6-7 липня ц.р. відбувся візит до столиці Литви Маршалка Сейму Республіки Польща Марека Кухцінського. Головним пунктом візиту стало відкриття виставки "Люблін - місто литовсько-польської унії" у Національному музеї - Палаці Великих князів Литовських. Марек Кухцінський також взяв участь в урочистостях з нагоди річниці акції Армії Крайової "Остра Брама", організованих Управлінням у справах ветеранів війни та жертв репресій у Вільнюській Кальварії. Вперше у заході взяла участь делегація литовського парламенту на чолі з депутатом Емануелісом Зінгерісом.

- Люблінська унія і сьогодні продовжує дивувати своєю динамікою, своєю величчю та новаторством. Вона базувалася на фундаментальному принципі, який визначив її успіх. Цим основоположним принципом була добровільність і рівність, що найяскравіше визначалося вигуком тих часів: "вільний з вільним, рівний з рівним", - сказав маршал Кухцінський під час відкриття виставки у Національному музеї - Палаці Великих князів Литовських. Виставка знаходиться під почесним патронатом Голови Сейму та Президента Сейму.

Спікер зазначив, що фактором, який об'єднав новостворений державний союз і зробив його таким сильним, стала ідентифікація громадян зі своєю державою. - Була створена духовна спільнота, культурна спільнота, спільнота віри і цінностей. Вона вивільнила справжні творчі сили і викликала захоплення наших сусідів. Але, перш за все, вона давала нашим предкам безпеку", - сказав Марек Кухцінський.

- Майже через 400 років після Люблінської унії народи Європи взялися за створення нової цінності, яка потім розвинулася і стала своєрідною спадкоємицею Люблінської унії. Це Європейський Союз, до якого ми входимо і до якого прагнуть деякі наші сусіди. В ті часи спільна держава пробуджувала в нас спільнотне та союзницьке мислення. І хоча Союзу вже не існує в юридичному сенсі, це мислення все ще присутнє і сприяє зміцненню нашого двостороннього, регіонального та європейського співробітництва, а також союзницьких зв'язків в рамках НАТО. Ми розглядаємо це як прямий спадок великої Люблінської унії", - оцінив спікер Сейму.

У рамках виставки в Національному музеї - Палаці Великих князів Литовських було представлено картину одного з найвидатніших польських художників в історії Яна Матейка "Люблінська унія". "Люблінська унія". Робота створена до 300-річчя підписання Польсько-Литовської унії. На ній зображено момент урочистого зачитування та складання присяги.

- Суть Речі Посполитої полягала в рівноправності Литви в Союзі, де дві держави зустрілися і об'єдналися у сферах парламентаризму, зовнішньої політики, оборони та валюти. Саме тому ми сьогодні у Вільнюсі з чудовою роботою Яна Матейка, яка поєднує в собі всі можливі рівні. Це монументальна праця, яка задокументувала цю велику подію. Вона показує польсько-литовські відносини, що увінчалися укладенням унії, як певну тяглість і процес, адже деяких постатей на картині вже не було серед живих на момент укладення унії, але вони своїм життям сприяли її остаточному оформленню. Участь Короля, Предстоятеля, духовенства та великих діячів обох народів, а передусім Хреста, свідчить про те, що це велика праця", - сказав маршал Кухцінський про роботу Яна Матейка.

У своєму виступі Маршал Кухцінський також згадав про День державності - День коронації Короля Міндаугаса, який відзначається у Литві 6 липня. - 450 років тому ми уклали державний союз з Литвою, дивлячись у майбутнє, але й поважаючи її спадщину. Сьогодні, у День литовської державності, ми хочемо вклонитися цій спадщині і відзначити момент, коли Литва народилася як єдина держава. Це день, коли королівська корона покоїлася на храмі князя Міндаугаса, що стало посланням сусідам і Європі про те, що литовська нація посідає гідне місце в західному світі. У цей день гордості і радості хочу побажати литовському народу успіхів", - заявила спікер Сейму.

У свою чергу, Голова Сейму Литви Вікторас Пранцкетіс наголосив, що гасло свободи та єдності залишається завжди актуальним. - "Навіть коли через 200 років ми втратили свою державу, громадяни Речі Посполитої у листопадовому та січневому повстаннях піднялися на боротьбу разом з гаслом: "За нашу і вашу свободу", - сказав Вікторас Пранцкєтіс.

"Ми розуміємо, що діючи разом, ми можемо досягти більшого, бути більш захищеними", - зазначив Голова Сейму, подякувавши за можливість показати картину "Люблінська унія" у Вільнюсі та можливість взяти участь в урочистостях з нагоди 450-ї річниці підписання Люблінської унії, які відбулися у Любліні 30 червня цього року.

У церемонії відкриття виставки також взяв участь новообраний Президент Литовської Республіки Гітанас Науседа. Під час зустрічі з представниками ЗМІ Маршалок Сейму Марек Кухцінський згадав про зустріч з Гітанасом Науседою. - Перш за все, я привітав Президента з перемогою і з тією обставиною, що через чотири дні після складання присяги він приїде до Варшави з першим візитом. Це дуже символічна справа", - зазначив Марек Кухцінський.

