Майбутнє територіального розвитку Європейського Союзу та досягнення нашої спільної мети соціальної та економічної згуртованості в Союзі при збереженні багатства його різноманітності все більше залежатиме від збалансованого та інтегрованого зміцнення конкурентоспроможності та інновацій на всій території ЄС.
Важливість цього грізного виклику для політичних та економічних еліт європейських країн зростає, якщо врахувати тиск глобалізації, несприятливі кліматичні та демографічні зміни, кризу європейського ринку та хиткі підвалини сталого розвитку.
Водночас, ми не можемо і не хочемо відмовлятися від турботи Союзу про сталий розвиток, який розуміється як "баланс між економікою та екологією" і "баланс між економікою та соціальними цінностями".
Сьогодні вже очевидно, що розширення ЄС за рахунок нових держав-членів започаткувало низку нових ініціатив, які збагатили уявлення про соціально-економічний розвиток Європи в цілому, створивши нові стимули для цього розвитку, зокрема, у територіальному вимірі.
Прикладами цього є такі макрорегіональні ініціативи, як Стратегія Балтійського моря або Дунайська стратегія, які демонструють можливість макрорегіонального співробітництва між державами в нашому регіоні. Вони показують, наскільки важливим є об'єднання потенціалів багатьох держав та Союзу в мисленні розвитку з метою створення "ефекту кумуляції розвитку" навколо чітко визначених цілей.
З макрорегіональної точки зору, стратегічне бачення не тільки додає цінності існуючим ініціативам політики розвитку, але й заохочує зосередження на сферах, які можна вважати особливо важливими для Європейського Союзу.
Карпатський макрорегіон повною мірою може бути визнаний такою територією. Вона відповідає критеріям макрорегіональних стратегій, встановленим Європейською Комісією, яка вважає саме цю форму територіального розвитку особливо важливою у майбутньому програмному періоді політики згуртування.
Карпатський макрорегіон відповідає критеріям визначення, оскільки повністю є територією, що поєднує "території різних країн та регіонів, пов'язаних спільними рисами та проблемами". Він охоплює значну частину Центральної Європи, Південно-Східної Європи та Балкан. Карпати - один з найбільших гірських ланцюгів Європи (довший за Альпи) з найбільшим біорізноманіттям, що простягається дугоподібно на 1500 км від Австрії, через Чехію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Україну, охоплену програмою Східного партнерства, до Сербії.
У Польщі Карпатський регіон охоплює понад 61% території країни і включає великі території, зосереджені в Сілезькому воєводстві, Малопольщі та Підкарпатті - від Бескидів через Татри до Бещадських гір. Ця територія, відома як зелений хребет Центральної та Східної Європи, є стратегічно важливою з багатьох причин.
По-перше, це надзвичайно важливий регіон у геополітичному плані та визначальний для південно-східного напрямку європейської політики. Вона об'єднує європейські держави трьох статусів: держави-члени, держави, що вступають до ЄС, та ті, що охоплені програмою Східного партнерства (СП). Це місце, де перетинаються багато стратегічних політичних інтересів. Після нещодавнього розширення ЄС Карпати стали його східним кордоном, що підвищило важливість регіону та його стабільності для Співтовариства в цілому.
По-друге, це дуже культурно багатий і соціально різноманітний регіон. Це чудовий приклад європейського багатства традицій у поєднанні з сучасністю. Це також територія багатьох важливих економічних ініціатив, де проживають люди з великим підприємницьким потенціалом.
По-третє, це один з найважливіших екологічних ресурсів Європи з надзвичайним природним багатством. Вона має величезний вплив на клімат і водні відносини країн Центральної Європи, а її мальовничість і бальнеологічні якості підвищують її привабливість.
