництва між карпатськими країнами - членами Європейського Союзу
з Україною буде подальше розширення прикордонної інфраструктури. Тому ми рішуче підтримуємо збільшення кількості прикордонних переходів на західному кордоні України.

Крім того, з метою задоволення узгоджених вимог та думок кіл та інституцій, пов'язаних з державним та приватним сектором засобів масової інформації, що діють у Карпатському регіоні, ми підтримуємо ініціативу щодо створення міжнародної платформи для співпраці карпатських ЗМІ з метою спільного просування та розвитку і впровадження ефективних систем обміну інформацією.

Ми також наголошуємо, що всеохоплюючою метою всіх заходів має стати розробка європейської макрорегіональної стратегії розвитку всього Карпатського регіону із залученням усіх зацікавлених країн та регіонів, а також європейських інституцій. Розробка стратегії мала б вирішальне значення для територіальної згуртованості та зміцнення співпраці не тільки між карпатськими країнами та регіонами, але й між Європейським Союзом та його східними партнерами. Макрорегіональна Карпатська стратегія ("Карпатія 2020" - CEEC - Co-operation, Economy, Environment, Culture) має бути орієнтована насамперед на співробітництво, включаючи економічний розвиток, охорону навколишнього середовища та культуру. Елементом цієї стратегії має стати включення дороги "Віа Карпатія" до транс'європейських транспортних мереж TEN-T. Цей маршрут, який пролягає через східні території ЄС, має стати своєрідним стрижнем, навколо якого вибудовуватиметься сталий розвиток усього Карпатського макрорегіону. 

"Європа Карпат" - Криницький меморандум 2013

 

Конференція "Карпатська Європа", Криниця 2013.

Учасники конференції "Європа Карпат", які зібралися у Криниці, вирішили наступне:

1. Запропонувати національним парламентам створити Карпатські парламентські групи. Наступним кроком могло б стати здійснення заходів щодо створення Міжпарламентської асамблеї країн Центральної та Східної Європи. Асамблея має стати платформою для постійної співпраці між парламентарями країн регіону. Її метою має стати робота на суб'єктний розвиток країн Центральної та Східної Європи. Робота Асамблеї, завдяки її парламентському характеру, об'єднає політиків з різних сторін політичного розколу і, таким чином, гарантуватиме безперервність співпраці незалежно від зміни влади.
2. Вжити заходів щодо створення в Європейському Парламенті міжпарламентських груп, які б працювали над питаннями карпатського співробітництва.
3. виступати на форумі Європейського Союзу та перед урядами країн Карпатського регіону з метою просування та реалізації концепції макрорегіональної стратегії ЄС для Карпатського регіону. Ця стратегія, пов'язуючи зусилля з розвитку Союзу, держав та регіонів, має стати потужним імпульсом для сталого та динамічного розвитку в цій частині Європи. Особливо важливими вважаємо розвиток традиційних галузей економіки, сільського господарства, туризму, заходи з популяризації національної культури та розширення інфраструктури, що з'єднує наші країни. Ці пріоритети мають бути належним чином інтегровані в операційні програми розподілу коштів ЄС у рамках фінансової перспективи 2014-2020 років.
4. Схвалити ідею захисту культурної та природної спадщини і довкілля Карпат через Карпатську конвенцію і особливо поширити вплив цієї ініціативи на інші країни регіону та міжнародні організації.
5. Працювати над започаткуванням регулярних зустрічей інтелектуалів з країн Центральної та Східної Європи для роздумів про європейську ідентичність та роботи над розширенням і поширенням знань про наш регіон. З цією ініціативою пов'язана ідея створення Карпатського університету, метою якого є як розвиток наукових досліджень для всебічного розвитку, так і їх популяризація в академічних та освітніх колах.

"Карпатська Європа" - ДЕКЛАРАЦІЯ Криниця 2014

 

Конференція "Карпатська Європа", Криниця 2014.

Війна в Україні становить найбільшу загрозу безпеці в Європі з часів закінчення холодної війни.

Ця загроза випливає з того, що знову, після російсько-грузинської війни 2008 року, російська агресія силою змінює кордони і прагне визнати це як постійний стан.

Анексія та окупація Криму і вторгнення російських військ на територію східної України є порушенням базових принципів міжнародного права, підривом принципу територіальної цілісності та державного суверенітету, які є основою мирного порядку у відносинах між державами.

У цій ситуації від реакції окремих держав, всього регіону Центрально-Східної Європи, Північноатлантичного Альянсу та Європейського Союзу значною мірою залежить не лише мир в Україні, але й те, чи буде Європа безпечною і чи залишиться вона континентом верховенства права та загальнолюдських цінностей.

Пасивність перед обличчям цих фактів - це взагалі не вибір. Політика умиротворення і сьогодні може призвести до катастрофи, через яку Європа вже пройшла 75 років тому.

Саме тому учасники конференції "Карпатська Європа", які зібралися у Криниці 3 вересня 2014 року, рішуче засуджують політику російської агресії, що дестабілізує Східну Європу, та закликають держави трансатлантичного співтовариства послідовно та адекватно реагувати на цю загрозу, у т.ч. шляхом розширення оборонних можливостей держав-союзників з Центрально-Східної Європи.

Україна сьогодні має бути повністю підтримана у всіх можливих формах, про які вона просить, а спільна трансатлантична відповідь Росії має бути достатньо сильною, щоб зупинити її подальшу агресію та відновити територіальну цілісність України, включно з Кримом.

Зокрема, ми закликаємо країни нашого регіону знайти спосіб спільно і солідарно реагувати на війну в Україні.

Висловлюємо солідарність з усіма жертвами окупації Криму та війни в Україні, особливо сім'ям загиблих військовослужбовців.