6-8 вересня ц.р. у м.Карпачі в рамках Економічного форуму розпочала роботу 34-а Міжнародна конференція "Європа Карпатських гір". Захід відкрив Голова Комітету у закордонних справах, ініціатор проведення конференції Марек Кухцінський. - Ми зосереджуємося переважно на Центральній Європі, але дивимося на Карпатську Європу, на Карпати, як на територію, яка об'єднує, а не роз'єднує. Останні конференції спонукали нас взятися і за політичні питання, показати, що гори - хоч і вказують на труднощі комунікації, різні точки зору - об'єднують. Співпраця між нашими країнами має бути дуже міцною. Більше того, як ми чітко бачимо на практиці, для того, щоб зберегти власну незалежність, власний суверенітет, нам потрібно співпрацювати один з одним. Ми говоримо - Карпати, ми думаємо - Центральна Європа", - зазначив екс-спікер Сейму.
Потім слово взяв директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцький. - У Польщі, в нашому регіоні, інституціоналізація різних важливих починань є вкрай необхідною. Карпатська Європа є прикладом того, що якщо докласти багато послідовності і наполегливості, то може з'явитися велика, важлива інституція, яка вже зараз є надзвичайно значущою на карті громадської, суспільної діяльності, всієї Центральної Європи.
Зустріч розпочалася зі згадки про попередню конференцію, яка відбулася у травні ц.р. у м. Красічин на Підкарпатті, а також про багато попередніх заходів. З цієї нагоди було підготовлено спеціальну фотовиставку, яка презентує попередні зустрічі. - Подібних конференцій у Центральній Європі дуже мало. Карпатська Європа об'єднує дуже різні кола на цій суто польській території - законодавців, представників виконавчої влади, експертів у різних галузях, і водночас залучає до діалогу дуже багато людей, які приїжджають з сусідніх країн і навіть з далекого зарубіжжя", - зазначив Мацей Шимановський, директор Інституту польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака.
Центральноєвропейська ідентичність. Атрибутика та символіка
Панель, яка відкрила вівторкові дискусії, була присвячена ідентичності Центральної Європи, особливостям цієї частини континенту. Серед іншого, йшлося про спільний історичний досвід та суверенітет.
- У сучасному глобалізованому світі ми маємо велику проблему з ідентичністю, багато людей шукають її, шукають своє місце, своє коріння. Часто, коли ми говоримо про Центральну Європу, ми мало знаємо про неї, ми все ще мало знаємо про неї і мало розуміємо про неї. Ми є таким простором, де ключовим поняттям є поняття нації та національного суверенітету. Ми часто втрачали державну тяглість і суверенітет, але національна спільнота вистояла. Ми заплатили дуже велику ціну, щоб захистити і зберегти нашу свободу", - сказав віце-спікер Сенату Марек Пенк, відкриваючи дискусію.
Литовську точку зору представив член Комітету закордонних справ Сейму Литви Емануеліс Зінгеріс. - Ми тут для того, щоб закріпити те, заради чого була прийнята Конституція 3 травня. Ми робимо все для того, щоб спадщина Люблінської унії була сприйнята не лише як спадщина обох народів, а як європейська спадщина. Але, на жаль, ми маємо нову стіну, побудовану не нами, і ми повинні зробити все, щоб вирішити економічні проблеми, пов'язані з енергетикою", - зазначив голова делегації Сейму в Парламентській асамблеї Ради Європи.
- Нас чекає велика геополітична перебудова, яка залежить від структурної реформи світового порядку. Присутність країн регіону в глобальних організаціях, а також на власних діях, у т.ч. в контексті розширення поля дії Центральної Європи. Вона повинна мати політику, яка охоплює інші континенти. Війна в Україні демонструє важливість Центральної Європи для світової політики. Майбутнє миру в усьому світі розігрується в цій частині світу", - сказав Кшиштоф Щерський, Посол Польщі в ООН.
Під час свого виступу Маркіян Мальський, колишній Посол України в Польщі, зазначив, що тема центральноєвропейської ідентичності сьогодні є надзвичайно важливою. - Тому що Центральна Європа - це не лише історико-культурна чи інституційна картина. Скоріше, ми говоримо про Центральну Європу як про економічну, соціальну істоту. Ми також думаємо про місце України, яка є його частиною в культурному, економічному, релігійному, духовному сенсі. У нас схожі історичні процеси", - заявив він.
