Про досвід роботи представників національних парламентів у перехідний період

23 жовтня 2017 року
11:03 ранку

У Перемишлі завершилася триденна конференція "Парламентські традиції Центрально-Східної Європи", у якій взяли участь, зокрема, Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський, представники парламентів Угорщини, Литви та України.

Під час першої недільної панелі "Corpus legum в часи змін. Досвід представників національних парламентів", - зазначив Голова Верховної Ради України Марек Кухчинський підкреслив, що в цій частині Європи було розроблено багато ідей та ініціатив, які передували тим припущенням, які зараз є основою об'єднаної Європи. Таким чином, ці ініціативи залишили незгладимий слід у правових системах наших держав. Він підкреслив, що з перспективи понад 800 років ми бачимо, що саме в нашому регіоні формувалося насіння Європейського Союзу. - Нагадаю важливу ідею Lex est Rex in Polonia et in Lithuania, знамениту угорську Золоту буллу короля Андрія ІІ 1920 року, яка через сім років стала пам'ятником Європі, англійську Хартію вольностей Іоанна Безземельного. Через сто років з'явився правовий кодекс під назвою "Наказ царя Душана", який мав надзвичайно важливе значення з точки зору правової кодифікації, оскільки був першим у світі зафіксованим юридичним збірником слов'янських звичаїв. Інший приклад - Варшавська конфедерація 1573 року, яка була чимось винятковим, оскільки цей акт гарантував релігійну толерантність. Тобто держава без ставок в інквізиційному середовищі. А ще є наша Конституція від 3 травня, обох народів. Перша в Європі, яка започаткувала конституції, які сьогодні написані фундаментом європейської, світової правової культури. І це ті приклади, які показують, що наша частина Європи є невіддільною від європейської цивілізації", - наголосив спікер Сейму.

Марек Кухчинський звернув увагу на принцип liberum veto. Широко розкритикований, особливо у 20 столітті, але за принципом якого сьогодні приймаються найважливіші рішення Європейського Союзу. Має бути одностайність. Спроби сміливих, далекоглядних політиків можна зробити і на прикладі Войцеха Богуміла Ястшембовського, натураліста, вченого, який у 1831 році розробив і опублікував "Договір про вічний союз між цивілізованими народами". Це був прообраз сучасного Європейського Союзу. Він запропонував прототип Європарламенту, тобто представництво всіх держав, Європейську Конституцію, про яку не так давно йшла серйозна дискусія, принципи співпраці, які сьогодні закріплені в Лісабонському договорі. - Це доводить, - сказав Марек Кухцінський, - що з одного боку на практиці - як польсько-литовська унія, з іншого боку в теорії - як Договір Ястшембовського про Європу націй - це приклади, які можуть впевнено обґрунтувати, що ми можемо шукати витоки ЄС в нашій частині Європи.

За словами спікера, значення парламентів зростає у міжнародних та внутрішніх дискусіях, але є потреба обговорити взаємовідносини між законодавчою та виконавчою гілками влади, тобто намагання підконтрольного нам уряду дещо послабити парламент. Деякі члени урядів розглядають Сейм як інструмент для голосування. Він зазначив, що з боку судової влади також спостерігається "віджим" та посягання на повноваження парламенту. Дискусія та суперечки навколо Конституційного суду є яскравим прикладом. А також зростаюче позаконституційне і позадоговірне значення європейських інституцій - парламенту чи комісії, які також намагаються зазіхнути на повноваження наших парламентів. - Сьогодні ми обговорюємо Національну суддівську раду. Дехто проголошує, що це частина судової влади, але це не так, це те, що виходить за рамки цього потрійного поділу влади, як у Монтеск'є. Це інституція, яка має відстоювати незалежність, незалежність судової влади і суддів, про що було домовлено на круглому столі і що потім було реалізовано в перших парламентах після 1989 року. Сьогодні видно, що її треба змінювати, бо світ пішов вперед", - сказав Кухцінський. Він також зазначив, що ще одним викликом є відносини національних меншин у країнах ЄС. Прикладом є Німеччина, де проживає чотири мільйони турків і кілька сотень тисяч поляків. - Фундаментальне питання полягає в тому, яка співпраця має бути здійснена, чи не повинні ці меншини мати парламентські права", - сказав він.

