З нагоди сторіччя від дня народження архієпископа Ігнація Токарчука відбулася конференція, присвячена цьому великому духовному діячеві.

Архієпископ Токарчук зараховується до найбільших ієрархів Церкви, порівняно з Каролем Войтилою чи Стефаном Вишинським. Проповіді перемишльського єпископа відображали настрої та події того часу. Він був священиком, який не сприймав комуністичну ідеологію, для нього комунізм і компроміс були взаємовиключними поняттями. Доля опозиції була настільки близькою, що він ризикував власним життям.

У день вступу він наголосив, що незважаючи на 25 років ненормальних часів,
25 років різних форм нападок на релігію, на Бога, на істини віри, це
народ тримається, незважаючи ні на що (...). Він говорив про те, що сьогодні священик самотній, його паплюжать, в нього іноді плюють, оббріхують, він не може себе захистити.

Токарчука звинуватили в підбурюванні громадськості проти влади, що було рівнозначно засудженню соціалістичного ладу. Він не підбурював. Він голосно говорив про право людини на гідне життя, на хліб, на боротьбу за своє, за правду....

На Підкарпатті ініціював акцію "Село - місту, місто - селу". Його метою була, насамперед, допомога сім'ям інтернованих; збір продуктів харчування, одягу...

Ігнацій Токарчук дозволив організувати Дні християнської культури, під час яких протягом чотирьох років митці з незалежних кіл представляли різноманітні форми, що межують на межі сакрального і профанного. Одним із співорганізаторів Днів християнської культури був нинішній спікер Сейму Польщі Марек Кухцінський, який взяв патронат над сьогоднішнім заходом.

У своєму виступі Кухцінський нагадав, що Сейм Республіки Польща одноголосно прийняв постанову про встановлення 2018 року Роком Архієпископа Ігнація Токарчука (оригінал постанови він передав директору Перемишльського музею землі Яну Ярошу).

Спікер розповів про його героїчну позицію, про те, як він був маяком для багатьох у важкі 1980-ті роки. Своєю позицією він довів, що протистояти тиранії можна і навіть потрібно. Як він підкреслив, Токарчук підняв питання важливості спільноти, якою є сім'я, а також сім'я сімей - нація. - Поляк, і водночас кресов'янин - у найкращому розумінні: гордість за приналежність до польської культури та нації, з одночасним ставленням повної толерантності та відкритості до інших націй та релігій. Ідеології 20-го і 21-го століть все ще закликають нас до свідчення: віри в Бога, поваги до людини, мужності і вірності справі наших предків. Так само, як це робив архієпископ Ігнацій Токарчук", - сказав спікер Сейму.

Конференція відбулася у Національному музеї Перемишльського краю у Перемишлі. Організатором конференції виступив Культурний центр
у Перемишлі, у співпраці з Національним музеєм Перемишльського воєводства та Жешувським відділенням Інституту національної пам'яті.

Конференція зібрала групу відомих істориків та інтелектуалів. Модератором заходу був преподобний професор Юзеф Волчанський. Він наголосив, що у вшануванні пам'яті архієпископа Токарчука не варто боятися пафосу, адже саме його особі, не до кінця зрозумілій чи несправедливо висвітленій сьогодні, слід віддати належну шану.

Кожен доповідач представив окремий аспект життя архієпископа Токарчука. Професор Ян Жарин розповів про його завдання в роботі Генеральної Ради Польської Єпископської Конференції, де непохитна позиція Токарчука проти комуністичної влади та політики Святого Престолу щодо неї дозволила кардиналам Стефану Вишинському та Каролю Войтилі зберегти суверенітет Польської Католицької Церкви.

Професор Богдан Цівінський, даючи зрозуміти, що виступає не як історик, а як свідок, один з опозиціонерів, який мав щастя зустрічатися з архієпископом Токарчуком, дав свідчення про свої багаторічні контакти з ним
з Токарчуком. Водночас він показав, наскільки важливими для формування світогляду опозиціонерів (також членів КОР), ще молодих людей, були моральні настанови з соціальних питань, а також доброзичливість і матеріальна підтримка, надана багатьом з них архієпископом Токарчуком.

Преподобний професор Домінік Замятала у доповіді на тему "Коло тіней навколо Перемишльського єпископа-ординарія" описав механізми, за допомогою яких апарат безпеки розробляв і репресував цього "небезпечного ворога Польської Народної Республіки". Однак жодні форми репресій не виявилися ефективними. Архієпископа підтримувало суспільство, тому тогочасна влада, незважаючи на застосування різних форм репресій, спроби очорнення, звинувачення, залишалася безпорадною.

Конференція завершилася лекцією преподобного професора В. Вольчанського на тему "Щоденники" архієпископа Токарчука. Преподобний професор Вовчанський підкреслив пронизливу простоту їх написання та назвав основні течії, що містяться в них, показуючи духовний силует та багатство раніше невідомих роздумів і змістів, зібраних у 120 томах - записниках, які архієпископ писав з 1975 року.