Модератором першої панелі був віце-спікер Сенату Марек Пенк.
Суспільні медіа в часи небезпеки та їхня співпраця в центрі Європи
Друга панель вівторка була присвячена необхідності розвитку співпраці між державними ЗМІ країн Центральної та Східної Європи. Створення більш ефективних структур для обміну інформацією між мовниками, що може мати вирішальне значення в умовах зростаючої дезінформації.
- На початку війни в Україні були спроби збалансувати меседжі. Звичайно, багато обґрунтувань, багато істин треба шукати. Однак ми бачимо, що російський силовий апарат дуже добре усвідомлює таке ставлення до себе в Західній Європі і просто експлуатує його. Ми протягом багатьох днів після російського вторгнення в Україну намагалися переконати людей у Західній Європі говорити не про російсько-українську війну, а про агресію Росії проти України. Це нарешті дало ефект", - зазначив Марек Солон-Ліпінський, заступник директора Бюро продажів та міжнародного співробітництва Польського телебачення.
- Як державна медіа-компанія ми готувалися до російського вторгнення, у нас було кілька сценаріїв можливих дій. Ми знали, що робити, незважаючи на вкрай стресову ситуацію. Суспільний мовник об'єднав зусилля з приватними мовниками. Ми створили спільний медіа-марафон. Разом ми даємо сигнал нашим громадянам. Цифрове мовлення також працює дуже добре. Ми також отримали велику допомогу від наших європейських партнерів. Для нас дуже важливо, щоб журналісти завжди говорили про контекст. Важливо пояснити, що війну розв'язав режим Путіна. Ми боремося з потужним ворогом", - наголосив Микола Чернотицький, генеральний директор Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Керівник відділу журналістських розслідувань литовського телебачення LRT Індре Макарайте зазначила, що російська пропаганда «народилася не сьогодні». – Нас критикували колеги із Заходу. Вони сказали, що ми не публікуємо позицію російської сторони. Але зараз у них відкрилися очі, вони зрозуміли, що таке російська пропаганда. Активізували свої сили різні групи, які поширюють російську пропаганду, одна з цілей нашої роботи – шукати шляхи захисту від цієї пропаганди та знайти людей, які за нею стоять. Ми також хочемо визначити джерела фінансування, – сказала вона.
Дискусія проходила під головуванням Пьотра Бабінця, Голови Комісії з питань культури та ЗМІ Сейму РП, члена Національних медійних рад.
Під час першого дня конференції також відбулося засідання Програмної ради Клубів Карпатської Європи.
Серед співорганізаторів та партнерів 34-ї "Карпатської Європи", окрім Канцелярії Сейму, була також Канцелярія Президента Республіки Польща: Інститут польсько-угорського співробітництва ім. Вацлава Фельчака, PKN Orlen, Polska Grupa Zbrojeniowa, Powszechny Zakład Ubezpieczeń, Tauron Polska Energia, Telewizja Polska, TVP World.
Продовольча безпека як наріжний камінь європейського та світового порядку
Другий день засідання (7 вересня) розпочався з обговорення питань продовольчої безпеки в контексті нападу Росії на Україну, який призвів до низки соціально-економічних наслідків. Внаслідок російського вторгнення ціни на добрива та енергоносії різко зросли, а макроекономічні умови в усьому світі погіршилися. Росія атакувала транспортну інфраструктуру України та заблокувала чорноморські порти, з яких зазвичай експортується 90% української сільськогосподарської продукції.
Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський зазначив, що ЄС намагається підтримати Україну насамперед в експорті зернових, а коридори солідарності відіграють важливу роль у забезпеченні того, щоб експорт не був повністю заблокований. - Ми усвідомлюємо загрози продовольчій безпеці. Ми вживали різних заходів проти цього, включаючи призупинення адміністративних обмежень.
У свою чергу, Віце-прем'єр-міністр Польщі Генрик Ковальчик наголосив, що продовольча безпека має бути темою номер один для всього ЄС у всі часи. - Перед нами стоїть великий виклик. Продовольча безпека зараз для світу є важливою, тому сільськогосподарська продукція, яка експортувалася з України в країни, які є імпортерами (Північна Африка, Близький Схід), ми маємо допомогти Україні експортувати її за будь-яку ціну. Добре, що є багато каналів розповсюдження. Також зміна клімату - це факт, і ми маємо навчитися з цим жити. Як у Стратегічному плані, так і в Національному плані відновлення передбачені дуже важливі заходи щодо місцевої переробки. Сподіваюся, вони дозволять скоротити шлях "від поля до столу"", - сказав він.
