Десятки гостей з-за кордону, експерти, представники органів місцевого самоврядування, а також міністри польського уряду - 22-га конференція "Європа Карпат", яка відбулася у Красічині на Підкарпатті в суботу та неділю, стала однією з найважливіших міжнародних політичних подій у цій частині континенту у 2019 році.

Серія зустрічей, ініційована та проведена Спікером Сейму Республіки Польща Мареком Кухцінським, цього разу була присвячена насамперед питанням інфраструктури та інвестицій. - Незважаючи на те, що з моменту змін 1989 року минуло майже 30 років, ще багато чого потрібно зробити з точки зору автомобільного чи залізничного сполучення. Недостатньою є також кількість прикордонних переходів між карпатськими країнами", - зазначив спікер Сейму у своєму виступі на конференції. Марек Кухцінський також повідомив присутнім гостям, зокрема, з Угорщини, Словаччини, України та Румунії, що інфраструктура Північ-Південь у її широкому розумінні все ще "в десятки разів менш розвинена, ніж аналогічна на захід від Одера". - Звично говорити "я їду в Альпи", а не в Німеччину, Австрію чи Швейцарію. Я хотів би, щоб ми, поглиблюючи співпрацю та інтеграцію між країнами нашого регіону, могли в майбутньому так само говорити про Карпати", - звернувся до присутніх маршал Кухцінський.

Одним з обговорюваних питань стало створення Карпатського коледжу - форуму для співпраці між університетами. - В її рамках можна було б не лише співпрацювати в науковій сфері, але й обмінюватися досвідом та навчати молодь. Це елемент мережі - цілої системи, яка доповнює політичну та економічну співпрацю, і водночас місце для формування молодих лідерів", - зазначив Марек Кухцінський. Спікер Сейму також згадав про дискусію щодо майбутньої семирічної бюджетної перспективи ЄС та зазначив, що питання "Карпатської Європи" має бути внесено до порядку денного Європейського Союзу. - Я спробую найближчим часом, за підтримки прем'єр-міністрів та парламентів Карпатських країн, швидко підготувати виставку на тему "Карпатська Європа" та організувати кілька конференцій у Брюсселі", - заявив маршал Кухцінський.

Серед гостей другого дня конференції були Міністр інвестицій та розвитку Єжи Квєцінський, Міністр інфраструктури Анджей Адамчик, Державний секретар Канцелярії Прем'єр-міністра Пьотр Наїмський, Маршалок Підкарпатського воєводства Владислав Ортиль, а також гості з-за кордону, зокрема, Голова Комітету у справах ЄС Державних Зборів Угорщини Річард Герчік.

- Ми хочемо, щоб Карпати були включені в макрорегіональну стратегію. Це найбільш просунутий елемент регіональної політики Європейського Союзу", - оцінив Міністр Квєцінський, який водночас підкреслив, що йдеться про дії на основі платформи ЄС, за прикладом подібних вже існуючих. Він нагадав, що Польща просуває ідею Карпатської стратегії з 2011 року. - Нам потрібна співпраця через усі Карпати. Ідея полягає в тому, що Карпати мають об'єднати нас, як це було кілька століть тому. З цією метою ми вживаємо офіційних спільних заходів на рівні ЄС. Ми до цього готові", - наголосив Єжи Квєцінський.

Під час панельної дискусії з питань історії та туризму було підкреслено, що Карпати - це місце, де люди особливо цінують свою прихильність до традицій предків, що знайшло відображення в культурі регіону та має стати основою спільних туристичних ініціатив. - Важливо базувати туризм в Карпатському регіоні на історії, на культурній спадщині, на цьому багатстві, яке вже є в Карпатах і яке вже відбувається. Ми не повинні забувати про комунікаційну інфраструктуру, яка є важливою і життєво необхідною для розвитку району", - сказав Владислав Ортиль.

Заключна панельна дискусія під назвою "Інфраструктура Центральної Європи" була присвячена питанням енергетики та комунікацій. У ході дискусії було підкреслено, що інвестиції в дорожнє господарство мають вирішальне значення для регіонального розвитку та поглиблення співпраці між країнами Центральної та Східної Європи. Як приклад, було наведено маршрут Via Carpatia, який покликаний з'єднати північ Європи з півднем, Таллінн з Салоніками, водночас включивши менш розвинені регіони в основний потік міжнародного обміну. Міністр Адамчик, говорячи про Via Carpatia, зазначив, що це дорога, на яку чекають Білорусь, Україна та балканські держави. - Ми можемо чітко заявити: Європа переконана, що Via Carpatia - це дорога, якої потребують країни Центральної та Східної Європи, особливо ті, що розташовані на східному кордоні Європейського Союзу. Це дорога, яка буде генератором розвитку", - зазначив Міністр інфраструктури. - Ця ініціатива 12 країн регіону вже починає сприйматися як можливість спілкування, вироблення позицій, політичної тактики на майданчику ЄС. Карпати є ядром цієї співпраці, без них вона неможлива, - сказав у свою чергу Пьотр Наїмський.

