Страхування на випадок безробіття може стати хорошим рішенням, яке дозволить вивільненим працівникам пережити складний період пошуку нової роботи, а також протидіяти їх бідності та соціальній ізоляції. Одна з пропозицій, що обговорювалася кілька років тому, полягала в тому, щоб роботодавець і працівник робили спільні внески. На той час передбачалося, що безробітний отримуватиме 60% від своєї поточної заробітної плати протягом 12 місяців.

Допомога, диференційована від заробітної плати, могла б суттєво компенсувати фінансовий дефіцит безробітного та його сім'ї внаслідок зменшення доходів. За відсутності диференціації заробітної плати та виплати фіксованої допомоги, як це відбувається зараз, матеріальне становище безробітних може різко ускладнитися.

У зв'язку з вищевикладеним, народний депутат Марек Кухцінський звернувся з депутатським запитом до Міністра праці та соціальної політики, в якому поцікавився, чи проводився аналіз можливості запровадження страхування на випадок безробіття в Міністерстві праці та соціальної політики? Якщо так, то за яким принципом (за якою ставкою буде оподатковуватись роботодавець, за якою ставкою буде оподатковуватись працівник? За який період часу з моменту втрати роботи буде нараховуватися допомога?). Якщо ні, то чому пропозиція не отримала схвалення? До народного депутата звернулося правління Перемишльської обласної організації НСЗЗ "Солідарність" Зємія Перемиська щодо запровадження такого страхування.

11 січня 2010 року.