У середу, 8 вересня, у рамках другого дня конференції "Європа Карпат" відбулася дискусія щодо Європейського зеленого курсу як можливості для довкілля та органічного землеробства. Було також обговорено питання регіонального співробітництва, технологічного розвитку та бачення Європи. Організатором заходу виступила Канцелярія Сейму Республіки Польща, а партнером конференції - Інститут польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака.

30 років вільним державам Центральної Європи та розбудові регіонального співробітництва

У першій панелі в середу взяли участь представники Польщі, Литви, Чехії, Словаччини, Угорщини, Молдови та інших країн. Учасники дискусії обговорили співпрацю в регіоні протягом останніх трьох десятиліть, спільні цілі та виклики.

Дискусію відкрив віце-спікер Сейму РП Ришард Терлецький. - У нас є дуже хороші ідеї, такі як В4, Потрійне море. Наша співпраця в регіоні розвивається. З іншого боку, є кілька проблем, з якими ми стикаємося. З одного боку, йдеться про прийняття країн, які прагнуть вступити до ЄС, а ЄС не хоче приймати нові країни. Це дуже велика проблема для країн, які прагнуть до нього, оскільки деякі з них вже виправдали очікування ЄС. У цих країнах зростає нетерпіння", - оцінив Ришард Терлецький, додавши, що в Союзі визріває ідея побудови єдиної держави та дво- чи навіть тришвидкісної Європи. - Ми повинні співпрацювати. У нас є спільний інтерес незалежно від політичної орієнтації. На сході Європи ми також стикаємося з проблемою занепаду, спробами зруйнувати цінності, на яких будувалася цивілізація", - сказав віце-спікер Сейму.

Зі свого боку, Віце-спікер Парламенту Молдови Михайло Попшой відзначив, що його країна перебуває на шляху до демократії та європейської інтеграції. - У нас є сильні партнери в ЄС, яким ми довіряємо. Вони бачать важливість європейської інтеграції Молдови. Ми хочемо створити умови для того, щоб стати частиною європейської родини. Якщо запитати молдован, то альтернативи немає, стратегія зрозуміла, європейська інтеграція розглядається як гарантія розвитку, демократичної консолідації, вона є частиною нашої політичної ДНК. Коли Президент Анджей Дуда кілька днів тому відвідав Молдову і взяв участь у святкуванні Дня незалежності Молдови, для нас це було надзвичайно важливо, ми побачили підтримку в регіоні, в ЄС. Ми хочемо будувати з Польщею все більш тісну і міцну співпрацю", - підкреслив молдовський політик.

- Для мене це символічна подія. Карпатська Європа показує, як виглядає нове відчуття співпраці Вишеградської четвірки. Місцева співпраця показала, що таке справжня субсидіарність. У Брюсселі еліти живуть ізольовано від реальності і створюється дефіцит демократії. У випадку з Карпатською Європою все навпаки. Це ініціатива "знизу-вгору", яка дає результати. Завдяки цим конференціям ми пролили більше світла на відсталі східні регіони", - сказав інший учасник цієї панелі, Річард Герчік, голова Комітету у справах ЄС Національних Зборів Угорщини.

У свою чергу, Мартін Фронц, колишній Міністр освіти і науки Словаччини, заявив, що позитивно ставиться до проекту ЄС. - Це пішло на користь нашим країнам. Те, що ми отримуємо від цього вигоду, не означає, що ми не будемо відкрито говорити про проблеми, які виникають у функціонуванні ЄС. Проблеми в Європі вирішуються шляхом дискусії, у нас є спільна традиція, історія. Варто подумати про формальне розширення групи В-4. Ми цінуємо ініціативи Польщі", - додав він.

Богуслав Сонік, член делегації Сейму та Сенату РП до Парламентської Асамблеї Ради Європи, наголосив, що виступає за регіональну співпрацю. - Ніщо не стоїть на заваді запровадити ту швидкість, яку ми самі собі задаємо. Найголовніше - визначити спільні інтереси і говорити узгодженим голосом, реалізовувати конкретні проекти", - сказав він.

У цій частині конференції також виступив член Комітету закордонних справ Сейму Литви Емануеліс Зінгеріс. - Ми повинні використовувати спадщину Речі Посполитої для розбудови Європейського Союзу та захисту демократичних цінностей, наголосив він.

Заключне слово за підсумками дискусії в рамках цієї панелі виголосив Ян Драус, Президент Коледжу ІПН.