У суботу по обіді, напередодні відкриття виставки, Маршалок Сейму Марек Кухцінський взяв участь в урочистостях, присвячених 75-й річниці операції Армії Крайової "Остра Брама", у Кальварії Віленській. Це наймасштабніше на сьогоднішній день відзначення річниці операції "Остра Брама" за участю ...польської армії, ветеранів з Польщі, Литви, Білорусі та інших країн, активістів антикомуністичної опозиції, скаутів, ...організоване Управлінням у справах ветеранів війни та репресованих осіб. Про винятковий характер цьогорічних урочистостей свідчить також участь у них вперше делегації литовського парламенту.

- Поряд зі славними днями, наші народи пережили багато трагічних подій, які знищили наші країни, їх свободу та здобутки. Проте героїзм та стійкість не були знищені. Сьогоднішня 75-та річниця операції з визволення Вільнюса під криптонімом "Остра Брама" є тому підтвердженням. Тому я хотів би вклонитися всім учасникам цієї героїчної операції. Вона вкрила вас безсмертною славою і назавжди увійшла в історію героїзму як символ жертовності польського солдата", - звернувся до присутніх на Вільнюській Голгофі маршал Марек Кухцінський.

- Сьогодні ми вільні і в безпеці. Ми намагаємося винести правильні уроки з історії. Сьогодні ми з Литвою перебуваємо в спільному оборонному союзі, найпотужнішому у світі - НАТО. Наше місце - назавжди в Європі, до якої ми належали разом від світанку історії. Будьмо завжди разом у думках і діях. Вшануймо наших героїв боротьби за свободу. Нехай вони спочивають у вічному спокої, оточені нашою шаною, вдячністю та молитвами", - наголосив Марек Кухцінський.

Після завершення церемонії в Національному музеї-палаці Великих князів Литовських польська та литовська делегації взяли участь у спільному виконанні гімну Литовської Республіки "Tautiška giesmë" разом зі Світовою литовською громадою та хором хлопчиків "Жуолюкас" на головному подвір'ї палацу.

У неділю Маршалок Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський разом з делегацією взяв участь у Святій Месі у костелі Святого Духа. Візит до Вільнюса завершився покладанням вінка до Мавзолею Матері і Серця Сина на Росі. Там похована Марія Пілсудська, а в кришталевій урні спочиває серце її сина Юзефа.

Фото: Марта Мархлевська

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Виступ спікера Сейму:

Виступи Спікера Сейму Республіки Польща пана Марека Кухцінського

 На урочистій виставці живопису Яна Матейка "Люблінська унія" у Вільнюсі, 6 липня 2019 року.

Пане Президент Сейму Литовської Республіки,

Вельмишановний Обраний президент,

Сер Президенте,

Високопреподобний Архієпископе,    
Високоповажні міністри, депутати Сеймів Республіки Польща та Литовської Республіки та Сейму Литовської Республіки,

Сер Генеральний комендант Варшавського гарнізону,    
Почесний канцлер Капітули Білого Орла,

Шановні панове Директори,      
Пані та панове,

Для мене це велика честь, що можу бути сьогодні у Вільнюсі
та представляти польський Сейм у день пам'ятної дати, пов'язаної з великою подією
в історії Литви.

450 років тому ми уклали унію з Литвою, дивитися в майбутнє, але й поважати нашу спадщину. Сьогодні, у День У День державності ми хотіли б вшанувати цю спадщину
і відзначити момент, коли Литва народилася як об'єднана держава. Це день, коли королівська корона покоїлася на голові герцога Міндаугаса, що було важливою подією в історії Литви. важлива інформація для наших сусідів
як на Сході, так і для всієї Європи. Це був сигнал про те, що литовська нація посідає гідне місце у світовому співтоваристві. У світі, у західному світі,
у світі християнської цивілізації. У цей день гордості і радості бажаю народу Литви мої найкращі побажання процвітання.

Пане Президенте, шановні пані та панове,

Сутність Речі Посполитої була рівноправність Литви в Союзі, де був зустріч і зближення наших двох країн у сферах парламентаризм, зовнішня політика, оборона та монетарна політика. Саме тому ми сьогодні у Вільнюсі
з великою роботою Яна Матейка, яка поєднує в собі всі можливі рівні. Це монументальна праця, в якій задокументовано
це велика подія. У ній показані польсько-литовські відносини, що увінчалися укладенням Союз, як певну тяглість і процес.

Процес, тому що деякі з персонажів у фільмі живопису вже не було в живих
на момент укладення Союзу, але своїм життям вони сприяли його становленню доопрацювання. Участь Короля, Предстоятеля, духовенства та видатних діячів обох країн І те, що це велика праця, свідчить про те, що це велика праця народів, і передусім Хрест.

