- Для нас велика честь мати можливість відзначати 25-ту річницю незалежності Хорватії
у Сеймі Республіки Польща, одній з найстаріших інституцій у світі, в серці польської демократії", - зазначив Андреа Бекіч, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія в Польщі, який відкрив виставку.
Виставка підкреслює спільність між Польщею та Хорватією. Поляки відновили свій суверенітет і правову суб'єктність на міжнародній арені на початку, а хорвати - лише наприкінці 20-го століття. Як демократичні та незалежні держави, Республіка Хорватія та Республіка Польща встановили дипломатичні відносини у 1992 році. Сьогодні, у другому десятилітті 21-го століття, вкотре за свою бурхливу історію поляки і хорвати разом у межах однієї державно-правової спільноти - Європейський Союз, в якому на добровільних і демократичних засадах беруть участь рівноправні нації та держави.
На відкритті виставки Спікер Сейму Республіки Польща Марек Кухцінський також наголосив на схожості між нашими країнами:
- По-перше, нас пов'язує історія всього регіону. У 14 столітті у нас навіть був спільний правитель - Людовик Анжуйський, який був монархом польської, угорської та хорватської корон.
- По-друге, в нашій історії є і дуже довгий союз - Польщі з Литвою, Хорватії з Угорщиною - і комуністичне правління після Другої світової війни. Якщо оцінка союзу в польській і хорватській свідомості відрізняється, то думка щодо комунізму в обох випадках збігається - комунізм був жорстоким досвідом для поляків і хорватів.
- По-третє, у другій половині 19 століття в цей же історичний період значно прискорився процес польського та хорватського націєтворення. Унікальну роль у цьому відіграли католицизм, вселенська церква, література та національна мова.
- По-четверте, парламент в історії Польщі та Хорватії має унікальний статус. У період пізнього середньовіччя Сейм у Польщі та Сабор у Хорватії стали представництвом політичної спільноти, так званих держав, і всіх земель, що утворювали наші держави. В обох державах склалася висока політична та правова культура навколо інституту парламенту та парламентаризму. З іншого боку, у 19-20 століттях відновлення власного парламенту стало важливою політичною вимогою, своєрідною прелюдією спочатку до незалежності, а потім і до суверенітету.
Спільні елементи історії, прихильність до схожих цінностей є добрим фундаментом для майбутнього. Маршал Кухцінський говорив про прагнення до міцного військово-політичного союзу між нашими країнами.
