Справжні цінності універсальні, вони не старіють, не піддаються миттєвим віянням. Країни, нації, спільноти повинні керуватися постійними цінностями. Одна з них - ідентичність. На ній Польща будувала свою незалежність протягом століть. Завдяки ідентичності ми можемо бути різними у різноманітті.
П'ять років тому, з нагоди 60-ї річниці Угорської революції 1956 року, я мав честь виступити з промовою в Національних зборах Угорщини в Будапешті. Я б не згадував про це сьогодні, якби не кулуарні розмови, які я мав після цього. Ще п'ять років тому ми говорили про те, що наша співпраця і сьогодні може бути гарним прикладом для інших країн Європейського Союзу.
Польща та Угорщина століттями вміли розмовляти одна з одною, поважати відмінності одна одної, іноді грати на одному піаніно, іноді на кількох різних. Ми розуміємо, що потрібно обговорювати спільні інтереси і переслідувати спільні цілі, але водночас ми з повагою ставимося до того, що іноді наші шляхи розходяться, у нас різні погляди на багато питань і ми не змушуємо один одного приймати однакові рішення.
Цьому нас навчила наша спільна історія: ми бачили, які економічні моделі, законодавчі рішення є вигідними для країни в довгостроковій перспективі. Іноді те, що сьогодні здається маршем проти вітру, через певний час виявляється найкращим маршрутом для інших. Однак ми маємо право і навіть обов'язок перед власними громадянами йти за вибором нашої совісті, сформованим загальнолюдськими цінностями та індивідуальним досвідом.
За останні роки Польща та Угорщина стали справжніми партнерами, які творять не лише власну політику, але й впливають на події в усій Європі. Спільний голос Польщі та Угорщини, як і всієї Вишеградської групи, почав звучати все гучніше і гучніше, що дозволяє нам легше переконувати Європейський Союз у наших цінностях і баченні.
Саме тому я беру на себе сміливість нагадати про цей виступ сьогодні, бо мені здається, що він все ще актуальний, незважаючи на час, що минув. А також через слова, які я почув п'ять років тому в Угорщині: "Згадайте, будь ласка, свої слова через кілька років. Спробуємо розібратися, чи не втратили вони своєї актуальності. Бо тільки тоді вони будуть правдивими".
Шановний пане Голово Державних Зборів Угорщини,
Шановний пане Президенте Федеральної Ради Німеччини,
Шановні депутати,
Ваші Високопреосвященства, Високопреосвященства,
Шановні пані та панове
Для мене велика честь і привілей виступати в угорському парламенті в цей історично особливий день - 60-ту річницю угорського національного повстання - від імені близько 60 мільйонів моїх співвітчизників, які проживають у Польщі та за її межами.
Дякую за запрошення та можливість виступити як представник Сейму Республіки Польща та польського народу.
Усвідомлюю унікальне значення цього моменту. Угорщина, як і Польща, є однією з батьківщин сучасної демократії в Європі та парламентаризму. Наочним підтвердженням цього є будівля угорського парламенту, будівля, яка захоплює не лише своєю красою, але й міцним історичним корінням в традиціях та історії угорців. З цієї причини вона вже понад століття є символом зв'язку між величчю Угорщини та інститутом парламенту.
Наші батьківщини пережили найбільший розквіт саме за часів парламентаризму. Саме на польському та угорському сеймах формувалися патріотичні настрої, розуміння сенсу існування держави, правова культура та відповідальність за державу.
Коли в Європі - і західній, і східній - утверджувався абсолютизм, наші предки практикували демократію в Угорщині та Польщі. Ця демократія супроводжувалася безпрецедентним економічним розвитком. Ми пишаємося своїм минулим, воно є основою історичної політики сьогоднішніх Польщі та Угорщини.
І Королівство Польща, і Королівство Угорщина вже в Середньовіччі створили унікальну державну модель, засновану на співпраці всіх станів і толерантності до різних релігій. Наші предки вміли відповідати на виклики часу.
Унікальною особливістю угорської та польської доль є їх взаємне переплетення та історичне зближення. Причини цього явища я б вбачав у культивуванні подібних цінностей, що походять від християнства, та у ставленні до власної держави, що базується на обов'язку служіння Батьківщині.
Для нас рівність, свобода і братерство - це не просто політичні гасла, а необхідні та універсальні риси політичного життя. Саме тому поляки та угорці у 19 столітті стали борцями за нашу і вашу свободу. Таке ж гасло вони написали на своїх прапорах у 1956 році, виступаючи проти "імперії зла", якою був Радянський Союз, та проти комунізму, який став запереченням європейських цінностей і ніс загрозу народам Центральної Європи.