Дискусію першої частини сьогоднішнього засідання модерував директор Інституту польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака Мацей Шимановський.

Європейська політика сусідства

Під час другої панелі обговорювалися, серед іншого, східний та південний виміри Європейської політики сусідства, спільні та суперечливі моменти, а також гуманітарна допомога та допомога у сфері розвитку, залучення країн до вирішення імміграційної кризи, у т.ч. захист зовнішніх кордонів Євросоюзу.

Дискусію у цій панелі відкрила віце-спікер Сейму Республіки Польща Малгожата Госєвська. - У нас є зміни. І це хороший сигнал у міграційній політиці ЄС. Це означає прийняття польської позиції. Мова йде про біженців та економічних мігрантів з України, які збагачують нашу країну, які потрібні. Проблема, яка розбухає - це хвиля мігрантів, або людей, яких важко визначити, які перебувають на кордоні з Білоруссю", - сказала віце-спікер Госевська. - Те, що відбувається в Україні, на Донбасі та в Білорусі, свідчить про розлад інституцій, міжнародних організацій, таких як Міжнародний комітет Червоного Хреста, ОБСЄ, про м'якотілість західних політиків. Ми знаємо, що відбувається в Російській Федерації, в Білорусі. У цій частині Європи ми повинні ще сильніше говорити про це, ще більше співпрацювати і представляти спільний голос на міжнародній арені", - закликала віце-спікер Госевська.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Парламенту Грузії Мака Бочорішвілі розповіла про грузинський погляд на Європейську політику сусідства. - Східне партнерство є дуже різноманітним регіоном на даний момент, але це також можливість для нових відкриттів. Водночас ми бачимо посилення присутності Росії в регіоні, бачимо, як поведінка Росії впливає на безпеку. Ми також спостерігаємо феномен втоми від теми розширення ЄС. Переконаний, що майбутнє Центральної Європи не можна розглядати у відриві від майбутнього Європи в цілому. Тематика регіону має бути включена до стратегії ЄС", - підкреслила вона.

У дискусії також взяв участь член делегації Риксдагу в МГ ОБСЄ та НАТО Бйорн Сьодер. - Зі шведської точки зору, ми відчули міграційний наплив в Європі дуже відчутно. Міграційна криза змінила Швецію і наше суспільство. Сьогодні ми входимо до числа країн з найвищим рівнем вогнепальної злочинності. Ми зіткнулися з абсолютно іншою культурою. Я вдячний, що Польща та інші країни демонструють дуже чітку позицію на захист кордонів ЄС", - сказав депутат шведського парламенту.

- Румунія є активним і послідовним прихильником ідеї європейської інтеграції. У цій підтримці ми посилаємося на наші базові конституційні положення, які говорять про підтримання добросусідських відносин з нашими сусідами. Всі інституції підтримують ідею збереження добрих відносин з нашими сусідами. На сході, на півдні ми все ще бачимо серйозні міграційні проблеми, кліматичні проблеми. Ми повинні діяти разом", - наголосив член Комітету з європейських справ Парламенту Румунії Джордже-Крістіан Туца.

Дискусія завершилася виступом Павла Латушки з Координаційної ради з питань передачі влади в Білорусі. - Якщо говорити про Східну політику сусідства, то вона була спрямована на розвиток співпраці з країнами-сусідами для ЄС. На сьогодні режим Лукашенка фактично призупинив участь у програмі Східного партнерства, порушена ілюзорна система розподілу влади, відсутнє підґрунтя для розвитку політики сусідства. ЄС не має розробленої стратегії врегулювання кризи в Білорусі. Це вже не просто внутрішня криза, а європейська, регіональна. Цей конфлікт розглядається як гібридна війна проти ЄС. Це тест на стійкість всієї Європи", - сказав він.

Модератором дискусії виступив Аркадіуш Мулярчик, Голова делегації Сейму та Сенату Республіки Польща до Парламентської асамблеї Ради Європи.

Вплив Зеленого курсу на транспортну політику в Центральній Європі

У цьому пункті учасники дискусії обговорили Європейський зелений курс у контексті, серед іншого, створення сталої транспортної системи в Карпатському регіоні.

- Без ефективної інфраструктури не може бути сучасного, стабільного розвитку країн. У Польщі це усвідомлюють, тому уряд вживає заходів для підвищення ефективності комунікацій, насамперед доріг, у нашій країні. Ми підготували проект нової програми будівництва національних доріг і автомагістралей, на яку ми виділимо 65 мільярдів євро. Ми забезпечили джерела фінансування. Ці кошти будуть спрямовані, серед іншого, на з'єднання доріг в Європі. Via Carpatia та швидкісна автомагістраль S3 є прикладами реалізованих проектів", - зазначив Міністр інфраструктури Анджей Адамчик у своєму виступі, відкриваючи панель.

