Цього року ми відзначаємо 550 років парламентаризму Республіки. У 1468 році Сейм Королівства Польського був заснований у двопалатній формі: Сенат і Палата депутатів. Король Казимир Ягеллон, видатний представник Ягеллонів - великої центральноєвропейської династії, запросив депутатів, обраних на регіональних асамблеях, обговорити питання, що стосуються держави дня - нашої Республіки", - нагадав спікер Сейму Марек Кухцінський під час урочистостей з нагоди відзначення 550-річчя польського парламентаризму.
Маршал підкреслив, що саме так було створено польський парламентаризм, який складається з Короля, Сенату та Палати депутатів. І так тривало століттями, коли Сейм виражав інтереси держави і здійснював її суверенітет - ухвалював закони, приймав найважливіші рішення, в тому числі про війну і податки. Він став місцем компромісу між королем і політичним народом, що представляв народну волю, тобто жителями всіх земель.
Польська парламентська традиція формувалася на території, де переплелися багато етнічних груп і культур, релігій і конфесій, звичаїв і традицій. Він став натхненням для мешканців багатьох земель: польської, русинської - Білої, Чорної та Червоної Русі, литовської, курляндської, лівонської, молдавської та прусської.
Сеймик Львівського, Перемишльського та Саноцького воєводств засідав у містечку Сондова Вішня, що на схід від Перемишля.
З Перемишльщини походили важливі для нашої національної історії політики. В тому числі: Анджей Максиміліан Фредро - спікер Палати депутатів, видатний філософ, фундатор монастиря та костелу в Кальварії Пацлавській; Станіслав Ян Яблоновський - сенатор, Великий гетьман коронний і воєвода руський; Станіслав Сарновський - єпископ, Великий референт коронний. У Перемишлі працювали видатні гуманісти: Ян Гербурт - автор багатьох праць з дипломатії, які вважаються класичними в Європі, та Станіслав Оржеховський, який писав про поляків як про орлів, для яких свобода є синонімом польськості, основою політичної системи та фундаментальною цінністю.
Конференції, організовані з нагоди відзначення 550-річчя польського парламентаризму, презентують унікальність Сейму на його початку, який мав довготривалий вплив на національну ідентичність не лише поляків, але й інших мешканців нашої частини Європи. Марек Кухцінський підкреслив, що парламентаризм став основою політичної культури країн Центральної Європи та дозволив сформувати політичну суб'єктність, яка ґрунтується на свободі, що розуміється по-республіканськи, тобто участі у політичному житті.
Спікер нагадав, що у 1505 році був прийнятий політичний принцип "нічого про нас без нас". Наскільки міцним був цей фундамент, свідчать успіхи Речі Посполитої - унікального цивілізаційного простору в Європі. - Його доля визначила ідентичність як відродженої 100 років тому сучасної польської державності, так і сьогоднішньої Польщі, сказав Кухцінський.
Від імені історичної спільноти конференцію відкрив професор Люблінського університету імені Марії Кюрі-Склодовської Даріуш Купіш. Історик звернув увагу на те, що дослідження професора Вацлава Урщука вказує на 1468 рік як кульмінацію тривалого процесу формування парламентського представництва з повноваженнями приймати рішення від імені виборців. - Сейми вже скликалися за кілька десятиліть до 1468 року, але хоча шляхта брала участь у сеймах у великій кількості, вона не була представництвом електорату. Механізм обрання депутатів з'явився пізніше", - пояснив професор Купіш.
Професор Лодзького університету Збігнєв Рау розповів про значення політичної думки 17 століття для національної ідентичності поляків. За його словами, політика того періоду характеризувалася суб'єктивізмом і суверенітетом. - Це була політика, яку проводили громадяни Речі Посполитої, а не іноземні держави, і вона слугувала сенсу існування Речі Посполитої. У наступних поколіннях польська політика зводилася або до боротьби за незалежність, або до політики умиротворення, зазначив професор Рау.
Доктор Марек Трач-Тринецький з Лодзького університету розповів про участь Анджея Максиміліана Фредро у Першому сеймі 1652 року, підкресливши, що Фредро був одним з тих, хто протестував проти переривання сесій. - Він був найбільшою особистістю і найбільшим парламентським маршалком на Сеймі за часів правління Яна Казимира. Ще на посаді спікера доленосного Сейму 1652 року Фредро став відомим як парламентар безпрецедентного масштабу. Він зумів поєднати республіканські ідеї з певною незалежністю як по відношенню до двору, так і до радикальної опозиції, з бажанням підняти політичний статус сейму на вищий рівень.
