5 вересня в рамках XXII Економічного форуму в Криниці відбудеться п'ята парламентська конференція "Карпатська Європа". Це стане черговим заходом у серії зустрічей, присвячених зміцненню співробітництва між країнами Карпатського регіону.
Зустрічі відбулися з ініціативи польської сторони. Конференція має міжнародний характер, у ній візьмуть участь представники національних парламентів та органів державного управління, зокрема, Чехії, Польщі, Словаччини, України, Угорщини та Сербії, а також численні представники органів місцевого самоврядування, підприємці, науковці, громадські організації.
З таким політично значущим і різноманітним представництвом конференція є важливим форумом для практиків та експертів, які займаються питаннями гірського розвитку та транскордонного співробітництва в Центральній та Східній Європі.
Головною метою цьогорічної конференції "Європа Карпат" буде обговорення та пропонування політичних рекомендацій щодо підвищення ефективності європейських механізмів гірського розвитку, включаючи роль, яку має відіграти нова бюджетна перспектива ЄС на 2014-2020 роки у цій сфері.
Буде продовжена дискусія щодо необхідності створення макрорегіональної Карпатської стратегії за прикладом вже реалізованих стратегій ЄС для регіонів Балтійського моря та Дунаю. Особлива увага буде приділена питанням сталого розвитку та імплементації зобов'язань в рамках Карпатської конвенції, а також проблемам спорту, рекреації та туризму (особливо питанням, пов'язаним з розвитком гірськолижної інфраструктури).
На конференції також будуть представлені нові ініціативи щодо зміцнення та координації співпраці парламентарів з країн Карпатського регіону, наприклад, у формі Карпатських парламентських клубів. У рамках конференції відбудеться 4 тематичні панелі, на яких заплановано понад 30 виступів.
Цілі серії конференцій та основний меседж Серія конференцій "Карпатська Європа" була започаткована у 2010 році. Він включав засідання у Криниці (2011 р.), Красичині (2012 р.) та в Україні. Метою цієї ініціативи є зміцнення транскордонного регіонального співробітництва, моніторинг прогресу в реалізації Карпатської конвенції та створення міжнародної мережі парламентарів, які працюють задля сталого розвитку Карпат.
Серія конференцій "Карпатська Європа" проходить під патронатом Віце-спікера Сейму Польщі Марека Кухцінського. Цього року у конференції візьмуть участь парламентарі з сусідніх карпатських країн. Сейм РП, окрім Віце-спікера Марека Кухцінського, представлятиме Віце-спікер Цезарій Грабарчик. Про свою участь заявили представники як правлячої коаліції, так і опозиції.
Карпатські гори простягаються на близько 1 500 км і займають площу понад 200 000 км2, з'єднуючи території семи країн Центральної та Східної Європи: Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина, Україна, Румунія та Сербія. У регіоні проживає загалом кілька мільйонів людей. Карпати є зоною видатної природної та культурної спадщини. Однак цій спадщині загрожує низка соціальних та екологічних проблем, таких як безробіття, бідність, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, вирубка лісів та відсутність належної турботи про просторовий порядок.
В результаті розширення Європейського Союзу в 2004 році з'явилася ще одна загроза: новий кордон Союзу розділив Карпати навпіл не тільки політично, але й у підходах до питань екології та розвитку, що ускладнює проведення скоординованих транскордонних заходів для збереження цілісності регіону. Тому Карпатам потрібна цілісна стратегія розвитку, яка б охоплювала як соціально-економічні проблеми, так і питання екології. Тільки такий комплексний підхід дозволить зберегти унікальні ресурси регіону.
Діяльність з охорони та розвитку Карпат, якщо вона хоче бути ефективною, потребує міжнародної та регіональної співпраці. Це питання було висвітлено у "Карпатському меморандумі", прийнятому у 2011 році на конференції "Європа Карпат". У цьому зверненні зазначалося, що "...зусилля держав, Європейського Союзу та окремих регіональних органів влади мають бути об'єднані з метою вироблення спільної стратегії для Карпат, яка б використовувала сильні сторони регіону для подолання його слабких сторін. Така стратегія, за прикладом Стратегії Балтійського моря та Дунайської стратегії, має, насамперед, ґрунтуватися на синергії між існуючими ініціативами та діями, що здійснюються в регіоні.
Важливо, щоб фінансування заходів у Карпатському регіоні здійснювалося скоординовано, щоб ресурси - особливо ті, що надходять з бюджету Співтовариства - не розпорошувалися, а стратегічно спрямовувалися на спільні карпатські проекти. Механізм фінансування спільних дій для сталого розвитку Карпат може бути створений на основі моделей, наданих Європейською програмою "Альпійський простір". Така співпраця слугуватиме, зокрема, зміцненню зв'язків між країнами-членами ЄС та Україною, сприятиме швидшій інтеграції нашої держави до європейських структур".
Карпатська співпраця має важливий політичний вимір, що виходить далеко за межі захисту довкілля та сталого розвитку. Це також діяльність, що має важливе геополітичне значення, спрямована на зміцнення регіональних зв'язків у нашій частині континенту та надання регіону належного значення. Ефективна співпраця в Карпатському регіоні може стати елементом Східного партнерства, яке є пріоритетною програмою з точки зору польської зовнішньої політики, а також віссю спільних проектів у рамках Вишеградської групи.
