15 листопада п'ятнадцять країн Азійсько-Тихоокеанського регіону підписали угоду про створення Регіонального всеосяжного економічного партнерства (RCEP). Після ратифікації, яка можлива у 2021 році, вона створить найбільшу зону вільної торгівлі у світі. RCEP є символом посилення інтеграції в регіоні, а також посилення Китаю та Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) в регіоні та послаблення впливу США. Це створює виклик для ЄС з точки зору можливості скорочення торгівлі з країнами RCEP на користь обмінів між членами угоди.
Зміст угоди
Угода передбачає скасування тарифів на приблизно 901 товарну групу ТН ЗЕД протягом 20 років. Він також запроваджує спільні правила у таких сферах, як конкуренція, послуги, технічні стандарти, електронна комерція, інтелектуальна власність та інвестиції. Однак, положення щодо сільського господарства є обмеженими, включаючи виключення ряду чутливих продуктів (наприклад, рису у випадку Японії) з лібералізації торгівлі. Угода не передбачає спільних стандартів у сфері трудових прав та охорони навколишнього середовища. Це робить її менш просунутою, ніж та, що була підписана у 2018 році. Всеохоплююче та прогресивне транстихоокеанське партнерство (CPTTP), яке також скасовує більше тарифів, аж до деяких товарних груп 99%. RCEP має на меті забезпечити основу для подальших переговорів, оскільки важливість окремих питань для взаємної торгівлі зростає.
Значення угоди для ЄС
Набуття чинності угоди може знизити конкурентоспроможність компаній ЄС на ринках країн RCEP, особливо тих, з якими Союз не має угоди про вільну торгівлю. Таким чином, відбудеться переорієнтація частини торгівлі ЄС з країнами-підписантами на користь обміну між членами RCEP. Така ситуація може спонукати ЄС до активізації переговорів щодо укладення торговельних угод, зокрема, з Австралією, Новою Зеландією та членами АСЕАН, з якими Союз не має таких угод (наприклад, Індонезією чи Філіппінами), а в перспективі і з Асоціацією в цілому. Стимулом для цих країн буде насамперед доступ до великого та сприйнятливого ринку ЄС. Посилення регіонального співробітництва також створює можливості для європейських компаній, які інвестують в одну з країн RCEP, отримати більш легкий доступ до інших ринків, охоплених угодою.
Значення угоди для світової економіки
RCEP стане найбільшою зоною вільної торгівлі у світі - на країни-учасниці припадає приблизно 30% світового ВВП та населення. Угода відображає прагнення країн регіону, економіка яких значною мірою орієнтована на експорт, зменшити протекціонізм у світовій торгівлі, який ще більше посилився внаслідок пандемії. Збільшення обсягів торгівлі в рамках RCEP може також сприяти зростанню виробництва та попиту на послуги в країнах, які не є учасниками угоди, що позитивно вплине на світову економіку.
Значення угоди для США
RCEP також зробить американські компанії менш конкурентоспроможними на ринках країн-учасниць. США, які не є членами ні РІВТ, ні ВРЭП, також матимуть менше можливостей впливати на торговельні правила в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Тим самим послаблюватиметься її політичний вплив на користь Китаю. Для посилення позицій США в регіоні нова адміністрація Джо Байдена може розглянути можливість приєднання до КТПТП. США вже були членом (ще як ТТП) при уряді Барака Обами, в якому Байден був віце-президентом. Однак вони вийшли з угоди на початку каденції Трампа у 2017 році. Наразі цей сценарій видається малоймовірним, зокрема через протекціоністські настрої в Демократичній партії та заяву Байдена про відкладення переговорів щодо торговельної угоди до зміцнення економіки США після пандемії.
Додаткова інформація
Слід серйозно розглянути сценарій приєднання Індії до ініціативи RCEP. Індія брала участь у цьому процесі, але вийшла з нього через занадто крутий, на її думку, план зниження тарифів, що загрожував би наповненням індійського ринку товарами з КНР. Це не означає, що Індія й надалі залишатиметься поза межами угоди в осяжному майбутньому, а навпаки: є всі шанси, що вона приєднається до RCEP.
РК