Про поточну ситуацію в Україні, пов'язану з продовольчою безпекою, експортом зернових, розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. - Експорт обмежений у порівнянні з довоєнним. Звісно, набагато важча ситуація біля лінії фронту. Відкриті лише деякі з портів. Ми працюємо над зменшенням вартості логістики. Важко передбачити, що робитиме Росія, що буде через кілька місяців. Думаю, що якщо ситуація не буде погіршуватися, аграрії будуть намагатися працювати, засіяти всі поля. Вони вже працюють в усіх регіонах, збирають урожай і готуються до наступного сезону", - підкреслив він.
- Те, що робить Польща, допомагаючи Україні і намагаючись заохотити всі інші країни інкорпорувати Україну в європейські структури, - це гігантська можливість. Лише Україна може прогодувати 600 мільйонів людей, але вона також має величезні природні ресурси, які не використовуються. Після Норвегії Україна має найбільші запаси, наприклад, газу", - зазначив заступник голови Комітету з питань агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Ярослав Сачайко.
Модератором дискусії виступила депутат Європарламенту від Комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Тереза Памула.
Геополітичне значення мережі TEN-T в Центральній та Східній Європі
У цій частині зустрічі керівники міністерств інфраструктури країн регіону обговорили, серед іншого, питання перегляду транс'європейської транспортної мережі.
Міністр інфраструктури Анджей Адамчик нагадав, що ідея розбудови комунікаційної мережі у Східній Європі була ініційована покійним професором Лехом Качинським. - Сьогодні Via Carpatia - це дорога життя, яка дає багатьом країнам відчуття транспортної безпеки. Сьогодні ми маємо справу з організованими зусиллями, спрямованими на створення нових стійких шляхів сполучення. Ми завжди говорили про те, що нам потрібно з'єднати Україну з європейськими маршрутами. Автотранспортом, а також залізницею. Ми впевнені в ідеї побудови залізничного маршруту Rail Carpatia. Ми також переконані, що нам необхідно розширити мережу TEN-T на Україну та Молдову. Ми поставили перед собою дуже амбітне завдання - транспортний коридор Егейське море - Чорне море - Балтійське море. Слід пам'ятати, що це також нанесення на карту мережі TEN-T таких міст, як Маріуполь, Одеса, Херсон", - заявив Міністр Адамчик.
Міністр транспорту Чехії Мартін Купка зазначив, що Прага повністю підтримує розвиток мережі TEN-T в усіх напрямках, особливо зараз в умовах російської агресії та нестабільності. - Ми будемо підтримувати розвиток мережі. Зв'язок та транспортний потенціал є ключовими для економічного розвитку. Це дозволяє нам досягати наших цілей розвитку. Будівництво швидкісних транспортних магістралей є нашим пріоритетом", - сказав він.
- Якщо подивитися на статистику, то ми здатні наздогнати темпи експорту зернових до довоєнного стану. Дуже важливо, що українська залізниця з'єднана з європейською мережею. Потрібно подбати про залізничне сполучення та під'їзні шляхи до західного кордону країни. Ми також хочемо відкрити нові пункти пропуску на польсько-українському кордоні, щоб зменшити черги. Польська та українська прикордонні служби дуже добре співпрацюють", - зазначив Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. - Польща була першою країною, яка почала нас підтримувати у всіх комунікаційних, транспортних питаннях. Польща бореться за нас в ЄС", - підкреслив він.
Наступним виступив Шимон Шиньковський вель Сенк, Державний секретар з питань європейської політики, полонії та публічної і культурної дипломатії Міністерства закордонних справ Республіки Польща. - Йдеться про заповнення певних комунікаційних дефіцитів у регіоні, населення якого, за даними країн Тристоронньої групи, становить близько 112 млн. осіб. Цей регіон має великий потенціал. Центральний комунікаційний порт також розглядається як можливість для регіону. Це певне серце цих амбітних планів рухатися вперед, розвиватися в регіоні", - зазначив він.
