Сила дипломатії в її багаторівневості. Зрештою, міжнародний макромасштаб має і дуже локальний вимір, як контакти між двома муніципалітетами, а Європа Карпат - це проект багатьох урядів, який можна побачити через вікно в бещадському селі.
Іноді нам здається, що дипломатія - це якийсь далекий світ елітних переговорів на вершинах влади. При цьому ми не повинні забувати, що ця дипломатія повинна відчуватися в нашому селі, містечку, муніципалітеті. Вона має сенс лише тоді, коли стосується реальних людей, і тільки так вона повинна проводитися. Предметом цієї дипломатії є людина, і результатом усіх цих зустрічей мають бути рішення, які мають вимірюваний, відчутний ефект для кожного. Підбиваючи підсумки 2019 року, саме дипломатія видається темою, яка, з одного боку, викликає великі емоції, а з іншого - дискусія про неї стає відірваною від того, куди вона має вести і хто, в кінцевому підсумку, має бути її бенефіціаром.
Марек Кухцінський протягом багатьох років є палким прихильником розвитку парламентської дипломатії. Результатом цього стали десятки зустрічей з представниками законодавчих органів інших країн як спікера Сейму чи депутата польського парламенту, або ж цілком приватно як активного громадянина Перемишля, Підкарпаття, Польщі та Європи. Бо важко сприймати дипломатію, віддаючи тотальну ініціативу урядам і бюрократії. Це надзвичайно важлива, але лише частина діяльності.
- Для повного успіху важливо, щоб демократично обрані представники до Парламенту або місцевих органів влади також були залучені до конкретних проектів. Крім того, співпраця та зустрічі парламентів Центральної та Східної Європи доповнюють або йдуть в ногу з тим, що відбувається в "старому" ЄС або в Середземноморській Європі протягом багатьох років. Парламентська співпраця підтримує політику урядів і президентів цих країн, шукає рішення важливих викликів: міграційних проблем, проблем безпеки", - пояснює Марек Кухцінський. - Дипломатична діяльність виходить за рамки суто парламентської співпраці. Це також виражається у співпраці карпатських держав. Елементом її розвитку є конференція "Європа Карпат", яка циклічно проходить у багатьох місцях Польщі", - додав Кухцінський.
Що це означає на практиці для пересічного громадянина, який мешкає у майже повністю знелюднілих Бжеґі Ґурне чи Леську, які хочуть будувати свою економічну ідентичність, в тому числі на сучасному туризмі, як "ворота до Бещад" чи значно більшого Перемишля? Хорошим прикладом є саме ідея Карпатської Європи. Це міжнародний проект з дуже сильним місцевим корінням.
Перший приклад: з 2016 року завдяки ініціативі Марека Кухцінського курсує регулярний потяг між Перемишлем та Львовом і Києвом. За даними PKP Intercity, міжнародним залізничним маршрутом, що з'єднує Польщу та Україну, про який йшлося під час конференцій "Європа Карпат", вже скористалися понад мільйон пасажирів. Те ж саме стосується і маршруту Via Carpatia. Передбачається, що швидкісна магістраль пролягатиме через Карпати. Наразі протяжність Віа Карпатія становить понад 7700 км і пролягає через регіони, де проживає понад 110 млн. осіб. На польській території Via Carpatia має протяжність майже 700 км, а ключовою артерією, що становить вісь коридору, є швидкісна автомагістраль S-19, яка проходить вздовж східного кордону нашої країни. Дорога на півночі через швидкісну автомагістраль S-16 з'єднується з іншим ключовим проектом, що з'єднує Литву з Польщею, дорогою S-61, відомою як Via Baltica. У міжнародному масштабі - це започаткування відносин Північ-Південь в Європі через Карпати. У національному масштабі ми маємо програму, реалізація якої включена до Державної програми будівництва автомобільних доріг на 2014-2023 роки (з перспективою до 2025 року). На місцевому рівні це робочі місця для компаній, які будують маршрут S19 та створюють інфраструктуру, щоб з'їхати з головної дороги та розвивати туризм або місцевий бізнес. Це реальні робочі місця. Це якраз і є прикладом міжнародної дипломатії на європейському рівні, яка має здійснюватися в рамках, наприклад, Вишеградської групи чи Тримор'я. Урядова дипломатія, парламентська дипломатія. Однак саме місцева дипломатія може дати додатковий імпульс, який на базі цієї інфраструктури з'єднає міста і села різних карпатських країн. Це дозволить здійснювати економічний, туристичний, науковий, освітній та культурний обмін. Великий проект може втілитися в життя лише тоді, коли звичайна людина зможе доїхати до вже згаданих Бжеґі Ґурне, вести свої справи в Леську, зустріти в Перемишлі гостя з Падеборна чи Еґера (міст-партнерів).
Очевидно, що його відчуття безпеки зміцнюватиме співпраця, яка реалізується через участь польських делегацій у засіданнях НАТО, Ради Європи, ОБСЄ, Вишеградської групи та Карпатської Європи. Завдяки таким урядовим програмам, як 500+, більше туристів зможуть відвідати Підкарпатський регіон, але ця дипломатія, що здійснюється на багатьох рівнях, також дозволить нам наблизити жителя Кросно до жителя Відня, наприклад, за допомогою проекту Digital Tri-More, що розвивається, який полягає у використанні переваг розвитку автомобільної та залізничної інфраструктури в межах країн Тримор'я для розвитку спільної телекомунікаційної інфраструктури.
Однак всі ці ініціативи не відбуваються самі по собі, за інерцією, якимись автоматизованими механізмами. За ними стоять конкретні люди. На посаді спікера Сейму Марек Кухцінський провів кілька сотень зустрічей з главами держав, керівниками парламентів, міністрами, послами. Лише у Сеймі таких зустрічей відбулося 114. Однак, щоб зберегти послідовність переговорів на найвищому рівні з користю для Польщі та її регіонів, цю дипломатію потрібно здійснювати на мікрорівні, у селах, містечках, селищах. Розмова з главою держави може відкрити двері для уможливлення транскордонних зустрічей між сільськими головами, мерами, міськими головами та воєводами. Реальність дипломатії така, що одного листа недостатньо. Часто саме спікер чи народний депутат має об'єднати цих людей, дати їм свою підтримку у вигляді контактів, але також і буденний кабінет, де вони можуть сісти і напрацювати рішення, які будуть корисними для людей, яких вони представляють. Це те, що потім створює макромасштаб.
- Свою роль у політиці я завжди бачив у роботі з людьми, на місцях, у їхньому природному середовищі, з селянином у селі, лісівником на гірській стежці чи главою держави у своєму палаці. Неможливо вести дипломатію лише з позиції Варшави, бо це не на комунальній дорозі в Карпатах, де перетинаються реальні інтереси громадян. Варшава пропонує можливість відкрити двері в Будапешті, але люди з Тарновця та Егершалоку повинні пройти через ці двері, а іноді ці двері доводиться відкривати для них особисто", - пояснює Марек Кухцінський.
мо