Словенську точку зору представив очільник Міністерства інфраструктури Єрней Вртовец. - Транспорт є необхідним сектором, якщо ми хочемо досягти декарбонізації. Ця галузь постраждала від пандемії, і нам потрібно, щоб вона була відновлена. Ми також хочемо створити мережу поїздів, яка з'єднає європейські столиці. Ми повинні готуватися до майбутніх можливих криз, наші ринки повинні бути стійкими, сказав він.

У дискусії на тему європейського транспорту також взяв участь Міністр транспорту та будівництва Словаччини Андрей Долежал. - Via Carpatia є надзвичайно важливим проектом для східної частини Словаччини з огляду на її потенційне економічне зростання. Більше того, я переконаний, що ми не тільки побудуємо швидкісну залізницю між країнами В-4, але й зможемо з'єднати інші країни, такі як Литва та Словенія, створивши таким чином ширший швидкісний залізничний коридор", - сказав він.

Заступник Міністра транспорту Чеської Республіки Ян Сехтер відзначив одностайність Вишеградської групи щодо "зеленого" транспорту. - Транспорт є визначальним в економіці хоча б з точки зору мобільності, ринку праці. Разом з тим, швидкісна залізниця впливає на конкурентоспроможність всієї економіки, вантажних перевезень. Це Вишеградський проект №1", - оцінив чеський політик.

Брифінг щодо підготовки України до "Зеленого курсу" провів народний депутат України Мустафа Найєм. - Ми намагаємося просувати чисті, ефективні види транспорту, розробляємо закон про декарбонізацію та скорочення викидів на транспорті. Разом з тим, ми поступово забороняємо використання двигунів внутрішнього згоряння певного типу в громадському транспорті. Ми також співпрацюємо з польською стороною, наша інфраструктура готова забезпечити належний трафік між Польщею та Україною", - сказав він.

Заступник Міністра транспорту та комунікацій Литви Юліус Скачкаускас привітав спільну домовленість під час дискусії розглядати автомобільний та залізничний транспорт як взаємодоповнюючі. - Ми не можемо говорити ні про одне, ні про інше. Via Baltica - найбільший інфраструктурний проект, в рамках якого ми будуємо швидкісне залізничне сполучення між Таллінном, Ригою, Вільнюсом та Варшавою. Ми раді, що такий проект також реалізується у Вишеградській четвірці між Польщею, Словаччиною, Чехією та Угорщиною", - зазначив він.

Модератором дискусії виступив Влодзімєж Зєнтарський, автомобільний журналіст, президент асоціації Kierowca.pl.

Майбутня Європа відкрита чи закрита?

У цій панелі гості 30-ї "Європи Карпат" з Польщі, Румунії, Чорногорії, Білорусі обговорили, серед іншого, виклики майбутнього для Карпатського регіону, пошук компромісу між вимогами більшої інтеграції та концепцією Європи солідарних і суверенних держав.

- Ми повинні прагнути збалансувати відкриття Європи для третіх ринків, зі Східної Азії. Європа, яка приєдналася до ЄС у 2004 році, опинилася в ситуації, коли в китайському контексті практично все вже було зроблено. Треба було наздоганяти. Центрально-Східна Європа зробила кроки у відкритті для Китаю. Відбувається більш широке відкриття всього регіону. Прикладом є Угорщина, де Південна Корея була найбільшим інвестором минулого року", - зазначив Домінік Мержеєвський з Лодзького університету.

На панелі також виступив представник Вільного університету Білорусі. - Ми всі мріємо про відкриту Європу. Це не тільки співпраця і розвиток, але й незалежність. Якби Європа закрилася, не було б жодного шансу на білоруський суверенітет через сусідню московську неоімперію. Крім того, що Європа повинна бути відкритою для країн, які готові, дуже важливо, щоб ми були готові і хотіли долучитися до європейських цінностей, стандартів", - сказав Олександр Мілінкевич.