Заступник Міністра транспорту та комунікацій Литовської Республіки Юліус Скачкаускас оцінив проект Rail Baltica як дуже потрібний, але водночас дуже складний та комплексний. - Але ми рухаємося в цьому напрямку, також цього року ми розпочали будівництво ділянки від Каунаса до польського кордону. Ми хочемо інтегрувати Rail Baltica в вісь північ-південь, додав він.
- Таких амбітних проектів чимало. Як у мережі TEN-T, так і поза нею. Бізнес - це те, до чого можна дійти. Ми дуже сильно зосереджені на заходах, пов'язаних із залізничною інфраструктурою, щоб бути частиною Європейського зеленого курсу як інфраструктура, яка є менш шкідливою, менш обтяжливою для навколишнього середовища. Ми неодноразово, на багатьох європейських форумах, закликали до того, щоб Україна якнайшвидше змогла скористатися передвступними фондами, щоб реалізувати інвестиції в дорожню та залізничну інфраструктуру, які є важливими з точки зору як Польщі, так і України", - зазначила Малгожата Яросінська-Єдинак, Державний секретар Міністерства фондів та регіональної політики Польщі.
Модератором дискусії виступив журналіст Польського телебачення Адріан Кларенбах.
Війна Путіна очима вільних людей
Відправною точкою для дебатів у цій секції стали питання про участь дисидентів в акціях проти політичної системи в путінській Росії та перспективи, з яких росіяни дивляться на війну Путіна.
Головував на дебатах Антоні Мацєревич, Старший спікер Сейму Республіки Польща ІХ скликання. - Це, мабуть, перша подібна дискусія колишніх опозиціонерів, людей, які боролися за свободу народу, і на долю яких випало бачити, як їхні нації відновлюють свою незалежність і демократію. Тому їхня точка зору, їхня оцінка того, що відбувається сьогодні в Росії і яка можливість того, що те, що відбувається, буде по-іншому сприйматися російським народом, розумітися інакше, ніж те, з чим ми маємо справу, має величезне значення. Ми чекаємо, коли ті росіяни в Москві, за підтримки демократичної Європи і Світу, повернуться до нормальної, незалежної, але також демократичної і неімперської Росії", - підкреслив колишній очільник Міноборони.
- Найважливішим завданням російської опозиції є організація дій проти режиму, який панує в Росії. В умовах війни не йдеться лише про боротьбу проти війни, зараз необхідно боротися за перемогу. Завдання опозиції, яка перебуває за межами Росії, - організувати боротьбу всередині країни і за допомогою партизанщини боротися з режимом. Це має бути узгоджено з оцінкою України - Володимир Пономарьов.
Пьотр Наїмський, у свою чергу, заявив, що війна, яку ведуть росіяни, комунікується російському народу як війна проти Заходу, проти НАТО. - Україна є одночасно і ціллю цієї війни, і місцевістю, на якій вона ведеться. Те, що наразі правляча команда в Росії апелює до російського патріотизму, і робить це ефективно, є цілком обґрунтованим. Будь-яка опозиція до цієї злочинної влади - це явище, яке треба підтримувати. Ми повинні підтримувати Україну, але в той же час бути готовими до того, що війна, ймовірно, закінчиться, але важко здійснити, навіть за наявності організованої опозиції, в нинішній Росії трансформацію до демократії цієї великої країни, якщо не буде сприятливих зовнішніх обставин", - підкреслив колишній державний секретар в Канцелярії Прем'єр-міністра та Урядовий уповноважений з питань стратегічної енергетичної інфраструктури.
Короткострокові та довгострокові наслідки війни в Україні для Центральної Європи
В рамках цієї панелі учасники конференції розмірковували над майбутнім України та різними сценаріями розвитку війни в Україні і геополітичної ситуації в регіоні.
З цього приводу виступив віце-спікер Сейму РП Ришард Терлецький. - Європа сьогодні демонструє більше солідарності, більше єдності. Ситуація залежить від двох країн. Україна воює надзвичайно героїчно, але ми повинні усвідомлювати, що доля війни значною мірою залежить від зовнішньої допомоги, від поставок зброї. Тут ключовою країною є США. Якщо Сполучені Штати визнають, що для збереження своїх позицій у світі, свого значення у збереженні світового порядку необхідно, щоб Україна перемогла, то ми всі від цього виграємо. Безумовно, США мають можливість впливати на багато країн, які можуть надавати, а можуть і не надавати допомогу Україні. Зростає значення нашої частини Європи, зростає значення країн Балтії, всього регіону. Другою країною, від якої залежить доля війни, є Росія. Для російського керівництва перспектива програшу у війні взагалі не існує. Фундаментальне питання полягає в тому, чи збереже НАТО єдність перед обличчям подальшої агресії з боку Росії, чи відчують такі країни, як Німеччина та Франція, достатню солідарність, щоб стати пліч-о-пліч зі Сполученими Штатами у цьому конфлікті", - сказав він.