Польсько-угорську солідарність 1956 року неможливо зрозуміти без минулого. Я звернуся до трьох символів.
Спочатку - в один і той же історичний час - наприкінці 10 століття поляки та угорці не лише прийняли християнство латинського обряду, але й побудували тут, у Центральній Європі, свої держави, надавши їй найважливіші політичні та культурні характеристики. Основні центри політичної та релігійної культури в цій частині Європи мають польське або угорське походження.
Другий - з шести королівських гербів, що висять в головних залах угорського парламенту (в тому числі і в цьому залі), п'ять вказують на спільних монархів і династичні зв'язки. Сьогодні ми б сказали, що Польща та Угорщина протягом більшої частини своєї історії формували політичний та військовий союз. Підтвердженням цього стали битви під Варною та Мохачем, взаємодопомога у національних повстаннях 19 століття та під час обох світових воєн.
Третє - у важливих, а найчастіше складних ситуаціях поляки та угорці зверталися до Божого Провидіння і покладалися на нього. З 1823 року звучить гімн Угорщини: "Боже, бережи угорців і даруй їм свою милість!". Декількома роками раніше, у 1816 році, ці слова увійшли до польської народної пісні: "Боже! Ти стільки століть оточував Польщу блиском могутності і слави". На кілька століть Польща та Угорщина стали оплотом християнства та захистом для Європи.
Польща і польський народ завжди будуть вдячні угорцям за допомогу, яку поляки, у тому числі польські громадяни єврейського походження, отримали в Угорщині під час Другої світової війни. Емоційний зв'язок між нашими народами пережив важкі часи Другої світової війни.
Якими б не були наші відмінності, наша доля після Другої світової війни була ідентичною. Ми були за "залізною завісою". У 1956 році поляки та угорці знову простягнули руки до незалежності і у взаємній солідарності стали на боротьбу за державу, цінності та демократію. Беззаперечними державними діячами того часу, "королями без корони", були предстоятелі Польщі Стефан Вишинський та Угорщини Йожеф Міндсенті. Саме вони наголошували на тому, що не буває незалежності та демократії без цінностей, а співпраця з окупаційними силами не відповідає сенсу існування Польщі та Угорщини і має своє глибоке історичне обґрунтування. Вони надали нашому спротиву майже місіонерського виміру.
Ми вдячні угорській пам'яті про солідарність поляків у 1956 році. Вона проявлялася у вигляді гуманітарних вантажів та поставок крові для воюючих повстанців, про що так гарно нагадує меморіальна дошка, відкрита кілька днів тому на площі Юзефа Бема в Будапешті.
Я поляк, тому я європеєць. Ви європеєць, тому що ви - угорець. Цей порядок, цей причинно-наслідковий зв'язок буде діяти і надалі, бо Європу населяють нації, а не європейський народ з однорідними етнічними та культурними характеристиками.
І поляки, і угорці також мають центральноєвропейську ідентичність. Ця ідентичність не залежить ні від кордонів регіону, ні від пошуку його центру чи найважливіших пам'яток. Найважливішим є усвідомлення себе мешканцем Центральної Європи та ідентифікація себе з її історією.
Гасло Європейського Союзу "об'єднані в різноманітності" добре розуміють в Центральній Європі. Саме розмаїття є силою нашого регіону, саме воно століттями визначало культуру, суспільне життя та економіку. Різноманітність також додала сили Польщі та Угорщині. У Центральній Європі було відкинуто принцип "розділяй і володарюй", на зміну якому прийшло інше гасло - "нічого про нас без нас".
Ми послідовно відкидаємо політику уніфікації європейських народів. Це нагадує практику минулих часів. Польсько-угорська історія доводить, що можна дружити, зберігаючи свої відмінності, живучи в суверенних і сильних державах, сповідуючи власний варіант демократії.
Втративши власні держави в минулому, після двох світових воєн та після холодної війни в Польщі та Угорщині, ми знаємо ціну свободи. Ми також знаємо, що відсутність реформ або реформи, проведені занадто пізно, неминуче призводять до провалу і катастрофи. Саме тому ми виступаємо за якнайшвидше оновлення Європейського Союзу, добре пам'ятаючи крах польсько-литовського та угорсько-австрійського союзів.
Шановні панове,
Шановні угорські друзі,
Привіт! - Саме так вітали один одного наші предки в Польщі та Угорщині протягом століть.
Віддати честь! - Я також вітаю присутніх у цьому залі угорських студентів, які вийшли на вулиці у жовтні 1956 року на знак солідарності з Польщею, а потім схопилися за зброю.
"Боже, бережи угорців і даруй їм свою ласку".
Isten, áld meg a Magyart! (вимова: Iszten ald meg o Mogyart!)