Якою має бути майбутня Європа - відкритою чи закритою? На це питання відповів також заступник голови Комітету з питань зовнішньої політики Палати депутатів Румунії Бен-Оні Арделеан. - Ми повинні підтримувати подальше розширення ЄС, і не лише тому, що у нас є зовнішній кордон. Необхідна подальша інтеграція. Безумовно, доводиться йти на відповідні компроміси. Ми не можемо допустити, щоб країни-аспіранти опинилися в якійсь проміжній зоні", - сказав він.

Тібор Наврачич, колишній Комісар ЄС з питань освіти, культури, молоді та спорту, погодився, що Європа повинна залишатися відкритою. - Однак те, що відбувається всередині ЄС, викликає сумніви. В результаті відкритості, розширення ЄС стає все більш заплутаним, складним з точки зору своєї внутрішньої структури. Крім того, можуть бути такі розширення, наприклад, на схід, які можуть порушити структурну єдність, сказав угорський політик.

Погляд Чорногорії представив Іван Брайович, член Комітету з питань безпеки та оборони. - Brexit був першим моментом, коли європейці почули тривожний дзвінок, коли громадськість сказала "ні". Ми маємо запровадити нову якість, щоб усім було комфортно в Європі. Як країна, що не є членом ЄС, ми підтримуємо інтеграційні процеси. Ми є найбільш просунутими серед країн-аспірантів", - сказав він.

З цього приводу також виступила Голова делегації Сейму та Сенату РП в МД ОБСЄ Барбара Бартуш. - Кілька років тому у нас була навала іммігрантів, Європа була дуже відкритою. Лише Польща та Угорщина сказали, що цього не може бути. І ми мали рацію. Сьогодні ми маємо спробу повторити цю ситуацію. Водночас, польський уряд дуже прихильно ставиться до інтеграції, ми завжди підтримували співпрацю, яка особливо необхідна в економічному вимірі. Ми повинні думати про те, яким має бути цей Союз, ми повинні вчитися на прикладі Брекзиту. Повернімося до основ. Співпраця, а не нав'язування волі сильнішого", - зазначила пані Бартуш.

Хорватський голова Комісії з європейських справ Домагой Хайдукович зазначив, що через пандемію та внаслідок міграційних рухів світ і Європа змінилися назавжди. - Це вже не Європа Шумана, це зовсім інший континент, сказав він. - Якщо Європа буде закрита, то у неї немає майбутнього. Європейський проект був відкритим проектом з самого початку, і я переконаний, що він залишається таким і зараз. Ми є і будемо одними з найбільших прихильників включення як Чорногорії, так і інших країн, додав він.

Член Комітету з питань європейської інтеграції Давід Усупашвілі висловив переконання, що більшість грузинів вважають, що Європа повинна залишатися відкритою. - Це питання не політичне, а екзистенційне. Закривати Європу - це не вихід. Ми також бачимо певну потребу у змінах в інституційній структурі.

Президент Центру трансформації України Михайло Харій висловив сподівання, що Європа залишиться відкритою. - Ми хочемо залишатися частиною цієї відкритості. Ми також хочемо використати американський досвід щодо системних перетворень. Минулого тижня відбулася зустріч президентів України та США. Підписано спільну заяву про стратегічне партнерство. За його словами, було заявлено, що успіх України має вирішальне значення для глобального успіху демократії.

Модератором дискусії виступив Ян Маліцький, директор Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Європейський консервативний альянс - Спільна декларація

Учасники дискусії посилалися на спільну декларацію лідерів європейських правоцентристських партій. Вони також намагалися відповісти на питання: На яких принципах має базуватися європейська співпраця? В якому напрямку розвиватиметься Союз?

Першим у дискусії взяв участь Ніколя Бей, французький віце-президент Групи з питань ідентичності та демократії у Європарламенті. - Наші народи мають різну історію, специфічні національні особливості, тому ми проти європейського федералізму, але й проти централізованої авторитарної влади в Брюсселі. У нашій спільній історії є і складні моменти, але у нас є спільний культурний фундамент. Є грецька філософія, християнство", - сказав він. - Хочемо ми того чи ні, але на європейський континент є міграційний тиск, є демографічний спад в Європі, є поступовий відтік промисловості. Маю переконання, що у фундаментальних питаннях, які стосуються майбутнього наших народів, ми можемо діяти разом. Ми усвідомлюємо ті величезні виклики, з якими нам доведеться зіткнутися, і які вимагають спільних дій, додав він.

- Важливо, щоб ми розуміли своє коріння, свою ідентичність, свої традиції. Треба робити зміни, реформи. Це завдання для кожного покоління. Ми повинні адаптувати Європу до нашого часу", - зазначив Ян Фігель, член правління Європейського інституту інновацій та технологій.