Пані та панове, протягом останнього тижня ми були Вже тиждень тривають урочистості з нагоди 450-ї річниці Люблінської унії. У Польщі урочистості відбулися у Люблін,
а також у Варшаві та багатьох інших містах. Велика подяка меру міста Міському голові міста Люблін за сприяння у проведенні такого грандіозного святкування.

У центральній церемонії взяли участь Президент, пан Вікторас Пранцкєтіс. У них також взяли участь Голови парламентів та представники парламентів країн, землі яких входять до складу Речі Посполитої від Молдови до Естонії. Їх супроводжували конференції, симпозіуми та дискусії, присвячені Люблінській унії, її витокам та спадщина.

Люблінська унія і сьогодні вражає своїми імпульсїї велич і її новизну. Цей акт створив державний союз Корони Королівства Польського і Великого Князівства Польського Литва. Люблінська унія ґрунтувалася на фундаментальному принципі, який визначили його успіх.

Цей основоположний принцип був добровільним і рівності, що найбільш чітко було визначено в крик"рівний з рівним, вільний з вільним". Сьогодні ми хочемо нагадати про цей заклик хочемо нагадати, дивлячись на сьогоднішній день і на сучасний Європейський Союз Європейський Союз.

Фактором, який об'єднав новостворені державного союзу і зробила його таким міцним, була ідентифікація громадян зі своєю державою. держава. Була створена духовно-культурна спільнота, спільнота віри і цінностей. Вона вивільнила справжні творчі сили і викликала захоплення сусідів. Це звільнило, і перш за все дала нашим предкам безпеку.

Майже 400 років після Люблінської унії народи Європи протягом останнього століття приступили до створення нової цінності,
який потім розвинувся і став своєрідним спадкоємцем
Люблінська унія. Це Європейський Союздо якої належимо і ми, і яку також переслідують деякі з наших сусідів.

В ті часи спрацювала спільна держава спільнотного та союзницького мислення в нас. І хоча Союз вже не існує в правовому сенсі, ця думка все ще присутня і сприяє
зміцнювати нашу співпрацю на двосторонньому, регіональному та міжнародному рівнях європейські та союзницькі зв'язки в рамках Пакту НАТО, в рамках Північноатлантичного альянсу Північноатлантичний альянс. Ми розглядаємо це як прямий спадок великого Союзу Люблінська унія. І хотів би побажати Вам від імені Сейму Республіки Польща Польський Сейм запевнив, що так воно і залишиться.

Щиро дякуємо!

ВИГОЛОШЕНА ПРОМОВА на Вільнюській Голгофі, 6 липня 2019 року.

Шановний Міністри, депутати Сейму Республіки Польща та Сейму Республіки Білорусь,

Пані Посол,
Поважні учасники операції "Остра Брама", ветерани з Польщі, Литви, Білорусі та інших країн, високоповажні активісти антикомуністичної опозиції,
Владико, всечесні ієреї та духовенство, пані та панове!

2019 рік - час великих щорічнихc для поляків
і литовців. Події, які тут відбувалися, формували нас
і зміцнилися. Найстарішим ювілеєм, що має історичне значення, став
450-річчя Люблінської уніїза яким була створена Річ Посполита Республіка Обох Народів. Його завершення було відзначено численними урочистими заходами, зокрема в Люблін, де Союзу вшанували президенти та лідери країн-членів Європейського Союзу представники парламентів країн нашої частини Європи. Від Молдови до Естонії. Естонія.

Сьогодні ми зустрічаємо їх в іншому Союзі - Європейський Союз.

Наші народи мають за плечима, поряд з днями слави, вони також пережили багато трагічних подій, які зруйнували наші країни, їхні свобода і спадщина.

Однак знищити героїзм не вдалося і непохитність,
і сьогоднішній 75-та річниця операції з визволення Вільнюса за криптонімом "Остра Брама Ворота" є тому підтвердженням.

Тому я хотів би вклонитися всім учасники цього героїчний вчинок. Він накрив вас, пані та панове Ветерани безсмертна слава і назавжди увійшов в історію героїзм як символ жертовності польського солдата. Військовослужбовець, який воював проти російсько-терористичних військ, загинув на сході України. Радянські війська воювали на польській території до 1963 року. Ми також пам'ятаємо, що Литва воювали проти радянської влади до кінця 1950-х років, а також до 1963 року. Це була бійка наших народів, представників наших націй, за незалежність і за честь.

Сьогодні ми вільні і в безпеці. Тому ми намагаємося винести правильні уроки з минулого. Ми намагаємося забезпечити, щоб історія не повторюється. Сьогодні ми перебуваємо в спільному оборонному союзі з Литвою, найпотужнішому у світі - Північноатлантичному альянсі. оборонний союз, найпотужніший у світі - Північноатлантичний альянс.
Наше місце завжди в Європідо якої ми разом належимо відтоді, як від світанку нашої історії, від Хрещення Польщі та Хрещення Литви.

Нехай буде так. завжди разом у думках і діях. Вшануймо наших героїв боротьби за свободу. Нехай земля їм буде пухом вічного спокою, оточеного нашою шаною, вдячністю та молитвами.

Слава Героям!