- Донедавна ми вважали, що Європа - це континент миру. Що стосується наслідків війни для України, то це насамперед падіння ВВП, ми бачимо величезний дефіцит, втрати, які обчислюються сотнями мільярдів євро. Потреби настільки величезні, що ми повинні мати співпрацю між країнами Центральної та Східної Європи", - зазначила Розалія Біро, голова Комітету у закордонних справах Палати депутатів Парламенту Румунії.
- Нам потрібно набагато серйозніше ставитися до нашої оборони, до наших військових можливостей у найближчі роки. Ми вже бачимо це, наприклад, у рішеннях НАТО. Польща також подає приклад щодо видатків на оборону. Другий наслідок війни - економічний. Ми навіть зіткнулися з енергетичною кризою. По всій Європі йде величезна хвиля боргів. Соціальне невдоволення може незабаром вплинути на політичну поведінку. Ми повинні дати адекватну відповідь на ці економічні виклики", - наголосив у своєму виступі Голова Комітету у закордонних справах Державних Зборів Угорщини Жолт Немет.
Дискусія проходила під головуванням Заступника Голови Комітету у закордонних справах Аркадіуша Мулярчика.
Реалізм і цінності в політиці
Учасники дискусії згадали назву книги покійного професора Вальдемара Паруха. Дискусія стала спробою відповісти, серед іншого, на питання ідеалізму в політиці, місця цінностей в політиці, особливо в міждержавних відносинах та взаємозв'язку між цінностями і владою, політичною силою. У дебатах взяли участь колишній Прем'єр-міністр Польщі Ярослав Качинський, депутат Європарламенту, професор Ришард Легутко та редактор Броніслав Вільдштейн. Дискусія проходила під головуванням Здіслава Краснодембського, депутата Європарламенту.
– Наші цінності випливають із християнської традиції. Водночас це лібертаріанська традиція, що стосується свободи особистості та свободи спільноти. Я на стороні політичного реалізму. Це жодним чином не означає відмови від цінності. Політичний реалізм стосується цілей і методів, але скрізь присутній аксіологічний чинник – перш за все, цілі визначаються на основі цінностей. Я глибоко переконаний, що польська традиція має республіканський характер і що однією з великих помилок, яку всі, включно з нами, зробили на початку нової ери, було відкидання можливості трансформації чогось дуже реального, тобто традиції Солідарності. , дуже свіжий, живий, перетворюючи його на цілком зрілу республіканську ідею, - сказав Ярослав Качиньський. Говорячи про безпеку та війну в Україні, лідер ПіС підкреслив, що Польща сьогодні є «майже прифронтовою» країною. – Ви також повинні усвідомити, що ця ситуація, ймовірно, не зміниться протягом деякого часу, і що ми перебуваємо в момент, який, якщо ми посилаємося на різні види історичних аналогій, може бути моментом великих змін. Необхідно зробити так, щоб Україна виграла війну і щоб це був початок ще однієї, ще більшої перемоги, яка дійсно потрібна людству, наголосив екс-прем’єр.
У свою чергу, депутат Європарламенту Ришард Легутко зазначив, що політичний ідеалізм є дуже сильним у сучасному світі. - Вона здається хибною, помилковою, але вона є. Це становить загрозу в сучасному світі", - сказав він. - "Ми живемо у світі, який є лицемірним, у світі брехливої мови, яка проникла у ЗМІ, масову культуру, академічну творчість", - нарікає він.
Насамкінець, редактор Броніслав Вільдштейн висловився на тему сучасної політики: "Якщо ми подивимося на сучасну західну політику, то можна сказати, що вона значною мірою є запереченням реалізму. Відсутність реалізму призводить до того, що ми повністю не досягаємо поставлених цілей. Нам кажуть вийти за межі традиційних ідентичностей. Виявляється, що в Європі за цим фасадом красивих гасел править найсильніший, а ЄС - це неоімперіалістичне творіння, яким керує центр, а провінції повинні слухатися", - сказав він.
