У філії Дендропарку в Цисові на Підкарпатті 3 липня відбулася конференція Перемишльського культурного товариства на тему: "Культурне товариство Польщі. Події та люди ХІХ-ХХ століть - Перемишль, Перемиська земля і Підкарпаття в Карпатській Європі.
- Ми орієнтуємося не тільки на землю Підкарпаття, але й на всю Центральну Європу, Європу Карпат. Таким чином ми долучаємося до пошуку атрибутів, символів регіону, показуючи, що Центральна Європа має власну ідентичність", - сказав голова Комітету закордонних справ Марек Кухцінський, який є також президентом відновленого Товариства, що діяло у 1980-х роках і видає, серед іншого, "Культурний стяг", "Spojrzenia Przemyskie", а також організовує виставки чи зустрічі інтелектуалів з усього світу.
Конференція в Цисові стала другою зустріччю в цій серії, попередня відбулася під час конференції "Європа Карпат" у травні ц.р. Головною темою зустрічі стала культурна та природна спадщина на прикладі творчості Яна Гвальберта Павліковського та Єжи Пьорецького, яку представив директор Дендропарку Нарцис Пьорецький та Президент Товариства друзів науки Вальдемар Віглуша також зображення Карпатських гір у творах видатних особистостей, зокрема Станіслава Вінценза, Казимира Вєжинського та святого Івана Павла ІІ, які представив проф. Кшиштоф Дибчак, лекцію якого ми подаємо повністю:
Спадщина - це те, що ми отримуємо від попередніх поколінь і чим озброюємо тих, хто прийде після нас. На Землі більше не залишилося місць, які були б незмінними, не перетвореними або не зруйнованими людською діяльністю.
Нам немає чим похвалитися, і навіть сорому не вистачає, коли ми дивимося на той стан природи, який ми передаємо молодим жителям Землі. У сумному ландшафті егоїзму, жадібності, невігластва, підпорядкування загального блага власним інтересам, ми, однак, зустрічаємо непересічні особистості - дороговкази. Ці люди своєю мужністю, талантом і працьовитістю намагалися в минулому і зараз намагаються зберегти, захистити або принаймні описати шматочок природи, який вони любили", - сказав директор Болестрашицького дендропарку під час недільної конференції Перемишльського культурного товариства у його філії в Цисові на Підкарпатті. Нарцис Пьорецький представив профілі ботаніків ХІХ століття зі Львова та Перемишльщини, зокрема Яна Гвальберта Олександра Павліковського, який у 1934 році спричинився до прийняття парламентського закону про охорону природи, який залишався чинним до 1949 року, де зазначалося, що "охороні підлягають: земля, її форма та утворення, печери, стоячі та проточні води, водоспади, береги цих вод, тварини, рослини, мінерали та скам'янілості".
Міністр освіти був спеціальним гостем конференції ACI Пшемислав Чарнек та віце-президент Національного фонду охорони навколишнього природного середовища Славомір Мазурек.
Славомір Мазурек Він представив завдання, які підтримує NFOŚ: сталий розвиток, адаптація до зміни клімату, енергетичний перехід, перехід на відновлювані джерела енергії, екомобільність, низьковуглецева замкнута економіка, раціональне використання водних ресурсів. - Те, що донедавна було лише ідеєю чи баченням у сфері екології, на наших очах стає постійним викликом, а дедалі частіше - повсякденною практикою", - наголосив заступник президента Національного фонду охорони навколишнього природного середовища. Мазурек зазначив, що велика кліматична реформа, яку називають "зеленою революцією", на практиці охоплює майже всі сектори. Наслідки війни, як і цієї революції, вже відчуває кожна родина, і польська держава з її структурами повинна і добре до цього підготуватися.
Пшемислав Чарнек сказав, що в час антихристиянської культурної і соціальної революції донесення до дітей і молоді істинного бачення людини, її ролі в суспільстві, її природи, в тому числі інформації про її сексуальність в контексті любові між людьми, видається необхідним для збереження і передачі наступному поколінню спадщини і основ латинської, християнської цивілізації, зазначив він.
Він також пояснив необхідність відновлення викладання новітньої історії в контексті сьогодення в рамках предмету "Історія і сучасність".
- Молоді покоління поляків не знайомі з новітньою історією та історичними процесами, які мають безпосередній вплив на сучасну дійсність. Саме тому вони так піддаються шкідливим для них маніпуляціям. Ми кладемо цьому край. Ми вводимо новий предмет у першому та другому класах середньої школи для всіх", - сказав він.
- Якщо ми говоримо про загальне благо суспільства, то воно не може бути відокремлене від конкретної культурної спадщини. Однак, слово "спадщина" описує як те, що є сьогодні, так і те, що походить з історії. Так, ми успадковуємо певні способи культивування спільного блага - це те, що робить нас поляками, наприклад, а не німцями чи росіянами. Ми, поляки, з іншого боку, успадковуємо багату культуру Речі Посполитої - як у довгій історії Першої Речі Посполитої, так і в набагато коротшій, але такій важливій історії, що проходить через 19 століття і нову незалежність, потім надзвичайно важкі часи війни і поневолення, аж до Третьої Речі Посполитої і наших днів", - підкреслив міністр.
- Зрозуміло, що і наша освіта, і освітня політика польської держави має відштовхуватися від польської культурної спадщини і залишатися в руслі цієї спадщини. Це, до речі, широка сфера, тому що наша спадщина - це водночас певні цінності і принципи, а також готовність толерантно ставитися до гостя чи біженця іншої культури", - сказав Міністр.
Фото: Марта Олійник