Конференція, що відбулася на вихідних, стала вже 22-м заходом із серії "Карпатська Європа". Захід проводиться вже 12 років поспіль. Раніше конференції проходили, зокрема, у Криниці-Здруй, Перемишлі, а також в Угорщині та Україні.

У перший день конференції Підкарпатський воєвода Єва Леньярт нагадала, що ідея зустрічей бере свій початок у 2007 році, коли за ініціативи тодішнього депутата Марека Кухцінського відбулася перша зустріч парламентарів країн Карпатського регіону. - Цей захід став форумом для обміну думками, джерелом ініціатив, а також полем для зміцнення співпраці між нами, нашими сусідами, для яких спільні гори - Карпати - впродовж століть були не лише джерелом спільного історичного та культурного досвіду, але й природною детермінантою економічного розвитку, - оцінила Ева Леньярт.
У перший день заходу спікери обговорили історію країн Карпатського регіону, а відкрила дискусію панель "Спільні герої свободи", модератором якої виступив директор Інституту польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака, професор Мацей Шимановський, радник спікера Сейму РП. - Ми займаємося історією не для того, щоб знати, що було, а для того, щоб знати, що буде. Не знаючи, що відбулося - це стосується людей, явищ - нам дуже важко прогнозувати, що буде", - сказав професор Шимановський. На його думку, спільна історія народів цієї частини Європи має поширюватися на багатьох рівнях. - Треба звертати увагу на те, у що ми інвестуємо, дивитися на кооперацію і підтримувати співпрацю із західними та американськими науковими колами. Ми повинні передати їм своє бачення світу, з яким можна погоджуватися або не погоджуватися, але яке, як мінімум, треба брати до уваги і враховувати", - стверджував він.

У цьому контексті угорський історик Ласло Е. Варга нагадав про участь його співвітчизників у польських легіонах Юзефа Пілсудського. З іншого боку, Мартін Фронц, колишній міністр освіти та колишній член Словацької національної ради, зазначив, що герої, які боролися проти комуністичного режиму, сьогодні здебільшого є невідомими. - Ми повинні пам'ятати наших спільних героїв свободи", - закликав словацький політик. Дискусію завершив народний депутат Анджей Шлахта, який відзначив поляків як націю, чиї прагнення до свободи вплинули на долю всієї Центрально-Східної Європи. - Я хотів би звернутися до колективного героя. 10 мільйонів поляків, які у 1980 році об'єдналися з однією метою: змінити Польщу, борючись за вільну, демократичну батьківщину", - сказав він.

Друга панель під назвою "Шляхами мудрих - про майбутнє Центральної Європи" була присвячена дискусії серед наукової спільноти щодо університетсько-освітньої співпраці, яка здійснюється через академічні центри країн Карпатського регіону. Практичний вимір цієї співпраці було обговорено на прикладі створення Collegium Carpaticum - угоди університетів Карпатського регіону: Чехія, Словаччина, Угорщина та Польща, а також Україна та Румунія. Модератором цієї частини дискусії виступив Ян Маліцький, директор Інституту Східної Європи Варшавського університету, радник Спікера Сейму РП, а також доповідачі: Рената Томашкова, проректор Остравського університету; Петер Каша, координатор програм Collegium Carpathicum Пряшівського університету; Шандор Гіже - директор Інституту історії Будапештського католицького університету та Славомір Солецький, проректор Державного колегіуму Східної Європи в Перемишлі.

Наприкінці першого дня конференції керівник офісу Програми Польща-Білорусь-Україна в Жешуві Аліція Восік-Маєвська представила припущення проекту, який є найбільшою за бюджетом транскордонною програмою на сухопутних кордонах ЄС. У поточній фінансовій перспективі на гранти в рамках цієї програми буде виділено понад 170 млн. євро. Вони забезпечать фінансування проектів, що стосуються захисту та популяризації транскордонної культурної та природної спадщини, підвищення доступності регіонів, покращення інфраструктури та послуг з перетину кордону, а також розвитку охорони здоров'я та соціальних послуг. Програмою можуть скористатися мешканці чотирьох польських воєводств: Підкарпатського, Люблінського, Підляського та східної частини Мазовецького воєводств, а також чотирьох областей Білорусі та шести областей України.

Текстовий СНД

Фото: Марта Мархлевська