Право і справедливість хоче, щоб уряд долучився до співпраці з країнами центральноєвропейського регіону. - Метою цієї співпраці є посилення взаємодії цих країн для того, щоб краще використовувати це місце в європейській політиці або знайти рецепти вирішення проблем, пов'язаних, зокрема, з безробіттям, - сказав Марек Кухцінський. На його думку, зелене світло, яке інституції ЄС дали регіональним угодам, є гарним приводом для цих країн укласти міжнародну угоду. За словами Марека Кухцінського, це найкращий інструмент для втілення Карпатської стратегії в життя.
Завдяки цій стратегії країни Центральної Європи, такі як Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина чи Румунія, зможуть спільно реагувати на політичні кроки Брюсселя, діяти у сфері енергетичної безпеки чи інвестицій у комунікації. Йдеться про витрачання грошей ЄС на конкретні інвестиції. - Наші партнери лише чекають, коли Польща зробить крок у цьому питанні. Франція вибудовує альпійську стратегію, а наш уряд не робить нічого такого, чого не дозволяє йому робити Берлін", - пояснює Кшиштоф Щерський, депутат Європарламенту, колишній заступник голови МЗС. На його думку, причиною пасивності Німеччини у цьому питанні є її політична близькість та небажання виступати з самостійною ініціативою.
- Можливо, уряд Дональда Туска не хоче вибудовувати таку стратегію, можливо, йому просто байдуже? - запитує Пьотр Наїмський. Екс-заступник міністра економіки вчора зазначив, що така угода сприятиме інвестиціям у сферу зв'язку та енергетики. - Ми хочемо переконати наших партнерів співпрацювати і створювати проекти, які ми могли б реалізовувати через наші уряди. Така стратегія могла б підтримати цю діяльність. Завдяки їм наш регіон зміг відстояти свій суверенітет по відношенню до загальної політики ЄС, яка координується з Брюсселя", - підкреслив Наїмський.
Щерський нагадав, що Рада ЄС ухвалила документ, в якому висвітлюється макрорегіональна стратегія. - Він координує діяльність держави в контексті використання коштів ЄС. Один з них стосується Балтики, інший - Дунаю. Інші стосуються Адріатичного та Іонічного морів", - сказав Щерський. Сьогодні відбудуться дебати з цього питання в Європарламенті. - Нас дивує, що маючи на руках такі інструменти, польський уряд мовчить про стратегію для Центральної Європи. Це знижує наш авторитет в ЄС і в усьому регіоні. Тим часом, до цього закликають як органи місцевого самоврядування, так і науковці. Така стратегія слугувала б регіону та інтересам нашої країни", - наголошує євродепутат.
Початком формування концепції Карпатської стратегії стала "Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат", відома як Карпатська конвенція, оголошена в Києві у 2003 році. Її підписали Чехія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Угорщина, Україна та Чехія. У вересні 2011 року Польща також підписала спеціальний меморандум щодо Карпатської стратегії на конференції "Європа Карпат" у Криниці. Іншою ініціативою став Карпатський проект, який діяв з 2005 по 2008 рік. Її положення в основному стосувалися туризму, місцевої торгівлі, охорони природи, карпатських автомобільних та залізничних коридорів, а також малих енергетичних проектів. Карпатська стратегія стала б гарним доповненням до програми Східного партнерства, наприклад, у випадку Молдови та України, і надала б можливість наблизити ЄС до України та Сербії через проекти, пов'язані з охороною довкілля, туризмом та спрощенням пересування людей.
