Великий рух "Солідарність", який став відповіддю на незабутній заклик Івана Павла ІІ з варшавської площі Перемоги і змінив "обличчя цієї землі", народився в місті, на великих промислових підприємствах, але з самого початку вітри змін пронеслися над польським селом, підданим соціалістичним експериментам в комуністичні роки", - йдеться в книзі "Солідарність селян 1980-1989". "За солідарність" стала загальнонаціональним повстанням, охопивши всі професійні та соціальні кола, в тому числі фермерів, яких тоді називали одноосібниками, які найдовше боролися за те, щоб мати незалежні профспілки.
З'явившись разом з міською Солідарністю, - пишуть автори, - робітнича Солідарність, червона Солідарність, "велика" Солідарність - зелена Солідарність, "мала" Солідарність, сільська Солідарність, селянська Солідарність, фермерська Солідарність - відіграли свою роль як у розширенні простору свободи під час "карнавалу" 16 років 1980-1981 років, так і в підтримці, за допомогою Церкви, волі до опору системі, яка вмирала після запровадження воєнного стану, а також у політичних змінах, ініційованих під час "Круглого столу".
На цій боротьбі за демократію, патріотизм та прихильність до вселенської церкви польського села наголосив маршал Кухцінський. Під час виступу з нагоди 35-річчя профспілки "Солідарність індивідуальних селян" він нагадав, що багато великих поляків говорили про великий тягар, який вона несе, про відповідальність за розбудову національної ідентичності та людської гідності. Він також розповів про захист від тоталітаризму та про підтримку і притулок, який польське село надало під час Другої світової війни, наприклад, висланим солдатам.
Маршал Кухцінський поклав квіти до пам'ятника кардиналу Стефану Вишинському, чия відданість "Солідарності" значною мірою сприяла її успіху, пам'ятника маршалу Юзефу Пілсудському, який високо цінував величезну роль села у відновленні Республіки та збереженні польськості, а також до могили Невідомого солдата.
- Без польського села неможливо було б справедливо розвивати нашу країну, а без активістів аграрної солідарності неможливо було б перемогти на перших частково вільних виборах до Сейму і вільних виборах до Сенату - підкреслив спікер. - Хочу подякувати Вам за громадську діяльність Руху, за створення НСЖЗ РІ "Солідарність" і за те, що Ви провели цю організацію через бурхливу історію останніх 35 років. Віддаю шану всім тим хліборобам, селянам, які йшли на жертви заради Республіки, які боролися за неї, віддавали своє життя, були змушені емігрувати, але не здавалися... Сподіваюся, що Польща вас не забуде - підсумував він.
