Перед тим, як #KPRM відкрито пам'ятник прем'єр-міністру Яну Ольшевському. Я вірю, що цінності, які він культивував: патріотизм, суверенітет, гідність, демократія, стануть силою нашої роботи", - написав у соціальних мережах Марек Кухцінський, голова Канцелярії прем'єр-міністра.
Як підкреслив прем'єр-міністр Матеуш Моравецький, цей пам'ятник потрібен не Ольшевському, цей пам'ятник потрібен для того, щоб ми пам'ятали про ідеї, якими він жив, про важливість завжди стояти на боці добра, на боці правди, на боці суверенної Республіки.
Morawiecki przypomniał, że na parę dni przed świętami Bożego Narodzenia w 1991 r. zaprzysiężony został rząd ówczesnego premiera Jana Olszewskiego. „To, można rzec równo przed 31 laty rozpoczęła się misja pierwszego rządu wybranego w demokratycznych wyborach 1991 roku” – powiedział Morawiecki.
Podkreślił, że premier Olszewski „zawsze dążył do tego, aby Polska była prawdziwie silna, prawdziwie niepodległa”. Morawiecki dodał, że Olszewski był przekonany, iż tylko pełna niepodległość da Polsce właściwy fundament do rozwoju społecznego, gospodarczego i narodowego. „To właśnie jemu zawdzięczamy, że kilka lat później, po wytyczeniu właściwego szlaku Polska wstąpiła do NATO, wstąpiła także kilka kolejnych lat później do Unii Europejskiej” – podkreślił szef rządu.
Premier mówił, że Olszewski zawsze stał po stronie niepodległej Rzeczpospolitej, czy jako młody harcerz Szarych Szeregów, czy później jako działacz podziemia antykomunistycznego, następnie adwokat, premier, działacz polityczny, społeczny. „To nie dla niego potrzeby jest ten pomnik, ten pomnik jest potrzebny dla nas, abyśmy pamiętali o ideach, którymi żył Jan Olszewski, o tym jak ważne jest, abyśmy zawsze stali po stronie dobra, po stronie prawdy, po stronie suwerennej Rzeczypospolitej” – przekonywał Morawiecki.
Natomiast Antoni Macierewicz, w rządzie Jana Olszewskiego szef MSW, nawiązał do napisu umieszczonego na cokole pomnika: „Czyja będzie Polska…”. „Ta podstawowa idea, która jest przywołana samą postacią Jana Olszewskiego, ale też napisem, który na tym pomniku widnieje (…) to pytanie, ten obowiązek ma towarzyszyć każdemu premierowi i rządowi RP. Czyja będzie Polska – jest najważniejszym pytaniem także dzisiaj, które przed nami stoi” – podkreślał.
Jak mówił Macierewicz, działania rządu Olszewskiego „związane z lustracją i eliminowaniem agentury rosyjskiej (…) były podstawową ideą, którą rozumiał jako konieczną do zrealizowania hasła: Żeby Polska była Polską”. „Dziś odwaga i determinacja Jana Olszewskiego, poświęcenie dla odbudowy niepodległej Polski jest niezbędne jeszcze bardziej, niż było w ciągu ostatnich 30 lat, bo Polska znajduje się w momencie rozstrzygającym o tym, czy będzie niepodległa, czy też zostanie włączona do niemieckiej formacji tworzonej przez aparat mający się nazywać Unią Europejską” – mówił.
Ян Ольшевський - учасник Варшавського повстання, захисник опозиціонерів на політичних процесах під час Польської Народної Республіки, прем'єр-міністр у 1991-1992 роках, радник президента Леха Качинського - народився у Варшаві 20 серпня 1930 року. У 2009 році нагороджений орденом Білого Орла. На виборах 1991 року він вперше став депутатом парламенту за списком Центру "Порозуміння". У грудні того ж року він став прем'єр-міністром першого некомуністичного уряду, отримавши вотум довіри від повністю демократично обраного Сейму Республіки Польща.
Уряд Ольшевського впав після того, як Сейм відправив його у відставку в ніч з 4 на 5 червня 1992 року в рамках так званої "нічної зміни", або "ночі портфелів", після виконання постанови про перевірку від 28 травня. Він зобов'язав главу МВС Антоні Мацєревича оприлюднити список політиків, які фігурують в архівах МВС як довірені особи комуністичних спецслужб. До списку потрапив, зокрема, тодішній президент Лех Валенса, який 4 червня вимагав відставки прем'єр-міністра.
Ольшевський був членом Державного трибуналу у 1989-1991 та 2005-2006 роках. 9 листопада 2007 року він обійняв посаду голови Комісії з перевірки військових інформаційних служб, змінивши на цій посаді Мацєревича. У своїх публічних заявах він підтримав оприлюднення повного звіту про ліквідацію Інституту світової політики. З квітня 2006 року був радником президента Леха Качинського.
Ольшевський помер 7 лютого 2019 року у Варшаві, Польща.