Разом з тим, у цій сфері існують серйозні проблеми та виклики, які потребують вирішення. Назвемо лише два з найбільш важливих
У Карпатах щороку відбуваються стихійні лиха (паводки), які завдають величезних збитків. У польській частині Карпат та у передгір'ї зливові паводки щороку завдають мільярдних збитків, які держава не в змозі ліквідувати. Водночас Карпати виробляють питну воду, яка забезпечує майже 901 трлн. м3 потреб Румунії та понад 501 трлн. м3 потреб Польщі (басейн р. Вісла). Це фундаментальне питання для майбутніх поколінь, і належне управління водними ресурсами, безумовно, має бути одним із стовпів макрорегіональної стратегії в цьому регіоні.
Карпати є одним з найбільш конкурентно слабких регіонів у цій частині Європи.
Він охоплює найбідніші частини нинішнього Союзу та його сусідів і потребує інвестицій в навколишнє середовище, транспорт, підтримку місцевого підприємництва та узгодженої політики у сфері людських ресурсів, у тому числі міграції. Особливо важливими є ініціативи з транспортної інтеграції цієї території, що забезпечить як її ефективне сполучення з рештою континенту, так і внутрішню інтеграцію (наприклад, у межах Польщі). Таким чином, Карпати є стратегічно важливим регіоном для Європейського Союзу і потребують окремого висвітлення у програмах ЄС. Вони потребують підтримки відповідно до часто цитованого принципу європейської солідарності, що розуміється як здатність ділитися своїм багатством з іншими.
Ще у 2003 році карпатські країни домовилися про сферу для співпраці у вигляді дуже гарної Карпатської конвенції, оприлюдненої в Києві, як певної платформи, що визначає рамки або "загальні політичні цілі для сприяння інтегрованому підходу до збереження та сталого розвитку Карпат". Втім, це не зменшує враження, що цей макрорегіон залишається в тіні Європейського Союзу. І це посилюється тим, що гірські проблеми Карпат не охоплюються жодною з багатосторонніх форм співробітництва, як, наприклад, у випадку з Чорноморським, Балтійським чи Дунайським регіонами.
З усіх цих причин видається доцільною розробка Європейської стратегії для Карпат.
Її метою, за прикладом Стратегії Балтійського моря або Дунайської стратегії, має бути, насамперед, прагнення до інтеграції інструментів та програм дій ЄС, спрямованих на окремі сфери в межах Карпатського макрорегіону (та відповідно до домовленостей, що випливають з Карпатської конвенції), де вже реалізується чимало проектів за рахунок коштів Співтовариства, але не завжди ефективно.
Потенціал і готовність до співпраці на місцях є, про що свідчать, на жаль, розпорошені політичні ініціативи та практичні дії на різних рівнях. Настав час зробити крок далі.
Економічний форум у Криниці, який розпочинається 7 вересня, може надати таку можливість. У рамках парламентського виміру польського головування в Раді Європейського Союзу польський Сейм та Сенат організовують конференцію "Європа Карпат". Він покликаний стати платформою для діалогу всіх, хто зацікавлений у розвитку гірських територій та регіонального співробітництва як в рамках ЄС, так і з його найближчими сусідами. Він також слугуватиме платформою для спільних міжнародних дій щодо розвитку Карпат та можливості підняття цього макрорегіону вище в ієрархії європейського співробітництва та розвитку.
"Карпатська Європа" також є частиною реалізації пріоритетів польського головування (Східне партнерство, європейська інтеграція країн Карпатського регіону, безпека в широкому розумінні). Водночас, це вдалий момент для цієї ініціативи, оскільки розпочалася робота над новими правилами політики розвитку у фінансових рамках ЄС на 2014-2020 рр. Тому міжнародна дискусія щодо розвитку Карпатської Європи може надати можливість представити на форумі ЄС мету, яка б чітко ототожнювалася з польською ініціативою.
Нехай гасло: "Європейський Союз, багатий Карпатами" сприятиме кращому та ефективнішому розвитку цього важливого місця на карті нашого континенту.