Молоді європейці. Одна Європа, різні перспективи
2022 рік - Європейський рік молоді. Під час першої панелі третього дня (8 вересня) 34-ї міжнародної конференції "Європа Карпат" молоді європейські політичні та медійні лідери обговорили свою участь у формуванні майбутнього Європи.
- Ставлення молоді в Україні до ЄС, до Центральної, Західної Європи є добрим. Ми знаємо, що належимо до західної цивілізації, а не до російської, як це брехливо намагається представити російська пропаганда. Соціологічні дослідження свідчать, що більшість українців виступають за інтеграцію з Європою та радіють, що Україна відновила своє незалежне державне існування. Ми хочемо побудувати якнайкращі відносини з народами Європи", - сказала політолог Анна Меньшеніна з Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету, відкриваючи дебати.
Потім виступив Голова Комітету у справах ЄС Каспер Плаїнський. - Після експансивної міжнародної політики Росії стає зрозуміло, що мир в Європі не є гарантією. Треба бути готовим до всього. Варто зазначити, що імідж західних країн щодо Центральної Європи, щодо Східної Європи також формувався десятиліттями дипломатичними діями Росії, тому Західна Європа не ставиться до країн Центральної Європи як до партнерів. Зараз відбувається консолідація нашого регіону, з'являються торговельні шляхи з півночі на південь. Поінформованість Західної Європи, безумовно, буде більшою. Ми є найбіднішою частиною Європи, але ми швидко надолужуємо згаяне", - підкреслив пан Плажинський.
- Якщо ми подумаємо про те, що ми можемо зробити для Центральної Європи, то є п'ять напрямків, про які варто згадати. Насамперед дороги, нам потрібно з'єднати столиці Центральної Європи. Потім залізниця. Третє - річкові канали. Далі - аеропорти, регіональне сполучення. Останній момент - це питання винаходів, у нас в області є неймовірні винахідники. Я думаю, що у нас велике майбутнє, ми є економічним локомотивом всього ЄС", - зазначив Деніс Андраш Надь, європеїст, представник Угорського інституту стратегічних досліджень, Національного університету державної служби "Людовіка".
Модератором дискусії виступив польсько-бельгійський журналіст Себастьян Мьовіссен.
Карпатські жінки
На другій четверговій панелі обговорювалася роль жінок у сучасному світі, виклики, з якими вони стикаються. Вони обговорили обов'язки, які покладаються на жінок у громадському, сімейному та професійному житті.
- Як жінки, ми виконуємо звичайні завдання, які йдуть від серця, від тієї ролі, яка нам відведена в суспільстві. Наша головна роль - створити теплий домашній затишок, щоб, перш за все, процвітали наші сім'ї. Ми не відчуваємо тягаря виконання цих завдань, тому що робимо це з душею", - підкреслила Міністр сім'ї та соціальної політики Марлена Малонг. Говорячи про ситуацію, спричинену російською агресією проти України, Міністр Малонґ зазначив, що Польща, польські жінки та сім'ї витримали цей виклик. Ми відкривали польські домівки, польські серця. Ми організували легальне проживання переважно для українських жінок з дітьми, відкрили ринок праці. Ми склали іспит на людяність", - сказала Марлена Малонг.
- Коли я увійшла до Європарламенту в 2014 році, я прийняла рішення приєднатися до Комітету з питань жінок та гендерної рівності. Саме так я сприймала фемінізм і необхідність вживати заходів для підтримки та розвитку можливостей для жінок. Я вважаю, що нашим завданням у сучасному світі має бути пошук рішень, які дозволяють жінкам повноцінно реалізувати себе, тому розвивати ті навички та компетенції, які для них є найбільш важливими, і шукати можливості поєднувати баланс між роботою та особистим життям - це має бути суттю будь-яких дій, з якими мають стикатися уряди, міністерства. Реалізуючи цю ідею на практиці, ми можемо допомогти жінкам реалізувати свій сімейний та професійний потенціал, а також показати, що жінка, яка залишається вдома, виконує дуже важливу, відповідальну роботу", - зазначила у своєму виступі депутат Європарламенту Ядвіга Вишневська.
