Коли вимовляється термін "Польська підпільна держава", на думку одразу спадає Армія Крайова, Варшавське повстання і весь неймовірний опір польського народу, який ні на мить не змирився з німецькою та радянською окупацією. Польська підпільна держава була унікальним явищем у Європі не лише завдяки героїзму поляків, але й завдяки чудовій самоорганізації, яка доводить, що наш народ хоче і може бути добрим господарем у власній країні, навіть за найскладніших умов.

Вшановуючи Польську підпільну державу, ми повинні, однак, пам'ятати, що ми вшановуємо насамперед саму Польську державу - Республіку Польща. Бо Польська Підпільна Держава була нічим іншим, як непохитно вільною і суверенною Республікою Польща, яка хоч і була окупована, але не вислана жити і виконувати свої основні державні функції. Польська підпільна держава функціонувала не як партизанське підприємство, а спиралася на легальні органи влади в еміграції та прийняті ними закони, які публікувалися в "Dziennik Ustaw" ("Віснику законів") за кордоном. Влада Воєнної Республіки проіснувала не лише як символ, а була реальним, живим суб'єктом, що діяв і керував боротьбою з окупантом за допомогою своєї адміністрації та армії, яка найзавзятіше боролася від першого до останнього дня Другої світової війни, як за межами Польщі, так і на Батьківщині - в умовах конспірації.

День створення Польської підпільної держави має стати для всіх нас днем національної гордості. Ми довели не стільки світові, скільки самим собі, що ми - творча нація, і що наше почуття свободи та здатність до активності, притаманні зрілому громадянському суспільству, дають нам унікальну здатність відновлюватися після історичних катастроф, яких історія нас не оминула.