Він додав, що ще одним напрямком оновлення ЄС є також нагадування про цінності, на яких він був заснований. - Ми повинні нагадувати нашим колегам на Заході, що мова йде не тільки про економічні цінності, бо тоді ми забуваємо, хто така людина. Він додав, що важливо нагадати собі про основи Європи, на яких будували батьки-засновники ЄС, і наголосив, що ЄС не повинен закриватися від нових країн-членів. Серед потенційних нових країн, які можуть приєднатися до ЄС, він назвав балканські країни, Україну, Молдову та кавказькі держави. За словами спікера, Європа майбутнього - це спільнота солідарних і вільних народів, яка базується на системі християнських цінностей.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій Він зазначив, що парламент може сприяти діалогу між державами, є місцем, де вирішуються основні конфлікти, і ця роль нарешті визнається і цінується. - Кажуть, що поки працює парламент, в країні немає революції, тому що парламент може вирішувати найбільші проблеми, зазначив А.Парубій. Він визнав, що парламенти в нашій частині Європи не завжди можуть розраховувати на таку ж довіру виборців, як на Заході.

Участь у дискусії взяв Голова Комітету у справах ЄС Державних Зборів Угорщини Річард Хьорчикпосилаючись на виступ пана Кухцінського, наголосив, що Європа має поважати двотисячолітню традицію, яка базується на християнстві. - Дуже важливо зберегти християнську ідентичність, бо це питання збереження європейської ідентичності. Яку Європу ми хочемо - християнську чи ні? Угорщина та Польща хочуть захищати християнські цінності. Співпраця між нами та Чехією чи Словаччиною має бути про свідчення християнської віри. Ми хочемо мати християнську Європу", - заявив Горчік. На його думку, ЄС має дати зелене світло для вступу України до Євросоюзу. Він додав, що Україна має якнайшвидше стати членом ЄС.

Арвідас Некрошюс Він підкреслив, що Литва співпрацює з Польщею у багатьох форматах: у Польсько-Литовській Парламентській Асамблеї, у польсько-литовсько-українській тристоронній угоді, у Бухарестській дев'ятці. Зміна геополітичного середовища змушує нас шукати нові форми співпраці перед обличчям ворожої пропаганди, у забезпеченні кібербезпеки, у технічному співробітництві, у пошуку стійкості до внутрішніх і зовнішніх загроз. Східне партнерство є для нас пріоритетом. Ми хочемо наблизити Грузію, Україну та Молдову до ЄС, оскільки їх процвітання - це також гарантія нашого процвітання. Литва також бере участь у допомозі Україні, так званому "Плані Маршалла для України". Загрози, проти яких ми повинні об'єднатися - це будівництво атомної електростанції в Островці, Білорусь, будівництво "Північного потоку-2", який суперечить енергетичній безпеці та порушує ринкові принципи, і політика щодо Росії.

Едуард АдамčІк, представник Парламентської групи польсько-словацької співпраці, висловив думку, що в умовах кризи демократії парламенти Центральної та Східної Європи повинні пізнавати один одного та вести діалог.

Під час конференції були підписані наступні документи Меморандум щодо підтримки Міністрами інфраструктури Польщі та України будівництва маршруту Via Carpathia. Міністр Анджей Адамчик Він підкреслив, що метою є отримання підтримки в ЄС щодо включення маршруту Via Carpatia до основної мережі TEN-T. Він зазначив, що "Віа Карпатія" - це шлях для розвитку економіки Східної Європи, від Балтійського до Егейського моря.

- Ми зацікавлені у розвитку комунікації в Карпатському регіоні, а також хочемо побудувати нові прикордонні переходи. Інше питання - співпраця від Балтійського до Чорного моря. Співпраця в цьому регіоні має великий потенціал", - сказав Марек Кухцінський, підсумовуючи конференцію.