- Як мати, дружина, бабуся, я переконана, що ми, консерватори, виховуємо прекрасне молоде покоління. Ми можемо ними пишатися. Коли ми засновували нашу асоціацію, ми не думали, що буде з Європою, що буде війна. У нас були конкретні цілі щодо підтримки жінок у різних сферах суспільства. Коли почалася війна, ми вирішили, що перше, що треба зробити - це допомогти українським жінкам, - президент Асоціації жінок Карпат Христина Врублевська.
Модератором цього пункту виступила Люція Шимановська, перекладач, журналіст.
Collegium Carpathicum - співпраця університетів
Наступна панель дала можливість поговорити про академічну, дослідницьку співпрацю між країнами Центральної Європи.
- Ми співпрацюємо з коледжами, які входять до Collegium Carpathicum. Це дуже цінна ініціатива, і я хотів би бачити її продовження. Щоб більше університетів долучалося і співпраця розширювалася. Наш пріоритет - популяризація науки, історичної та соціальної спадщини. Формування центральноєвропейської ідентичності, вивчення культурної спадщини країн, які складають Карпатський регіон, є дуже важливим для того, щоб ми знали, хто ми є і що ми є дуже важливою силою. Ми повинні співпрацювати один з одним і прищеплювати це усвідомлення наших здобутків та історії", - сказав Павел Трефлер, ректор Державного колегіуму Східної Європи в Перемишлі.
- Два роки пандемії сильно розхитали ситуацію і сповільнили процеси. Такі проекти потребують особистих контактів. Без цього неможливо здійснювати глибокі проекти, які створюють платформи, що працюють роками. Ми зараз діємо в умовах війни з Росією. У будь-який момент кожне місто України має загрозу ракетного удару. Проте діяльність університетів навіть у воєнний час не змінюється. Карпатський регіон, якщо подивитися з історичної точки зору, цікавий ще й тим, що під час воєн кожна окупаційна влада дуже неохоче йшла в бік гір, особливо Карпат. На такій місцевості дуже складно проводити військові операції, підтримувати логістику, свою присутність там. Наше завдання - напрацювати нову формулу взаємовідносин в рамках Collegium Carpathicum, яка дозволить, незважаючи на пандемію, незважаючи на війну, зберегти ті темпи, які ми запланували", - зазначив Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.
Модератором дискусії виступив Ян Маліцький, директор Центру досліджень Східної Європи Варшавського університету.
Кінець світу, яким ми його знали. Лідерство через кордони. Польща, Тристоронні відносини, Європа
У цій частині сесії учасники конференції обговорили питання пошуку нової європейської формули та ідентичності, пошуку європейського лідерства та нових політичних форматів в умовах війни в Україні та нової геополітичної ситуації. Серед учасників дискусії був присутній Віце-прем'єр-міністр Польщі Пьотр Глінський.
- Війна в Україні є центральною темою, мабуть, усіх дискусій та дебатів тут. Є відчуття, що виникне якийсь новий геополітичний порядок. Сподіваюся, що постане і нова Європа", - сказав Віце-прем'єр-міністр Польщі Пьотр Глінський, виступаючи у дискусії. - Війна, розв'язана Росією, змусила всіх у світі усвідомити, що фактором змін є готовність нації захищати себе, жертвувати життям заради своєї Батьківщини. Україна захищає себе і буде захищати. І в результаті це змінило світовий порядок. Показовою є реакція Західної Європи, яка не була готова до цієї війни. Підготовку пройшли декілька країн, на чолі з Польщею. Ми будували незалежну енергетичну політику, політику безпеки та багато інших політичних форматів, беручи участь, наприклад, у Тримор'ї. Це набагато політично зріліше, ніж те, що відбувалося в Західній Європі. На Сході Європи має бути нове європейське лідерство", - оцінив Міністр культури та національної спадщини.
- Ми перебуваємо в зруйнованій зоні комфорту і не знаємо, як у ній зорієнтуватися - ні в Європі, ні в світі. Ми маємо два типи криз: криза лідерства і криза безпеки", - розпочала свій виступ Беата Дашинська-Музичка. - Безпекова криза зачіпає сфери кібербезпеки, енергетичної безпеки, продовольчої безпеки. З іншого боку, криза лідерства також впливає на прийняття рішень. У кризові часи потрібні лідери, які можуть приймати швидкі, рішучі рішення, щоб вести суспільство, країну в правильному напрямку. Сьогодні настав час подумати, які інші формати є доцільними для зміцнення ЄС. Тристоронній формат - це, мабуть, формат нового лідерства", - сказав Президент НБУ.
