Марек Кухчинський взяв участь у 11-й сесії Парламентської асамблеї Польщі, Литви та України. У неділю відбулося засідання Президії Асамблеї, а в понеділок - пленарні засідання.

Польську делегацію очолює Спікер Сенату РП Томаш ГродзькийВіце-президентом став колишній спікер Сейму Польщі, а нині голова Комітету закордонних справ (КЗС) Марек Кухцінський, який обіймає посаду віце-президента.

У рамках Асамблеї голова Комісії зустрівся зі своїми колегами - головою Комісії з питань запобігання і протидії корупції, головою Комісії з питань запобігання і протидії корупції Жигімантас Павіліоніс  з Литви та Олександр Мережка з України. Він представив спільні висновки під час пленарного засідання у Сенаті.

Марек Кухцінський стверджував, що, зважаючи на відсутність прогресу в інтеграції України до ЄС та НАТО, необхідно запропонувати реалістичну програму практичних заходів, спрямованих на збереження прозахідного напряму української політики, незважаючи на подальше небажання Заходу відкритися для України. Свої пропозиції він виклав по пунктах:

- Ми в Польщі вважаємо, що безпечна, процвітаюча і прозахідна Україна є національним інтересом Польщі. Тому одним з найважливіших питань є..:

- Підтримка України у забезпеченні її безпеки. І саме цьому має слугувати її членство в НАТО.

- Метою також є економічний розвиток країни та добробут її громадян, до якого веде членство в ЄС.

Безпека (НАТО) має пріоритет над усіма іншими цілями, тому що для того, щоб проводити будь-яку політику, треба, перш за все, існувати.

Наразі імпульс подальшого зближення України з ЄС після досягнення трьох успіхів згас: (1) Угода про асоціацію з ЄС та, в її рамках, (2) Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС - ПВЗВТ; (3) безвізовий режим.

Подальші стратегічні цілі такого рівня не можуть бути досягнуті в осяжному майбутньому.

Гальмування процесу європейської інтеграції України є наслідком внутрішньої ситуації в ЄС, а не в Україні.

Україна, безумовно, має своє "домашнє завдання" щодо проведення внутрішніх реформ, підвищення ефективності Української держави та спроможності її економіки, але не стан прогресу у їх виконанні визначає характер відносин між Україною та ЄС.

Фундаментальною причиною гальмування процесу відкриття ЄС та НАТО для України є неготовність громадської думки провідних західноєвропейських країн до продовження політики відкритих дверей. Уряди цих країн перебувають під електоральним тиском своїх громадян і не будуть ризикувати власними політичними позиціями заради продовження політики розширення ЄС чи НАТО. Це явище є перманентним і не зміниться в найближчі роки. Перманентність полягає, серед іншого, у нездатності західних суспільств побачити загрозу з боку Росії, в той час як еліти ЄС прагнуть перетворити Євросоюз на федеративну наддержаву. Інша ситуація склалася у США, які є визначальними для включення України до західної системи спільної оборони.

Тому наше завдання - розробити програму просування наших інтересів, незважаючи на описані труднощі.

У рамках політики ЄС Східне партнерство залишається основним структурним інструментом наближення України до ЄС, незважаючи на його кризові прояви у відносинах Вірменії з Азербайджаном чи ситуацію в Білорусі. Уроки вже засвоєні - Україна разом з Молдовою та Грузією створила Асоційоване тріо. Подальші дії мають базуватися на цьому розумному кроці дипломатії Києва, Кишинева і Тбілісі.

ПРОГРАМА ДІЙ:

Ми представляємо парламенти наших країн і тому наш порядок денний повинен мати вимір парламентської дипломатії. Тому я пропоную:

Налагодити "структурований діалог" (регулярні зустрічі) між парламентськими делегаціями Польщі, країн Балтії та України, Молдови і Грузії у форматі 4+3 з метою постійного підтвердження прогресу на шляху до ЄС і НАТО.