Д-р Лучан Фац, який представляв Національний музей Перемишльського краю, у своєму виступі згадав про покладання квітів маршалом Кухцінським до меморіальної дошки Анджею Максиміліану Фредро в костелі Святого Антонія Падуанського в Перемишлі, яке передувало дебатам. - Стоячи біля могили Анджея Фредро, я відчув себе дуже реалізованим як історик. Маршальська гвардія Сейму Республіки, яка стоїть біля цієї епітафії - це прекрасний образ, який належить нашому співвітчизнику", - наголосив він.
Парламентську діяльність представників родини Гербурт представила Юстина Галушко з Ягеллонського університету. -"Формування політичних засад Речі Посполитої відбувалося за активної участі мешканців Перемишльської землі з роду Гербуртів, які за два століття існування роду прославилися своєю освіченістю, шляхетністю та відданістю католицькій вірі", - зазначив Галушко.
Політична думка Станіслава Оржеховського стала темою доповіді д-ра Яна Мусіяла з Державної школи Східної Європи в Перемишлі. - Він був одним з головних творців концепції вольності дворянства і руху на захист прав дворянства. Він писав про поляків як про орлів, для яких свобода є синонімом польськості, основою системи та фундаментальною цінністю", - сказав д-р Мусял.
Механізм функціонування передсеймових сеймиків у Сондовій Вишні у 17 столітті представив д-р Анджей Круль з перемишльського Товариства друзів науки. - Регламент роботи Віленського сеймику, який представляв сеймики Львівської, Перемишльської та Саноцької земель, був подібним до регламенту інших коронних сеймиків. Відсутність писаних правил, що регулюють його функціонування, свідчить про домінуючу роль практики та звичаїв", - підкреслив д-р Крул.
Говорячи про парламентське представництво Перемишльщини в саксонську добу, професор Вєслав Бондира з Університету Марії Кюрі-Склодовської зазначив, що хоча модель вдосконалення парламентського життя в той період не була реалізована, але з'явилися перші постулати щодо необхідності запровадження мажоритарної системи голосування. - Гасла свободи не були відкинуті, але, бачачи поступовий розпад польської держави, перемишльські депутати також виступали за більшу централізацію державної влади та реформу дебатів, пояснив він.
Останнім виступав професор Ягеллонського університету Адам Перлаковський, який у своєму виступі шукав відповідь на питання, чи був парламентаризм епохи Станіслава новою якістю чи творчим продовженням. Професор зазначив, що епоха Станіслава була часом конфедерацій, і коли ця форма парламенту обговорювалася, жоден з сеймів не був розірваний і завершився законодавчим успіхом. - Станіславівські часи є чудовим прикладом народження нового почуття громадянства. Дослідження показують, що з часів Чотирирічного Сейму, який запровадив низку реформ, у Польщі сформувалося усвідомлення того, що без участі Сейму неможливо провести ключові зміни в країні, оскільки сила нації - у мудрих, відповідальних депутатах, які керуються спільним благом", - зазначив професор Перлаковський.
Під час конференції директор Перемишльського музею землі Ян Ярош представив авторів видання "Місто доблесті. Перемишль в 100. rocznicę odzyskania niepodległości", реконструйований з 1918 року. Зірка Перемишля на знак вдячності за внесок у створення книги. Видання вийшло друком у видавництві "Сейм", а його співавторами є Марек Кухцінський та віце-спікер Сейму Ришард Терлецький.
Конференції передувала Свята Меса в архікатедральній базиліці Святого Іоанна Хрестителя та Успіння Пресвятої Богородиці. У свою чергу, наприкінці дня у Культурному центрі м. Перемишль відбувся концерт авторської пісні "Від Сарматії до легіонів".
У заході взяли участь парламентарі, представники органів місцевого самоврядування, історики та музейники. Серед гостей були присутні Генеральний консул Угорщини Адрієнн Керменді, Підкарпатський воєвода Єва Леньярт та Підкарпатський віце-маршалок Пьотр Пільх.
Фото: М. Олійник