Модератором дебатів виступив Міхал Лучевський, Президент Правління Асоціації "Тримор'я".
Військові кореспонденти з країн Карпатської Європи про війну в Україні
Дуже важливу роль у наданні достовірної інформації відіграють військові кореспонденти, які часто виїжджають на лінію фронту з прямим ризиком для життя. Вони є важливим джерелом інформації і, перш за все, роздумів і думок після повернення до своїх країн. У панелі, присвяченій ролі кореспондентів та роботі з емоціями, взяли участь військові журналісти, фотожурналісти з країн Карпатського регіону, а також Сполучених Штатів Америки. Модератором дискусії виступив Яцек Пшибильський, автор кореспонденцій зі США, а також з Іраку, Афганістану та Чаду, публіцист тижневика "Do Rzeczy" та порталу "Kurier.plus".
- Війна в Україні - це війна між Заходом і Росією. Це одна з найважливіших історій, яку я задокументував. Фотографуючи війну понад тридцять років, я також документував воєнні злочини. Це те, що ми можемо зробити - задокументувати злочини і показати суспільству. Саме тому завжди потрібно їхати у місця конфліктів", - зазначив Рон Хавів, американський репортер, фотограф.
Погляд польського кореспондента представив Павел Боболович - Війна в Україні триває не 197 днів, а дев'ять років. Для журналіста з Польщі цей конфлікт особливо близький. Це війна з друзями, які живуть поруч з нами, яких ми прихистили у своїх домівках. У своїй роботі ми повинні бути насамперед надійними", - підкреслив керівник східної редакції Радіо Wnet.
- З перших днів війни ми відчуваємо величезну підтримку всієї світової спільноти, в тому числі і в засобах масової інформації. Як журналісти, ми маємо давати оцінку цим подіям, щоб спрямувати увагу людей, які не є близькими до подій, у правильне русло. Іноді важко перевірити, що правда, а що неправда", - зазначив військовий журналіст та режисер Олексій Гончарук.
Україна і що далі? Реконструкція, трансформація, людські ресурси
Заключна панель 34-ї конференції "Європа Карпат" була присвячена майбутньому України, стратегії відновлення країни та трансформації економіки. Для цього необхідно підготувати пропозицію всебічної підтримки України, що включатиме як розробку стратегії та планування заходів, так і підготовку кадрів для майбутнього управління країною.
Регіональну перспективу місцевого самоврядування представив Владислав Ортиль, Маршалок Підкарпатського воєводства. - Ми володіємо повними знаннями та компетенціями в програмуванні, підготовці стратегічних документів, використанні коштів в інвестиційному процесі. Ми готові брати участь у цьому процесі передачі передового досвіду використання та імплементації, проектного мислення. Всі органи місцевого самоврядування беруть і брали участь у процесі використання коштів передвступної підготовки. Ми також реалізуємо велику допомогу ЄС з точки зору коштів, які надходять до нас. Ми усвідомлюємо, що Україна, якщо і буде відбудовуватися, то не як реконструкція того, що було, а як щось таке, що має бути реалізацією нових інноваційних заходів у всіх сферах економіки та суспільного розвитку в цілому", - зазначив Владислав Ортиль.
- Перш за все, нам потрібно виграти війну. При цьому ми орієнтуємося на конкретні знання, конкретних людей, які братимуть участь у процесі трансформації. Ми всі дивимося в бік європейської інтеграції. Я сподіваюся, що ми побудуємо красиву Україну, яка буде частиною трансатлантичної спільноти", - зазначив Михайло Харій, Український центр трансформації.
Колишній Посол США в Польщі Деніел Фрід підкреслив, що трансформація Польщі була успішною і є гарним прикладом для України сьогодні. - Я думаю, що найкраще було б для українського уряду під час переговорів з ЄС, з німцями і американцями дуже рішуче заявити, що Польща і країни Балтії повинні мати серйозне місце в західних організаціях по трансформації і реконструкції України в майбутньому. Йдеться про системну трансформацію. Польща демонструє, що така трансформація можлива. Польсько-українські відносини є найкращими за всю історію. Ми повинні використати цей факт для побудови союзу України з Польщею, з Центральною Європою, щоб шлях України до ЄС був успішним", - оцінив Даніель Фрід.
текст: Інформаційний центр Сейму
Фото: Марта Олійник
Геополітичне значення мережі TEN-T в Центральній та Східній Європі
