7 грудня 2019 року в Устшиках Дольних обговорили створення другої після "Низьких Бескидів" транскордонної функціональної зони "Кременарось", яка діятиме в рамках Карпатського єврорегіону. До неї увійдуть сусідні прикордонні повіти та муніципалітети Польщі, Словаччини та України, розташовані поблизу місця перетину трьох кордонів. Це території, що мають особливу природну та культурну цінність, а також є важливими для водних ресурсів Карпат. Водночас, вони потребують підтримки держави та ЄС. Умови життя там складні і, незважаючи на привабливість місцевості, населення скорочується - емігрує до більших центрів.
Основні цілі-теми діяльності ТОФ стосуються спільного розвитку, зокрема: освіти, доступності комунікацій, туристичної інфраструктури, інновацій та екології. Під час дискусії було наголошено на зростаючому значенні спільного "карпатського бренду", у т.ч. регіональних продуктів, яких Підкарпаття має найбільшу кількість у Польщі. Було також привернуто увагу до мовних бар'єрів. Тримовність, тобто знання мов сусідів, як в Альпах або країнах Бенілюксу, може бути рішенням проблеми. В Устшиках Дольних було оголошено, що структури транскордонної функціональної зони будуть створені вже наступного року.
У конференції взяли участь представники прикордонних органів місцевого самоврядування, які утворять транскордонну функціональну зону. З польської сторони це Саноцький, Бещадський та Лєський повіти, словацькі Меджилабірський, Гуменський та Снинський повіти, а також п'ять районів з України: Старосамбірський та Турківський, а на Закарпатті: Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський.
На засіданні також було оголошено про створення третьої оперативно-тактичної групи "Перемишльська брама", яка охоплюватиме Перемишльський, Ярославський, Переворський та Любачівський райони.
За інформацією ініціатора проекту, Директор Карпатського Єврорегіону Давід Ласек "Розвиток менших територій буде легше підтримуватися конкретними проектами, що фінансуються, наприклад, Європейським Союзом".
Зазначене також було підтверджено під час Богдан Ржанка, член партії "Право і справедливість: "Не буде бракувати грошей на транскордонне співробітництво, на єврорегіони, на проекти в Карпатах, наприклад. Якщо в Європейському Союзі обговорюється скорочення бюджетів, то ніхто не ставить під сумнів сенс фінансування транскордонних територій".
Марек Кухцінський, член партії "Право і справедливість", спікер Восьмої палати Сейму РПв якому польський уряд рішуче підтримав розвиток Бещад спеціальною програмою, підкреслив питання доступності, комунікації як фундаментального виклику та необхідність розвитку туристичної інфраструктури. Він розповів про міждержавні переговори з Україною щодо підтримки розвитку залізниць, автомобільних доріг та польсько-українських прикордонних переходів.
Марек Андрух, голова Бещадського повіту Голова та організатор конференції підкреслив, що туризм має бути "двигуном розвитку, який формуватиме наше життя в довгостроковій перспективі, і я не можу собі уявити, що цей туризм має обмежуватися лише цим вузьким регіоном Високих Бещад".
Було також звернуто увагу на необхідність внесення змін до чинного законодавства, наприклад, з метою сприяння розвитку деревообробки в Бещадах, або ж на гнітюче природоохоронне законодавство, яке ускладнює місцевим органам влади та мешканцям належним чином управляти цими територіями. Аналогічна ситуація склалася і з відшкодуванням шкоди, завданої дикими тваринами.
У перспективі було запропоновано провести засідання парламентських та сенатських комітетів для обговорення цих питань.
Наскільки важливим для польської економіки є розвиток транскордонного співробітництва, свідчить статистика: 50-кілометрове в глибину (від східного та південного кордонів) Підкарпаття відвідують кілька мільйонів українців та словаків на рік. За даними Центрального статистичного управління (ЦСУ), українці витрачають там близько 5,7 млрд. злотих, словаки - 2,5 млрд. злотих, що означає утримання десятків тисяч робочих місць!
Територія Бещадських гір у широкому розумінні, що охоплює прикордонні повіти та гміни, також має шанс посилити свою привабливість завдяки запланованим великим інвестиціям, таким як гондольна залізниця через дамбу Соліна, Центральний спортивний центр в Устшиках Дольних, прикордонні переходи, в тому числі туристичний у Волосаті, або нові гірськолижні траси, заплановані у Ванькові та Цісній.
Найближче майбутнє несе нові виклики на регіональному рівні. Необхідно шукати нові напрями та форми співпраці, які дозволять оптимізувати використання потенціалу та зменшити транскордонні перешкоди в регіонах нашої держави. Рішенням є транскордонні функціональні зони, які варто підтримувати.
Фото: М. Мазуркевич, А. Панів