- Засідання відбуватимуться щонайменше один раз за час головування в ЄС з метою представлення доповіді:

- Кожне наступне головування в ЄС постулює та наводить аргументи на підтримку процесу поглиблення відносин країн С3 з ЄС,

Генерального секретаря НАТО у поглибленні співробітництва з Північноатлантичним альянсом.

Такий крок потребує згоди парламентів Грузії та Молдови, які тут не представлені. Тому наше перше завдання - вийти до них з пропозицією з цього приводу.

Налагодити постійну співпрацю між парламентськими комітетами у закордонних справах та з питань правосуддя і прав людини з завданням щорічної підготовки спільної доповіді про порушення прав людини на окупованих Росією територіях України, Грузії та Молдови. Така доповідь від імені групи 4+3 має бути передана до Комітету у закордонних справах та Комітету з прав людини Європейського Парламенту, а також до відповідних інституцій ООН та ОБСЄ для ознайомлення. Оптимальним рішенням було б політичне посилення таких доповідей шляхом запрошення відповідних парламентських комітетів скандинавських країн та Румунії, а також Чехії, яка у 2014 році зазнала актів збройного терору з боку російських спецслужб на власній території, що призвело до загибелі чеських громадян. Головування Чехії в ЄС у другій половині 2022 року зумовлює особливу роль країни у цей період.

Залучати Україну до інфраструктурних проектів в рамках Тримор'я, де це можливо. Ініціатива "Трикутник" (ІТ) - це проект з трансформації єдиного європейського ринку, задекларованого в Єдиному європейському акті і присутнього поки що в Центральній Європі переважно в юридичній площині, в річ, яка існує також в інфраструктурних реаліях. Адже від цих реалій залежать темпи і якість економічного розвитку: обмін товарами і послугами в регіоні, перетворення наших країн не лише на ринки збуту для провідних економік ЄС, а й одна для одної. Україна має бути включена в систему інфраструктурних зв'язків, що будуються в Трикутнику, незважаючи на те, що поки вона не є країною-членом ЄС, вона не зможе формально стати і ІТ-державою. Важливим, однак, є розвиток інфраструктурних зв'язків, що інтегрують Україну в єдиний європейський ринок (матеріальний ефект). -

Заохочувати наші уряди до визначення проектів, які б стосувалися конкретних сфер можливого поглиблення співпраці між Україною та ЄС, але не викликали б спротиву з боку неохочих до цього виборців у західноєвропейських країнах. Прикладом такого проекту, який вже реалізовано, є Угода про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, підписана 12 жовтня ц.р. Прикладом такого проекту є Угода про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС, підписана 12 жовтня ц.р. Іншим проектом може стати поширення режиму телефонного роумінгу або банківських послуг України на спільний з ЄС простір.

Надихнути наші уряди виступити з ініціативою на форумі ЄС щодо розширення мандату Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (КМЄС) з метою включення до нього елементів навчання та матеріальної підтримки (обладнання та витратні матеріали) української поліції, прикордонників та інших українських невійськових силових структур для виконання таких завдань, як охорона кордону та мобілізаційна підготовка. Ці завдання виконуються аналогічними службами наших країн у ситуаціях воєнних та/або гібридних загроз національній безпеці. Досвід Польщі, Литви та Латвії з нинішньої кризи на кордоні з Білоруссю, а також естонська система мобілізації зазначених служб, яка значною мірою побудована за зразком фінської системи, що заслуговує на наслідування, спонукають нас виступити з такою ініціативою.

Я представив вам метод малих кроків, який може стати політикою постановки досяжних конкретних цілей і практичних рішень. Успіхи, досягнуті на цьому шляху, могли б бути представлені українській громадськості з метою підтримки її бажання продовжувати зусилля з поглиблення зв'язків з ЄС та НАТО, а також дозволили б нам сподіватися на поворот, який відкриє шлях до повноправного членства України в обох цих організаціях.

Дійсно, повноправне членство в ЄС і НАТО є найпотужнішим інструментом для забезпечення досягнення Україною, а разом з нею і нашими країнами, головної мети - безпеки і процвітання наших країн і громадян у Центральній Європі.

Фото: М. Олійник