За словами євродепутата Хорхе Буксаде Вільяльби, ми знаходимося в точці, коли з ЄС викидають тих, хто відстоює право на життя, формує освіту дітей, зберігає навколишнє середовище. - Еліти і бюрократія Брюсселя переживають кризу. Ми повинні захищати себе, важливо, щоб ми мали спільну свідомість і діяли разом, краще пізнавали один одного", - сказав іспанський політик.

- Моє покоління сподівалося на спільну Європу. Ми сподівалися на Європу свободи, процвітання, розмаїття. Ми не бачимо цього сьогодні в Брюсселі", - нарікає румунський євродепутат Джордже Сіміон.

Італійську перспективу представив Франческо Джубілей, засновник руху "Нація майбутнього". - Ми на Заході не розуміємо, про що говорять у Східній Європі. У Вишеградському регіоні думають дещо інакше. Коли ми говоримо про об'єднання консервативних ідей, ми повинні насамперед поважати всі уряди, які були обрані демократичним шляхом. Якщо парламент країни приймає закон, ми маємо його прийняти", - наголосив він.

Девід Енгельс, головний аналітик Західного інституту, завершив дискусію у цій панелі. - Нам потрібен єдиний консервативний фронт в Європі. Саме так ми можемо відповідати на виклики. Декларацію про майбутнє Європи слід розглядати як перший крок, відправну точку. Ми повинні створити моральну основу для майбутньої Європи. Ми повинні описати європейську ідентичність", - сказав він.

Модератором виступив Здіслав Краснодембський, депутат Європейського Парламенту, Віце-голова Комітету з питань промисловості, досліджень та енергетики (ITRE).

Цифрова Карпатська Європа. Безпека та економічний стрибок, або навіщо нам нові технології?

Заключна панель другого дня конференції була присвячена цифровим рішенням у безпековому вимірі, традиційним та інноваційним галузям промисловості.

Дискусію у цій панелі відкрила Олександра Пржегалінська. Вона запропонувала уважніше придивитися до технологічного розвитку. - Занадто мало зусиль докладається для позиціонування Європи в технологічній гонці. Європа могла б виграти від свого плюралізму, відігравати дуже цікаву роль між такими технологічними гігантами, як США та Китай", - сказав віце-канцлер Університету Козьмінського.

Рейніс Знотіньр, у свою чергу, висловив переконання, що кожна з країн регіону - Польща, Литва, Латвія, Румунія - може створити якусь велику технологічну інновацію, яка може змінити ландшафт. Таким чином може бути створена передова технологія. Якщо дивитися з регуляторної точки зору, то це та перспектива, де ми повинні бути більш згуртованими. Регулювання штучного інтелекту має бути спільним і ґрунтуватися на угоді між країнами-членами", - зазначив латвійський голова підкомітету з питань ІТ та інноваційного підприємництва Комітету зі сталого розвитку.

- Якщо ми говоримо про моноцентричний Союз, то в бізнесі це називається мікроменеджмент, що ніколи не буває добре. І навпаки, інновації, які йдуть від працівників нижчої ланки, вирішують реальні проблеми. ЄС має брати приклад з цього прикладу", - зазначив Вадим Мельник, генеральний директор компанії Dronehub.

Член парламентського Комітету з питань цифровізації, інновацій та сучасних технологій, депутат Європарламенту Роберт Гонтарз, виступаючи у дискусії, зазначив, що моноцентризм - це не зовсім правильне рішення. - Ця форма завжди асоціюється з бюрократією, яка завжди з'являється при централізованому управлінні. У сфері діджиталізації моноцентризм не є добрим, це має бути знизу-вгору, розбите на частини, тоді люди зможуть побачити, що їм дійсно потрібно, сказав він.

- Жоден національний проект не має майбутнього без майбутнього ЄС. Це наш найкращий проект, за який варто боротися. Нам потрібен новий підхід. В Європі ми зазнали невдачі, ми не змогли створити цю спільну Силіконову долину, ми не змогли використати наші людські ресурси та економіки для того, щоб максимально використати цей поліцентричний підхід", - оцінив Павло Попеску, депутат румунського парламенту.

Дискусію в останній панелі другого дня конференції модерував радник Президента Республіки Польща Анджей Зибертович.

текст: Інформаційний центр Сейму

Фото: Марта Олійник, Александр Зелінський/ Канцелярія Сейму РП

Ретрансляція конференції: YouTube